Постанова № 47697924, 22.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 р. Справа № 805/2512/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Веско м. Дружковка

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 05.06.2015 року № 0000424100/3278/10/28-03-41, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПАТ Веско на суму 102443 грн. та нараховано штрафних (фінансових санкцій) 51221,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Веско м. Дружковка, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 05.06.2015 року № 0000424100/3278/10/28-03-41, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПАТ Веско на суму 102443 грн. та нараховано штрафних (фінансових санкцій) 51221,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем була проведена перевірка за результатами, якої складено акт № 173/28-03-41-00282049 від 08.05.2015 року згідно з яким встановлено порушення п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту на суму 102443 грн., а також порушення п.п. 14.1.18 п. 14.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищення бюджетного відшкодування на суму 102443 грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 05.06.2015 року винесене податкове повідомлення рішення № 0000424100/3278/10/28-03-41 відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 102443 грн. нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 51221,50 грн.

Позивач зазначив, що єдиною підставою для прийняття висновку щодо зменшення податкового кредитц та бюджетного відшкодування на суму 102443 грн. неподання постачальником ДП «Донецька залізния» декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

Таким чином, позивач вважає. що податкове повідомлення - рішення від 05.06.2015 року № 0000424100/3278/10/28-03-41 винесене з порушенням вимог податкового кодексу, а тому підлягає скасування.

Представник позивача, ОСОБА_1, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Через канцелярію суду надав заперечення на адміністративний позов відповідно до якого просив суд відмовити у задоволення позовних вимог, оскільки при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення рішення від 05.06.2015 року № 0000424100/3278/10/28-03-41 відповідач керувався виключно нормами чинного законодавства України. В свою чергу вимоги ПАТ «Веско» мають на меті лише ухилення останнього від відповідальності за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі не прибуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Веско» зареєстровано в якості юридичної особи 20.04.1994 року за № 12671200000000020, включено до ЄДРПОУ за № 00282049, перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних ПАТ «Веско» задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, суми відємного значення поточного звітного (податкового) періоду та суми відємного значення, що включається до складу податкового періоду поточного звітного (податкового) періоду та суми відємного значення , що не перевищує суму обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.05.2015 року № 173/28-03-41-00282049, яким встановлені порушення п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму з податку на додану вартість за березень 2015 року в розмірі 102443 грн. та відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2015 року в розмірі 102443 грн. та завищено бюджетне відшкодування за березень 2015 року на рахунок платника у банку на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 102443 грн. (а.с. 10 - 19)

Не погодившись з висновками перевірки, що викладені в акті, позивачем надані контролюючому органу зауваження на акт перевірки від 28.05.2015 року за № 121011. (а.с. 30 - 22)

На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 05.06.2015 року за № 0000424100/3278/28-03-41 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 102443 грн. за березень 2015 року та нараховані штрафні санкції в розмірі 51221,50 грн. (а.с. 8)

Як вбачається з ОСОБА_2 перевірки відповідно до додатку № 5 та Єдиного реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року ПАТ «Веско» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 102443 грн. по податковим накладним отриманим від ДП «Донецька залізниця».

Згідно даних АІС Податковий блок сума податкових зобовязань ДП «Донецька залізниця» за лютий 2015 року становить 0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року ДП «Донецька залізниця» до СДПІ з ОВП у Донецьку МГУМД не надано та не задекларовано свої податкові зобовязання.

З урахуванням вищенаведеного податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.6 ст 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за березень 2015 року на суму ПДВ в розмірі 102443 грн.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладений договір про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надання залізницею послуг № 1184 від 10.11.2011 року відповідно до якого «Залізниця» надає послуги «Вантажовласнику» повязаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги

На виконання умов договору позивачем надані виписки про списання грошових коштів з рахунків ПАТ «Веско». (а.с. 72-98).

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.03.2015 року за № 2168 на суму 200000 грн., 03.03.2015 року № 2242, 04.03.2015 року № 2280, 06.03.2014 року за № 2390, 10.03.2015 року за № 2471, 12.03.2015 року № 2634, 13.03.2015 № 2700, 16.03.2015 року № 2770, 17.03.2015 року № 2834, 19.03.2015 року № 2916, 20.03.2015 року № 3028 на, 24.03.2015 року № 3103, 25.03.2015 року № 3149 грн., 27.03.2015 року № 3301 на сум, 30.03.2015 року № 3369, 31.03.2015 року № 3407. (а.с. 131-146).

