Ухвала суду № 47710193, 17.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2015 рокусправа № 804/319/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

при секретарі: Портненко М.В.,

за участю представника позивача Селищева О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі № 804/319/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія.» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2014 року № 0005372202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 155136 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на помилковість висновків податкового органу про порушення відповідачем норм податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість, оскільки ТОВ «Будівельна компанія» включив до складу податкового кредиту серпень 2014 року суму податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами - ТОВ «Айрокрістен» та ТОВ «Полінтерком». Фактично здійсненні позивачем відповідні господарські операції з контрагентами підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2014 року № 0005372202.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач здійснював взаємовідносини з ТОВ «Айрокрістен» та ТОВ «Полінтерком без мети реального настання правових наслідків, оформлював документ удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення реальних наслідків, а відтак вказане виключає правомірність визначення позивачем податкового кредиту за такими операціями.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Айрокрістен» та ТОВ «Полінтерком» за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт № 3793/04-61-22-2/30394727 від 17.12.2014 року.

За висновками акту перевірки позивачем порушені п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), а саме: завищено податковий кредит по операціям з придбання послуг від ТОВ «Айрокрістен» та ТОВ «Полінтерком», що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 103424 грн.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 № 0005372202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 155136 грн., в т. ч. за основним платежем - 103424 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51712 грн.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), використання товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з ТОВ "Айрокрістен" укладено договір від 04.08.2014 року № 248, відповідно до якого продавець (ТОВ "Айрокрістен") зобов'язується продати покупцеві (ТОВ "Будівельна компанія.") металопрокат, надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його вартість у строки та в порядку, передбаченому даним договором. Поставка товару здійснюється продавцем відповідно до замовлень покупця, продавець здійснює доставку товару. Продавець повинен передати покупцю рахунок, видаткову та податкову накладні.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано первинні документи, а саме:

- договір поставки № 248 від 4.08.2014 року (а.с. 37-38);

- податкова накладна від 28.08.2014р № 66 (а.с. 41-42);

- видаткова накладна № РН-0000146 від 28.08.2014 р. (а.с. 43);

- специфікація № 1(до Договору поставки №248 від 4.08.2014р.) (а.с. 39);

- рахунок-фактура № СФ-000408 від 4.08.2014 р. (а.с. 40);

- оборотно-сальдова відомість;

- товарно-транспортні накладні № 1-3 від 28.08.2014 року, згідно яких автотранспортом ТОВ «ІТЛ-Груп» та ФОП ОСОБА_2 було здійснено перевезення товару від ТОВ «Айрокрістен» до ТОВ «Будівельна компанія» та розвантажено за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122-а (а.с. 44-46);

- реєстр платіжних документів за 28.08.2014 року (а.с. 47).

15 серпня 2014 року між позивачем та ТОВ "Полінтерком" укладено угоду щодо постачання товару - метизів. Фактичне виконання угоди підтверджується наступними первинними документами:

- податкова накладна від 15.08.2014 р. № 552 (а.с.48);

- рахунок-фактура № СФ-0001508 від 15.08.2014 року (а.с.49);

- видаткова накладна № РН-0001019 від 15.08.2014 року;

- оборотна сальдова відомість;

- товарно-транспортна накладна № 1 від 15.08.2014 року, згідно якої автотранспортом ТОВ «ІТЛ-Груп» було здійснено перевезення товару від ТОВ «Полінтерком» до ТОВ «Будівельна компанія» та розвантажено за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122-а (а.с. 51);

- реєстр платіжних документів за 24.09.2014 р. (а.с. 52).

Крім того, на підтвердження здійснення господарської діяльності, а також реальності вказаних господарських операцій, позивачем надано первинні документи, а саме:

- договір оренди нежитлового будинку, спорудження № 22-А від 22.04.2013 року, відповідно до якого орендодавець (ПАТ «Дніпропетровськметалопром») передає, а орендар ( ТОВ «Будівельна компанія.») приймає в тимчасове відшкодоване користування: частину складського приміщення цеху № 1, яке є власністю ПАТ «Дніпропетровськметалопром», площею 3500 квадратних метри, розташоване за адресою: 49033, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122-А; приміщення роздягальні, яке знаходиться на 2 поверсі адміністративного корпусу ПАТ «Дніпропетровськметалопром», площею 122 квадратних метри, розташоване за адресою: 49033, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122-А; мостовий кран вантажопід'ємністю 20 тон (реєстраційний № 64814); мостовий кран вантажопід'ємністю 10 тон (реєстраційний № 70573).

- договір підряду № 233 від 24.03.2014 р., за яким ТОВ «Алком» (замовник) доручає, а ТОВ «Будівельна компанія» (підрядник) приймає на себе зобов'язання виконати роботи з виготовлення та монтажу металоконструкцій об'єктів маслоекстраційного заводу;

- договори транспортного експедиційного обслуговування від 9 січня 2014 року між позивачем та ТОВ «ІТЛ-Груп» та від 2 липня 2014 року між позивачем та ФОП ОСОБА_2, згідно яких експедитор забезпечує здійснення перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом у міжміському сполученні. (а.с. 105-112).

- реєстр платіжних документів за період з 20.08.2014 р. по 20.08.2014 р. та з 29.08.2014 р. по 29.08.2014р., з яких вбачається факт оплати позивачем послуг, отриманих від ТОВ «ІТЛ-Груп» та ФОП ОСОБА_2;

- довіреність № 395 від 28.08.2014р на отримання від ТОВ «Айрокрістен» цінностей ( металопрокат - 100 т.) за Рахунок № СФ-0000408 від 04.08.2014р.;

- довіреність № Д0000430 від 15.08.2014р. на отримання від ТОВ «Полінтерком» цінностей (метизи - 4 т.) за рахунок № СФ-0001508 від 15.08.2014 р.;

- акти списання товарів № 104 від 31.10.2014 р.; № 91 від 30.09.2014р.; № 88 від 30.09.2014 року; № 75 від 29.08.2014р.; № 73 від 29.08.2014р., з яких вбачається використання металопрокату та метизів, отриманих від ТОВ «Айрокрістен» та ТОВ «Полінтерком», при виготовленні та монтажі металоконструкцій підготовчого цеху Маслоекстракційного заводу ТОВ «Олсидз Блек Сі»;

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 за серпень 2014 року.

Дослідивши вказані первинні документи, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операцій здійснених між позивачем та вказаними вище контрагентами.

Щодо посилань апелянта на порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Право на формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Крім того, на час укладання та виконання договору контрагент позивача був у належному порядку зареєстрований платником податків на додану вартість та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Крім того, податковий орган посилається на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві №2857/26-55-22-03/39163830 від 17.09.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Айрокрістен» як доказ «нереальності» проведення господарських операцій між позивачем та вищенаведеним контрагентом.

Проте вказаний акт не є належним доказом, оскільки лише є документом, що фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки. Законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків (п. 73.5 ст. 73 ПК України).

Реальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Айрокрістен» в повному обсязі підтверджена вищезазначеними документами.

Таким чином, у зв'язку з документальним підтвердженням здійснення господарських операцій, колегія суддів приходить до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а відтак податкове повідомлення-рішення є протиправним.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготовлено 24 липня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі № 804/319/15 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко