Рішення № 47701048, 05.09.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6827/13-ц

2/357/2468/13

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гапоненко А. П. ,

при секретарі Миронова Н. В.,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 3 м. Біла Церква, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом в травні місяці 2013 року в якому зазначила, що вона з відповідачем являються співвласниками в рівних частках індивідуального житлового будинку № 22 по вул.. Українська м. Біла Церква. Відповідно до технічного паспорту МБТІ між сараями повинен бути відступ, але при будуванні нового сараю відповідач порушив технічні норми не залишив відступу і прибудував до стіни сараю позивача свій сарай, тим самим незаконно забрав в своє користування частину землі і не залишивши відступу від її сараю. Також позивач зазначила, що висота сараю відповідача по технічному паспорту повинна бути 2,65м., а в дійсності сарай двоповерховий висотою близько 4 метрів. Через те, що сарай відповідача прибудований до стіни належного позивачу сараю набагато вищий ніж передбачено технічним паспортом, під час дощів вода з даху сараю відповідача стікає на кришу її сараю, тому просить суд зобов'язати відповідача привести господарську споруду (сарай) в первинний вигляд, відповідно до технічного паспорту МЕТІ, а саме зробити відступ відповідно до технічного паспорту.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю, пославшись на обставини та підстави, викладені у позовній заяві, просять суд позов задовольнити.

Відповідач та його представник позов не визнали та пояснили суду, що сарай побудовано батьком сторін у справі ще у 1978 році на земельній ділянці, яка нині належить відповідачу, що підтверджується копією технічного паспорту від 1984 року домоволодіння та Державним актом на право власності земельної ділянки. У звязку із скаргами позивача щодо стікання атмосферних опадів на дах її сараю, відповідач у 2012 році добудував висоту суміжної стіни та зробив нахил стікання опадів на свою сторону, тому ніяких перешкод позивачу не здійснює, просить суд застосувати строки позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав та відмовити у задоволені позову.

Суд заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши та дослідивши надані суду докази та письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони у справі являються рідними братом і сестрою. При житті батько сторін подарував їм по 1/2 частині зазначеного домоволодіння, що підтверджується наданими суду копіями зазначених договорів дарування від 28.09.1984 року ( а.с.8-11) та від 11.01.1984 року ( а.с. 22-25). Як пояснили сторони, останнім часом між ними виникли особисті неприязливі стосунки, які є причиною звернення до суду з різних підстав в тому числи і з даного приводу.

Згідно наданих суду копій технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 11.10.2004 року сарай відповідача під літерою «Г» примикає до сараю позивача під літерою «В» ( а.с. 26-28, 36-38). Спірний сарай відповідача розташований на його земельній ділянці, що підтверджується копією зведеного плану ділянок сторін та копією державного акту на право власності на земельну ділянку відповідача ( а.с.42-43).

З приводу даного спору між співвласниками домоволодіння позивач зверталась до Білоцерківської міської ради у 2011 році, що підтверджується копією заяви та відповіддю ( а.с.18-19), а також в квітні травні 2012 року до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала відповідь, що згідно діючих норм ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» п.3.25 Абзац 3 «Для догляду за будівлями та здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої границі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни необхідно приймати не менше 1.0 метра. При цьому необхідно забезпечити пристрій необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають збігу атмосферних опадів з покрівель і карнизів будівель на територію суміжної ділянки» ( а.с. 20-21). Дана відповідь є письмовим розясненням спеціаліста діючих норм на заяву позивача, яка надана без врахування всіх дійсних обставин та виїзду на місце, що не може бути доказом порушення законних прав та інтересів позивача.

З врахуванням скарг позивача з приводу стікання атмосферних опадів на дах її сараю відповідач у 2012 році добудував висоту суміжної стіни та зробив нахил стікання опадів на свою сторону, тому ніяких перешкод позивачу не здійснює, що підтверджується наданими суду фотознімками відповідача ( а.с.41).

Частиною 1 статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до положень ст.ст. 317,319,321 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.. 391 цього Кодексу, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 16 ЦК України визначає перелік способів захисту цивільних прав та інтересів у суді в тому числі відновлення становища, яке існувало до порушення.

У відповідності з вимогами ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Крім того, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи наведене суд вважає, що сторона позивача не довела у судовому засіданні порушення прав позивача, не надали суду доказів становища, яке існувало, в тому числі якого саме відновлення становища, яке існувало до порушення.

При зазначених обставинах суд не вбачає порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача саме в межах заявленого позову, тому в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Крім цього, при вирішені цивільного спору, суд враховує заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Так, за ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до частин 3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

При цьому суд критично відноситься до пояснень сторони позивача, що порушені права виявлені лише у 2012 році, оскільки сторони надали докази про забудову сараю до 1984 року, тому заява про поновлення строків позовної давності до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16,257,267,317,319,321,391 ЦК України ст. ст. 3,10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя ОСОБА_3