Також на виконання умов договору від 10.11.2011 року № 1184 між позивачем та ДП «Донецька залізниця» були складені податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних. (а.с. 99 - 130)

Крім того, між позивачем та ДП «Донецька залізниця» (далі - виконавець)укладений договір № Д/КМЦ 15090-прибут на виконання метрологічних робіт від 19.12.2015 року відповідно до якого виконавець зобовязується на підставі Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність», «Метрологічне забезпечення. Загальні положення», Інструкції «Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України» і відповідно до експлуатаційних паспортів засобів ваговимірювальної техніки виконати метрологічні роботи ваговласнику, а ваго власник прийняти та сплатити їх.

Факт виконання умов Договору сторонами підтверджується актами виконаних робіт № 10/025 та № 10/030.1, які підписані сторонами та скріплено печатками. (а.с.148-149)

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 17.03.2013 року № 2829, 18.03.2015 року за № 2888. (а.с.150-151)

Також на виконання умов договору від 10.11.2011 року № 1184 між позивачем та ДП «Донецька залізниця» були складені податкові накладні від 17.03.2015 року № 55/025, 18.03.2015 року № 60/025 (а.с. 152-153)

Суд зазначає, що з урахуванням вищенаведеного, документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належним чином оформлена податкова накладна. Податкові накладні надані позивачу його контрагентами оформлені відповідно до вимог законодавства і тому підстав для виключення із складу податкового кредиту зазначених в них сум ПДВ немає.

ОСОБА_2 перевірки ґрунтуються виключно на даних автоматизованої системи Податковий блок в результаті чого встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту позивача та податкових зобовязань його контрагентів, які дорівнюють 0 грн. оскільки податкові декларації останніми не надані. Однак відомості в зазначеній системі можуть свідчити лише про порушення з боку постачальників позивача вимог податкового законодавства при виконанні своїх зобовязань, а ні як не про відсутність факту здійснення господарських операцій.

Позивач як платник податку не несе відповідальності у випадку заниження податкових зобовязань іншими платниками податків. Зокрема розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобовязаннями його контрагентів не можуть свідчити про відсутність факту придбання ПАТ «Веско» послуг у вказаного вище підприємства, і як наслідок, завишення податкового кредиту з ПДВ. Навпаки наявність належно оформлених первинних, документів, а саме договорів, податкових накладних, накладних, платіжних доручень підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Також слід зазначити, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, у тому числі і по зобов'язанням контрагента, чи по зобов'язанням контрагента постачальника позивача.

Відповідно, платник податку (покупець) не несе відповідальність за наслідки невиконання постачальником обов'язків з декларування своїх податкових зобов'язань та несплати податку до бюджету. Відповідальність за допущені податкові правопорушення, в такому випадку, несе безпосередньо правопорушник.

З матеріалів перевірки не вбачається порушення вимог Податкового кодексу України позивачем, а отже відповідальність за можливе не перерахування податку, сплаченого позивача своєму контрагенту, до бюджету, є відповідальністю виключно такого контрагента.

Суд зазначає, що обставини справи свідчать про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентами є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами.

З урахуванням вищенаведеного висновки ОСОБА_2 перевірки про завищення податкового кредиту за березень 2015 року є безпідставними.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість висновків ОСОБА_2 перевірки та винесення спірного податкового повідомлення - рішення , натомість позивачем надані всі необхідні документи та матеріали, які свідчать про реальність вчинених правочинів.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення від 05.06.2015 року № 0000424100/3278/28-03-41 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимог Публічного акціонерного товариства Веско м. Дружковка до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 05.06.2015 року № 0000424100/3278/10/28-03-41, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПАТ Веско на суму 102443 грн. та нараховано штрафних (фінансових санкцій) 51221,50 грн- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 05.06.2015 року № 0000424100/3278/28-03-41 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПАТ «Веско» на суму 102443 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 51221,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_1» судовий збір в розмірі 307 (триста сім гривень) 33 копійки.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.