Постанова № 47706886, 13.07.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1294/15

13 липня 2015 року 11год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 фермерського господарства "Світанок" доУправління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ :

Селянське фермерське господарство "Світанок" (далі - СФГ "Світанок") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області (далі - УПФУ в Рівненському районі) визнання дій неправомірними.

Із змісту заявленого позову вбачається, що позивач просить суд визнати дії УПФУ в Рівненському районі по надсиланню розрахунку на відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій ОСОБА_2 протиправними.

На обґрунтування адміністративного позову позивач вказує на те, що відповідно до статуту СФГ "Світанок", ОСОБА_2 являється учасником господарства, а відповідно не є найманим працівником. Відтак вимоги по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ до неї не застосовуються.

На переконання позивача, участь ОСОБА_2 в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є її особистим правом. Оскільки, будучи членом фермерського господарства, особа самостійно визначає об'єм своєї діяльності та право набувати, або не набувати страхового стажу. Враховуючи наведене, на переконання позивача, відповідачем не правильно визначено страхувальника в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що стало наслідком неправомірного нарахування сум до стягнення із СФГ "Світанок".

За таких обставин, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідач проти позову заперечив, про що подав суду відповідні письмові заперечення від 09.07.2015 року. В обґрунтування заперечень зазначає, що пільгова пенсія ОСОБА_2 призначена та виплачується на підставі п. ж статті 13 ОСОБА_3 України Про пенсійне забезпечення, як жінкам, які працюють в сільському господарстві та виховали пятеро чи більше дітей. Пільговий стаж було здобуто ОСОБА_2 на СФГ "Світанок", про що свідчить копія трудової книжки, уточнююча довідка №18 від 19.05.06 та витяг з наказу №4 від 06.03.02 видані СФГ "Світанок".

Представники сторін в судове засідання на розгляд справи не прибули, подали суду заяви про проведення судового засідання за їхньої відсутності.

За таких обставин, на підставі частини 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що СФГ "Світанок" зареєстроване Рівненською райдержадміністрацією 01.06.2004 року, відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи (а.с.5), та є, відповідно до вимог чинного законодавства, платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У своїй діяльності СФГ "Світанок" використовує працю найманих працівників. Водночас, ОСОБА_2 була членом фермерського господарства та відповідно до трудових обов'язків рахувалась різноробочою за період до 2006 року.

В подальшому, ОСОБА_2 призначена та виплачується пенсія за віком, на пільгових умовах, на підставі п. ж статті 13 ОСОБА_3 України Про пенсійне забезпечення.

Вказані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копією протоколу від 02.06.2006 № 303117, копією довідки від 27.02.2007. Поміж тим, копією трудової книжки та довідкою від 19.05.2006 виданою ОСОБА_2, стверджено, що вона дійсно працювала у СФГ "Світанок".

Враховуючи наведене, на переконання УПФ у Рівненському районі, СФГ "Світанок" зобовязане відшкодовувати пенсійному фонду витрати повязані виплатою та доставкою пільгових пенсій призначених на пільгових умовах працівниці вказаного господарства ОСОБА_2 У зв'язку із чим, 20.01.2015 на адресу СФГ "Світанк" відповідачем було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Будучи незгідним із діями Пенсійного фонду щодо формування і надсилання вказаного розрахунку позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до статті 4 даного ОСОБА_3, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього ОСОБА_3, ОСОБА_3 України Про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до абз.1 п.2 Прикінцевих положень вказаного ОСОБА_3, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього ОСОБА_3 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ОСОБА_3 України "Про пенсійне забезпечення" .

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим ОСОБА_3.

До набрання чинності ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами ОСОБА_3 України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до абз.4 п.1 статті другої якого, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. б - з статті 13 ОСОБА_3 України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 ОСОБА_3 України Про пенсійне забезпечення, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз.3 п.1 ст.4 ОСОБА_3 України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100% від об'єкта оподаткування.

Разом з тим, порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах був конкретизований в Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Інструкція розроблена відповідно до ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) та ОСОБА_3 України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.1.2 Інструкції нею визначається процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п.6.1 Інструкції, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 п.2 Прикінцевих положень ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

А для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.

Абзац четвертий пункту другого Прикінцевих положень ОСОБА_3 України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, який визначає порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виходячи із змістового та системного аналізу норми, стосується пенсій, призначених за списком №1 та за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, які визначені у абзаці першому вказаного пункту.

Відповідно до статті 13 ОСОБА_3 України Про пенсійне забезпечення пенсія працівникам за списком №1 та за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України призначається на підставі пунктів а та б вказаної статті.

Водночас, як встановлено судом, пенсія працівниці ОСОБА_2 призначена на підставі п. ж ст. 13.

