Постанова № 47708348, 24.06.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 2-а/1970/1285/11

24 червня 2011 р.м.Тернопіль

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Подлісної І.М.

секретаря Подорожної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Енергоконструкція» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення № 000602304 від 28.04.2011 року

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Енергоконструкція» (надалі позивач, ПП «Енергоконструкція») звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, ОСОБА_1 ОДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції № 000602304 від 28.04.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача приватного підприємства «Енергоконструкція» позов підтримав та просив його задовольнити, скасувати вказане повідомлення рішення, мотивуючи тим, що вказане податкове повідомлення - рішення № 000602304 від 28.04.2011 року було неправильно застосовано норми матеріального права, що зумовило прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення, при цьому пояснив, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за неправильне визначення податкових зобов 'язань підприємств з якими він мав відповідні господарські операції. Крім того вважає, що правочини між позивачем і ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» не порушують публічний порядок в розумінні ст. 228 ЦК України, не є нікчемними.

Представник відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції в суді позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив, просив відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість нараховані суми ПДВ по здійснених операціях з придбання товарно матеріальних цінностей, так як правочини (угоди) з цими контрагентами на постачання продукції укладені без наміру створення цивільно-правових наслідків, а лише з метою отримання певних особистих вигод, зменшення сплати податків.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Податковим органом була проведена документальна виїзна перевірка ПП „Енегоконструкція" щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами для зясування їх реальності та відображення в обліку особи та дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за період з 01.01.2011 р.-31.01.2011 р., результати якої відображені в Акті від 14.04.2011 р. № 2054/23-04/21159437.

Перевіркою, згідно Акту, були встановлені порушення цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення та виконання правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах укладених з ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», п.2, ст.. 3, п. 6 ст. 6, п. 1, п. 2, п. 3, П. 4 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1993 р., № 996 Х1V, а також п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобовязання з ПДВ за січень 12011 р. в сумі 215 483 грн.

У звязку з цим ОСОБА_1 ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення № 000602304 від 28.04.2011 року, згідно якого позивачам визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Енергоконструкція» за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 215 483 грн. 00 коп..

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі Закон України « Про ПДВ») податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"). Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість " податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно приписів зазначених підпунктів право платника на податковий кредит виникає саме у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, операції з продажу яких є об'єктом оподаткування згідно з п. 3.1 ст. З Закону України „Про податок на додану вартість ", що передбачає реальну наявність результатів робіт, надання послуг, придбання товарів.

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведених норм Закону України „Про податок на додану вартість" правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт, послуг з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу і податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Уразі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та контрагентом ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» 01 червня 2010 р. було укладено договір поставки № 0162 на підставі якого між вказаними субєктами господарювання мали місце господарські операції за результатами яких приватним підприємством «Енергоконструкція» було сформовано податковий кредит в сумі215 483 грн. за січень 2011 р..

Податковим органом під час проведеної перевірки зроблено висновок про те, що вказаний договір є нікчемним, а тому ними не прийнято до уваги відповідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку видані ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго». Вказаний висновок є помилковим та не відповідає дійсним обставинам справи та наданим суду доказам

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним. Дана презумпція означає, що треті особи, в тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов 'язками, що виникли в учасників такого правочину, а тому не повинні порушувати дані права і не повинні перешкоджати здійсненню їх обов'язків. Ця презумпція може бути спростована в силу нікчемності правочину або ж визнання правочину недійсним в судовому порядку. Нікчемним, у відповідності до ч.2 ст.215 ЦК України, якщо його недійсність встановлена законом.

Судом встановлено, що на момент укладення договору та їх виконання вищевказаний контрагент позивача був включені до ЄДРПОУ як юридична особа, що підтверджується відповідними довідками статистики, свідоцтвами про державну реєстрацію юридичних осіб, а також був платником податку на додану вартість.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки. Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом або за довіреністю. Наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Таким чином, висновки податкового органу про незаконне заволодіння позивачем дохідною частиною бюджету, як майном держави внаслідок укладання та виконання Позивачем та контрагентом правочину є помилковим.

Наявність податкових накладних та факт наявності сплати ПДВ в ціні послуг, дало підприємству підстави для формування податкового кредиту, а тому позов Приватного підприємства «Енергоконструкція» є підставним, грунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України,

Податковим кодексом України, Законом України «Про

податок на додану вартість», № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.,

суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити. Податкове повідомлення рішення № 000602304 від 28.04.2011 року ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції у визнати протиправними та скасувати.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяПодлісна І.М.