Постанова № 47707405, 29.07.2015, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 р. Справа № 818/2158/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Прилипчука О.А. розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області (далі ТУ ДСА у Сумській області), в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 р. по 27 березня 2015 р. відповідно до ч.1 ст. 144 Закону України Про судоустрій та статус суддів;

- зобов'язати відповідача зробити перерахунок з 26 жовтня 2014 р. по 27 березня 2015 р. заробітної плати відповідно до ч.1 ст.144 Закону України Про судоустрій та статус суддів та виплатити в повному обсязі недоплачену заробітну плату з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років,тощо);

- зобовязати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену заробітну плату за період роботи з 26 жовтня 2014 р. по 27 березня 2015 р. компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати, відповідно до ст. 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона працює в Конотопському міськрайонному суді Сумської області на посаді помічника судді, яка відноситься до 5 категорії посад державного службовця згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців від 24.02.2003 року. З жовтня 2014 по лютий 2015 року їй нараховувалася заробітна плата з розміру посадового окладу 1218 грн., що є порушенням частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" із змінами внесеними Законом України "Про прокуратуру", які набрали чинності та почали діяти з 26 жовтня 2014 року, а тому з 26.10.2014 року по 27 березня 2015 року відповідач повинен зробити перерахунок та виплатити йому не донараховану заробітну плату з урахуванням усіх надбавок.

Позивач належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи (а.с.47), в судове засідання не прибула, надала до суду заяву (а.с.31), в якій зазначає, що розгляд справи просить проводити у її відсутність та позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.46), в судове засідання не зявився, надав письмові заперечення на позовну заяву (а.с.32-41), де вказав, що заробітна плата позивачу нараховується відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює з 24.11.2008 року в Конотопському міськрайоному суді Сумської області (а.с. 8).

З 12.09.2009 року ОСОБА_1 займає посаду помічника судді Конотопського міськрайоного суду Сумської області та має 9 ранг державного службовця (а.с. 8).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції чинній до 26 жовтня 2014 року) було встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.

26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яким внесено зміни до ст. 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме, доповнено абзацом другим наступного змісту: «При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців».

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», (в редакції чинній до 26 жовтня 2014 року), суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно підпункту 2 пункту 13 Розділу XIIІ Закону України "Про прокуратуру", Кабінету Міністрів України доручено у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до положень статей 142, 143 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (редакції, чинній до 28 березня 2015 року), фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним Кодексом України. Аналогічні засади закріплені в ст. ст. 145, 146 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ( в редакції чинній з 29 березня 2015 року та по теперішній час).

Згідно ч.1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів (додаток 47 до Постанови), згідно якої розмір посадового окладу помічника суду складає 1218 грн.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 482 «Про деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету», у разі, коли розмір посадового окладу працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету, нижчий ніж визначений законом розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад установлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено мінімальну заробітну плату у 2014 р. - 1218 грн. та з 1 січня 2015 року - 1218 грн. у місячному розмірі.

Із врахуванням того, що відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача, колегія суддів вважає, що здійснення нарахування заробітної плати позивачу виходячи з розміру посадового окладу в 1218,00 грн. здійснено відповідно до норм закону, що регулює оплату праці працівників апаратів судів, зокрема Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань позивача на безпідставність відмови відповідача у перерахунку та виплаті заробітної плати за 2014 рік починаючи з 26 жовтня 2014 року.

Щодо позовних вимог позивачки за період з 01 січня 2015 року, суд зазначає наступне.

У зв'язку з дорученням Прем'єр-міністра України від 15.01.2015 р. № 117/1/1-15 та дорученням Віце-Прем'єр-міністра України від 07.02.2015 р. № 117/60/1-15 до Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" Державною судовою адміністрацією України повторно були надані пропозиції щодо реалізації положень частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із наданням схем нових посадових окладів працівників апаратів судів, що відображені у вигляді коефіцієнтів до посадового окладу, судді, виходячи із затверджених призначень на оплату праці місцевим та апеляційним судами у 2015 році.

Радою суддів України 15 березня 2015 р. прийнято рішення № 15, яким доручено Державній судовій адміністрації звернутися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності упорядкування умов оплати праці працівників апаратів судів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами), зокрема, шляхом приведення положень названої постанови до норм Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд".

Таким чином, у зв'язку з тим, що процес реформування у судовій сфері на даний час триває та існує достатньо неузгоджених питань, Міністерством фінансів України з цього приводу направлено до Кабінету Міністрів України інформаційний лист від 11 березня 2015 р. № 31-08020-08-2/8803 "Щодо видатків на 2015 рік", оскільки реалізація змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" потребує додаткових видатків державного бюджету.

Враховуючи, що вказані видатки не передбачені у державному бюджеті на 2015 рік, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" було визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів.

Згідно Положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України, затвердженого Наказом ДСА України № 82 від 05.04.2011 року, територіальні управління відповідно до покладеного на них завдання здійснюють у межах своєї компетенції соціальне забезпечення суддів,у т.ч. суддів у відставці, а також працівників апарату місцевих судів.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є розпорядником (одержувачем) коштів Державного бюджету України.

Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" затверджено нову редакцію Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно цієї редакції матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи визначаються статтею 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до вимог якої встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Суд зазначає, що згідно з підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" набрав чинності 29 березня 2015 р.

Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати відповідача вчинити певні дії за період з 26 жовтня по 27.03.2015 року рішення відповідно до ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та позов не містить вимоги про проведення позивачці перерахунку заробітної плати відповідно до ч. 1 ст. 147 «Про судоустрій та статус суддів», яка є чинною з 29 березня 2015 року по теперішній час.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги за період з 01 січня 2015 року по 27 березня 2015 року необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" було визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук