Постанова № 47697968, 23.07.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Житомир справа № 806/2214/15

категорія 3.7.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Липи В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, зобовязання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації по відмові у видачі - ОСОБА_1 довідки на перереєстрацію автомобіля, визнаного, як гуманітарна допомога, марки "PEUGEOT-406" ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 року випуску, об'ємом 1761 см3, що належав на праві власності інваліду 2-ї групи постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС ОСОБА_2, яка померла 02.12.2008. Та зобов'язати відповідача видати довідку-дозвіл - ОСОБА_1 на перереєстрацію даного автомобіля.

Позивач направив на адресу суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача також направив на адресу суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

12 квітня 2005 року громадянин ОСОБА_3 Джигора надав через Головне управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації інваліду другої групи постраждалій внаслідок на ЧАЕС ОСОБА_2, як гуманітарну допомогу автомобіль марки "PEUGEOT-406" ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 року випуску, об'ємом 1761 см3.

Наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 23.05.2005 № 70 ОСОБА_2, інваліду другої групи постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС, безоплатно видано вказаний вище автомобіль, без права його продажу або передачі іншій особі.

19 серпня 2005 року вказаний автомобіль зареєстровано на громадянку ОСОБА_2 Коростенським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія КХС № 540743, яке містить обмеження щодо заборони продажу.

02 грудня 2008 року ОСОБА_2 померла.

26 травня 2015 року Позивач звернувся до Департаменту з проханням надати дозвіл на переоформлення автомобіля марки "PEUGEOT-406" ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 року випуску, об'ємом 1761 см3.

Департамент листом від 05.06.2015 року № 2749/11-4 відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на переоформлення автомобіля посиланням на відсутність правових підстав для надання дозволу на переоформлення автомобіля, оскільки в силу вимог пункту 41 Порядку інвалід отримує автомобіль на десятирічний термін, визначений з дати видачі, без права продажу, дарування, передачі іншій особі і має право тільки на заміну автомобіля.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено наступне.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу", гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації".

Отримувачами гуманітарної допомоги відповідно до статті 1 цього Закону є юридичні особи, які зареєстровані в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, а набувачами гуманітарної допомоги є фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається.

У даному випадку, отримувачем гуманітарної допомоги є Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, а набувачем є позивач по справі.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про гуманітарну допомогу" установлено, що комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою, із звільненням від оподаткування та обов'язкових платежів до бюджету, такі підакцизні товари, зокрема, легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більш як 10 років тому, з об'ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються Міністерством праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або Міністерством праці та соціальної політики України для подальшої передачі інвалідам, які перебувають в установленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту.

Відповідно до п.4 Постанови КМ України від 08.09.1997 № 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (що діяв на час виникнення спірних відносин) безплатне забезпечення інвалідів автомобілями або продаж їх на пільгових умовах провадиться Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Київської міської державної адміністрації і управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації на десятирічний термін експлуатації без права продажу, дарування і передачі іншій особі.

Тобто, з аналізу зазначеної норми права встановлено, що заборона на продаж, дарування і передачу іншій особі такого автомобіля розповсюджується на термін його експлуатації - десять років.

Як зазначалось вище, судом установлено, що громадянин ОСОБА_3 Джигора надав через Головне управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації інваліду другої групи постраждалій внаслідок на ЧАЕС ОСОБА_2, як гуманітарну допомогу автомобіль марки "PEUGEOT-406" ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 року випуску, об'ємом 1761 см3.

Частиною 1 статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

З матеріалів справи встановлено, що спірний автомобіль ОСОБА_2 отримала ще у 2005 році та строк експлуатації якого понад 10 років.

Крім того, судом було встановлено, що своєму листі від 05.06.2015 № 2749/11-4 Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА посилається на положення абзацу 7 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 19 липня 2006 року № 999, в наступній редакції: "Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Мінсоцполітики за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда протягом шести місяців з дня смерті інваліда."

Відповідне, вище зазначене, посилання відповідача, суд вважає помилковим, оскільки дана редакція не діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Вказані обмеження згідно положень статті 58 Конституції України, не могли бути застосовані до правовідносин щодо отримання автомобіля позивачем та встановлення обмеження при його реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, відповідно до пункту 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У справі, що розглядається, такою подією (фактом) є смерть ОСОБА_2 (02 грудня 2008 року).

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У справі, що розглядається, таким нормативно-правовим актом є Порядок забезпечення інвалідів автомобілями від 19 липня 2006 року № 999 (у редакції, чинній на час смерті ОСОБА_2).

Згідно з абзацу 7 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 19 липня 2006 року № 999 (в редакції від 17.04.2008) - після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, крім випадків, зазначених в абзацах першому - п'ятому пункту 16 цього Порядку, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку. Такий інвалід знімається з обліку на десятирічний строк, визначений починаючи з дати отримання автомобіля попереднім інвалідом, з урахуванням строку його експлуатації померлим.

Відповідно до приписів абзацу 1 пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 19 липня 2006 року № 999 (в редакції від 17.04.2008) - після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда.

Нормами частини 1 статті 46 Конституції України закріплено право кожного громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини 2 статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на перереєстрацію спірного транспортного засобу.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що їх слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати відмову Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації у наданні ОСОБА_1 дозволу на перереєстрацію в органах Державтоінспекції автомобіля марки "PEUGEOT-406" ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, 1998 року випуску, об'ємом 1761 см3, який зареєстровано на ОСОБА_2 - протиправною.

Зобовязати Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 дозвіл на перереєстрацію на своє ім'я автомобіля марки "PEUGEOT-406" ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, 1998 року випуску, об'ємом 1761 см3.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа