Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/9031/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинною і скасування податкової вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра” (далі по тексту – позивач, ПАТ “КБ “Надра”), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту – відповідач, ДПІ в м. Суми) про визнання нечинною та скасування податкової вимоги ДПІ в м. Суми № 1610 від 25 листопада 2011 року.
Свої вимоги мотивує тим, що станом на 25.11.2011 р. сума податкового боргу (пеня) позивача за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить 340307,74 грн, з 22.11.2011 р. на будь-яке майно позивача розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України. Вважає, що ПАТ “КБ “Надра” повторно притягнено до відповідальності за одне й те саме порушення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в січні 2009 року відповідачем було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача за листопад 2008 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 190/15-314/14005646 від 15.01.2009 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. 23 січня 2009 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000501503/0/4037 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 252114,00 грн за листопад 2008 року, а 17 лютого 2009 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000511503/0/4038 про донарахування (збільшення) позивачу податку на додану вартість на суму 1459329,90 грн.
Відповідач списав з ПАТ “КБ “Надра” податковий борг в сумі 1459329,90 грн, у т.ч. і штрафну (фінансову) санкцію в сумі 285545,90 грн, по платіжній вимозі № 459 від 09.11.2011 р. Таким чином, позивача було притягнено до відповідальності за податкове порушення. Нарахування відповідачем пені за несвоєчасну сплату податкового боргу в сумі 1459329,90 грн є повторним притягненням ПАТ “КБ “Надра” до відповідальності за одне й те саме порушення.
Крім того, відповідач у податковій вимозі зазначив, що податковий борг є узгодженим за грошовими зобов’язаннями платника податків, що не відповідає дійсності, оскільки результати невиїзної (камеральної) перевірки та повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем як в адміністративному, так і в судовому порядку.
Так, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 р. у справі № 2-а/254/09/1870 за адміністративним позовом ВАТ “Комерційний банк “Надра” до ДПІ в м. Суми про визнання недійсними рішення ДПІ в м. Суми про результати розгляду первинної скарги та податкових повідомлень-рішень у задоволенні позову було відмовлено. Харківський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 07 грудня 2009 року у справі № 2а-/254/09/1870, згідно з якою залишив постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 р. у справі № 2-а/254/09/1870 без змін. Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2009 р. у справі № 2а-254/09/1870. Вищий адміністративний суд прийняв ухвалу від 18.01.2010 р. про відкриття касаційного провадження за скаргою позивача, але на даний час вона не розглянута. Враховуючи, що остаточне рішення про узгодження грошового зобов’язання платника податків не прийняте, позивач вважає, що податковий борг, визначений у податковій вимозі, є неузгодженим.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні позивачу відмовити.
Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи й оцінивши по справі, вважає, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що в січні 2009 року відповідачем було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача за листопад 2008 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 190/15-314/14005646 від 15.01.2009 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. 23 січня 2009 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000501503/0/4037 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 252114,00 грн за листопад 2008 року, а 17 лютого 2009 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000511503/0/4038 про донарахування (збільшення) позивачу податку на додану вартість на суму 1459329,90 грн.
Позивач оскаржив зазначені вище податкові повідомлення-рішення до Сумського окружного адміністративного суду та постановою від 16.06.2009 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 р., у задоволені позовних вимог йому було відмовлено. Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного суду від 07.12.2009 р. Вищий адміністративний суд виніс ухвалу від 18.01.2010 р. (а.с. 10) про відкриття касаційного провадження за скаргою позивача, але на даний час вона не розглянута.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом.
Посилання позивача на те, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, не узгоджені, оскільки, нарахована сума податкового зобов'язання оскаржується позивачем, суд вважає безпідставними, оскільки ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, податкове зобов’язання, яке було визначене податковими повідомленнями-рішеннями, вважається узгодженим, та виникає податковий борг, який відповідач зазначив у податковій вимозі.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно з пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
На підставі статті 129 Податкового кодексу України 21.11.2011 р. ДПІ в м. Суми в картці особового рахунку позивача по податку на додану вартість була нарахована пеня за період 29.12.2010 по 20.11.2011 в сумі 340307,74 грн (а.с. 24).
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
З метою погашення податкового боргу ДПІ в м. Суми була сформована та направлена позивачу податкова вимога від 25 листопада 2011 року № 1610 про сплату пені з податку на додану вартість у розмірі 340307,74 грн (а.с. 9), яка була отримана уповноваженою особою відповідача 30.11.2011 р., проте сума боргу не сплачена.
Що стосується твердження позивача про те, що податковий борг, визначений у податковій вимозі, є неузгодженим, оскільки щодо узгодження грошового зобов’язання платника податків судом не прийняте остаточне рішення, суд зазначає, що Вищий адміністративний суд України не вирішив питання про зупинення виконання судового рішення, яке оскаржується позивачем, відтак, податкова вимога від 25.11.2011 р. № 1610 була прийнята за наявності у ПАТ “КБ “Надра” узгодженої суми податкового зобов'язання.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI визначає порядок прийняття податкових повідомлень-рішень, порядок їх оскарження в адміністративному та судовому порядку, строки виникнення податкового боргу, його узгодження та дії контролюючого органу щодо стягнення узгодженої суми податкового зобов'язання, крім того, визначає підстави для відкликання податкових вимог та не передбачає можливості відкликання податкової вимоги у разі подання касаційної скарги на рішення суду, з набранням законної сили якого закон пов’язує узгодження суми податкового зобов'язання платника податків.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що податкова вимога ДПІ в м. Суми № 1610 від 25 листопада 2011 року є та такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а тому за наведених обставин і правових норм вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинною і скасування податкової вимоги – відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах
Повний текст постанови складено 30 січня 2012 року.
Судове рішення № 47708128, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 26.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/9031/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: