Ухвала суду № 47709215, 23.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2015 року м. Київ № 826/14624/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов’язання вчинити дії.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Приписами ч. 2 ст. 87 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 36740-V.

Так, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру – 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено як майнові так і немайнові вимоги.

При цьому, у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року 3674-VI «Про судовий збір» зазначено, що позови та заяви, які подаються до судів, можуть містити декілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. З урахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про судовий збір», з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.

Отже, у разі подання до суду позову, який містить кілька вимог немайнового характеру, судовий збір належить сплатити за кожну з таких вимог.

Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом виявлено, що до позовної заяви позивачем надано квитанцію №522210011 від 22.07.2015 року, з якої вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за майнові вимоги у розмірі 487,20 грн.

В той же час, доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, передбачених Законом України «Про судовий збір» за подання позову в частині вимог немайнового характеру позивачем не надано.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтею 106 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначених чинним законодавством України за подання адміністративного позову немайнового характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов’язання вчинити дії – залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня набрання законної сили даною ухвалою суду.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя В.П. Шулежко