Відповідно до абз.5 пункту 2 Прикінцевих положень ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в-е та ж статті 13 ОСОБА_3 України Про пенсійне забезпечення, з 1 січня 2005 року здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього ОСОБА_3.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вимог пункту 2 Прикінцевих положень ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд приходить до висновку, що законодавцем чітко розмежовано джерела виплати пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, особам пенсії яким призначені відповідно до пунктів в-е та ж статті 13 ОСОБА_3 України "Про пенсійне забезпечення" до і після 1 січня 2005 року та іншим особам, які отримують пенсію на пільгових умовах.

Законодавець, прописавши у ОСОБА_3 України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування дану норму, безпосередньо вказав на джерело виплат пенсій вказаній категорії громадян.

Більше того, вказаною нормою чітко підкреслено особливість виплати пенсії особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України норма, що за своїм змістом відповідає п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та прирівняно до даної категорії громадян осіб, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в-е та ж статті 13 ОСОБА_3 України "Про пенсійне забезпечення".

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що станом на час звернення позивача до суду із вказаним позовом про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, особи, які отримують пенсію на підставі п. ж статті 13 ОСОБА_3 України Про пенсійне забезпечення, отримують її за рахунок Державного бюджету.

Водночас, на переконання суду, саме виплата пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду, особам (пенсії яким призначені на пільгових умовах, до досягнення ними пенсійного віку передбаченого статтею 26 ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) є необхідною умовою для виникнення у платника збору, обєкта оподаткування для сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування, визначеного ст.2 ОСОБА_3 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

У випадку ж відсутності обєкта оподаткування (виплати пенсії за рахунок Державного бюджету України), у платників збору, не може виникати обовязок щодо його сплати.

В даному ж випадку, Пенсійному фонду України, як органу, наділеному владними повноваженнями в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, делеговано виключно повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати по виплаті пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 ОСОБА_3 України "Про пенсійне забезпечення" не є витратами Пенсійного фонду в розумінні пункту 6.1 Інструкції, і не підлягають відшкодуванню в визначеному нею порядку.

Аналогічна правова позиція, в частині пенсій призначених особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, викладена у постановах Верховного Суду України від 25 вересня 2012 р. у справі № 21-293а12, від 25 вересня 2012 р. у справі № 21-294а12, від 2 жовтня 2012 р. у справі № 21-250а12.

Поряд з тим, посилання позивача на те, що ОСОБА_2 була членом СФГ "Світанок" а не його найманим працівником , на переконання суду не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 34 ОСОБА_3 України "Про фермерське господарство" - члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 вказаної статті - фермерське господарство у встановленому законом порядку реєструється як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування. )ч. 3 ст.34 ЗУ "Про фермерське господарство")

Відповідно до п. 2.2.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" платниками страхових внесків є не лише особи які працюють на умовах трудового договору(контракту), а й особи які працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Суд також звертає увагу сторін на те, що згідно із матеріалів справи, позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Проте, з 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи.

ОСОБА_3 проведено уніфікацію податків та зборів та виключено з Розділу ХІУ Податкового кодексу главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок".

У звязку із зміною законодавчого регулювання (визначення видів систем оподаткування), така система оподаткування, як фіксований сільськогосподарський податок втратила своє існування.

Враховуючи законодавчу невизначеність, та не внесення відповідних змін до ОСОБА_3 України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, страхувальники (роботодавці), які перебували на фіксованому сільськогосподарському податку, зобовязані відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Разом з тим, виходячи із системного аналізу підстав та умов перебування платників податків - роботодавців на фіксованому сільськогосподарському податку, як системі оподаткування, яка мала місце до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України та віднесення платників податків до четвертої групи єдиного податку спрощеної системи оподаткування (яка введена в дію з 01.01.2015), суд приходить до висновку, що підстави та умови перебування у вказаних системах оподаткування є аналогічними.

Таким чином, під час уніфікації податків і зборів, фіксований сільськогосподарський податок фактично трансформовано, шляхом введення окремої (четвертої) групи платників єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників (вказаний факт є загальновідомим і не підлягає доказуванню відповідно до частини 2 статті 72 КАС України).

На підставі вище наведеного суд приходить до висновку, що зміна назви спрощеної систем оподаткування, чи трансформування однієї системи оподаткування в іншу не може тягнути негативних наслідків (в даному випадку виникнення обовязку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій) для платників податків, якщо це не повязано із зміною підстав та умовами передування в даній системі оподаткування.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх без посередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем як субєктом владний повноважень не доведено факту правомірності дій із нарахування витрат на виплату та доставку пенсій призначеної на пільгових умовах. Натомість факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій є обґрунтованими, а тому належать до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області щодо нарахування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2, відповідно до розрахунку від 20.01.2015, із селянського фермерського господарства "Світанок".

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 фермерського господарства "Світанок" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.