Постанова № 47698538, 10.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року 14:20Справа № 808/6734/14 Провадження № ДО/808/422/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області

про стягнення витрат,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі Донецької, в якому позивач просить суд стягнути витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.2014 по 31.08.2014 на суму 433,98 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що згідно зі ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV, (далі - Закон №1105-XIV), Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобовязаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачувати йому та особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Механізм такого відшкодування врегульовано ст.24 Закону №1105-XIV, «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженим 04.03.2003 постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4, зареєстрованим 16.05.2003 в Міністерстві юстиції України за № 376/7697.

Отже, на підставі викладеного в позовної заяві просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10 листопада 2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 03 грудня 2014 року.

02 грудня 2014 року від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов в яких він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Провадження у справі зупинялось до 10 лютого 2015 року.

26 січня 2015 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

10 лютого 2015 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи клопотання сторін про розгляд справи без участі їх представників, положення частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

У звязку з розглядом справи в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання призначається органами Пенсійного фонду України.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.

Як вбачається з заявлених позовних вимог, предметом позову по даній справі є стягнення з відповідача заборгованість за період з 01 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року в сумі 433,98 грн.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України від 23.09.1999 року № 1105 - XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі - Закон).

У відповідності до преамбули Закону, страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Положеннями Закону встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворіння застрахованої особи.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2008 року за №376/7697 (надалі Порядок № 5-4/4).

Пунктом 3 Порядку відшкодування № 5-4/4 встановлено, що відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

Пунктом 4 Порядку № 5-4/4 визначено, що відшкодуванню підлягають суми, які виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

-сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

-щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

-допомога на поховання сімї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

-сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

При цьому слід зазначити, що перелік сум, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів та підлягають відшкодуванню відповідно до Порядку відшкодування, встановлений п. 4 цього порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення витрат на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». В обґрунтування своїх вимог Управління посилається на те, що ним сплачена пенсія по інвалідності (втраті годувальника) та адресна допомога особам які отримали каліцтво та отримують пенсію на підставі ст.ст. 26. 37-38, 91-92 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак відповідно до Порядку 5-4/4 питання щодо призначення та виплати таких сум повинні відповідати вимогам зазначених вище Законів, Порядку № 5-4/4 та іншому законодавству України.

В обґрунтування своїх вимог позивачем до позову надані акти про нещасний випадок на виробництві (ОСОБА_1 та ОСОБА_2А.), які як він вважає є підставами для призначення виплат та відповідного відшкодування з боку відповідача. Але надані позивачем завірені копії актів про нещасний випадок взагалі не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки складені без врахування вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві.

Слід зазначити, що до справи надано акт про невиробничу травму з гр. ОСОБА_2, який трапився з ним під час його навчання у ПТУ, тобто випадок не є виробничим та не передбачено переліком обставин відповідно до Постанови КМУ № 1094 від 21.08.2001 p., крім того позивач не звертає уваги на те, що пенсія по цьому випадку регулюється ст. 28, а не ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Що до другого потерпілого на виробництві, то до справи надано акт про нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_1, під час його навчання (учень тесляра), тобто випадок не є виробничим та не передбачено переліком обставин відповідно до постанови КМУ №1094 від 21.08.2001 p., крім того позивач також не звертає уваги на те, що пенсія по цьому випадку регулюється ст. 28, а не ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд звертає увагу, що вказані випадки не підпадають під поняття - нещасний випадок пов'язаний з виробництвом з наступних підстав.

Ст. 8 Закону України встановлено «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Абз. 1 ст. 14 вказаного Закону встановлено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров»ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою президії ВЦРПС від 20 травня 1966 року, та Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 13 серпня 1982 року, в редакції, що діяла на час випадків , які сталися з ОСОБА_2 та ОСОБА_1- нещасний випадок може бути визнаний не пов'язаним з виробництвом, якщо за результатами розслідування встановлено, що він стався при виготовленні постраждалими в особистих інтересах без дозволу адміністрації будь-яких предметів, або самовільному використанні в особистих інтересах транспортних засобів, механізмів, обладнання, інструменту, що належать підприємству. Якщо адміністрація підприємства прийде до висновку про відсутність зв'язку нещасного випадку з виробництвом, вона зобов'язана винести це питання на розгляд профспілкового комітету.

Окрім того, п.п. 3,4 Постанови правління Пенсійного Фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» встановлено, які призначені пенсії та суми підлягають відшкодуванню.

Таким чином, нещасні випадки із зазначеними особами не пов'язані з виробництвом.

Вищезазначені обставини досліджені Донецьким окружним адміністративним судом та Донецьким апеляційним адміністративним судом під час розгляду справ №805/16882/13-а та №805/4339/14 за позовом між тими самими сторонами, з того ж самого предмету та щодо цих же пенсіонерів. Рішення по вказаним справам набрали законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЮ.П. Бойченко