Постанова № 47693766, 24.07.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року Справа № 803/1370/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Пухер Л.Р.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

з участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сігма» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 637-25 від 22.01.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Сігма» (далі ТзОВ «А-Сігма») звернулось в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 637-25 від 22.01.2015 року про сплату боргу в розмірі 1578053,57 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ при винесенні даної податкової вимоги порушено вимоги чинного податкового законодавства. Зокрема, зазначають, що вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення рішення № 000661502 від 29.05.2013 року винесеного за результатами камеральної перевірки задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (акт перевірки № 2705/15-2/33381333 від 13.05.2013 року), яким встановлено заниження суми податкових зобовязань заявлених ТзОВ «А-Сігма» у податковій декларації з ПДВ за березень 2013 року у розмірі 1150446 гривень.

Однак, податковим органом було проігноровано акт позапланової документальної перевірки ТзОВ «А-Сігма» щодо правомірності формування податкового кредиту по податкових зобовязаннях за березень 2013 року (акт перевірки № 3410/2.1/33381333 від 25.06.2013 року) проведеної відповідачем, яким фактично знято із позивача податкові зобовязання по цій же операції, за цей же період.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкову вимогу про сплату боргу № 637-25 від 22.01.2015 року в розмірі 1578053,57 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав із підстав у ньому викладених та просить його задовольнити.

Представник відповідача у письмовому запереченні проти позову та у судовому засіданні позовні вимоги заперечила. В обґрунтування заперечення відповідач пояснив, що пунктом 59.1. ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 3.1 «Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків», затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України № 576 від 10.10.2013 року (далі - Порядок № 576) визначено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі інформаційної системи доходів та зборів. По обліковій картці платника податків на момент імпортації податкового боргу по податковому повідомленню - рішенню від 29.05.2013 року № НОМЕР_1 в загальній сумі 1438058 гривень, на рахунку платника податків рахувалась передплата в сумі 361,91 гривень, яка була врахована в податковій вимозі. У відповідності до вищевказаних норм законодавства Луцькою ОДПІ сформовано та направлено податкову вимогу позивачу. З врахуванням викладеного просить в задоволенні позову відмовити.

Суд заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких мотивів та підстав.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається із п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 3.1 Порядку № 576 встановлено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи доходів і зборів.

Судом встановлено, що позивач є платником податків який повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи картки обліку ТзОВ «А-Сігма», станом на 01.01.2015 року за ним рахується податковий борг на загальну суму 1578053,57 гривень (а.с.48-53). Зокрема 1578053,57 гривень податкового боргу з податку на додану вартість, 1150084,09 гривень основного боргу, 2 87552 гривень штрафна санкція та 140417,48 гривень пеня.

Вказаний борг виник у позивача по узгодженому податковому-повідомленню рішенню № НОМЕР_1 від 29.05.2013 року, яке набуло статусу узгодженого в порядку судового оскарження 28.08.2014 року.

Оскільки за позивачем рахується податковий борг то відповідно до Податкового кодексу України, Луцькою ОДПІ 22.01.2015 року винесено податкову вимогу № 637-25 про сплату ТзОВ «А-Сігма» податкового боргу в сумі 1578053,57 грн.

Зазначена податкова вимога містить всі необхідні реквізити, в тому числі зазначено конкретні суми боргу.

Суд вважає, що податкова вимога про сплату боргу від 22.01.2015 року № 637-25 є правомірною, та винесена Луцькою ОДПІ у відповідності з нормами ПК України та Порядку № 576.

Твердження позивача про те, що податковим органом при винесенні оскаржуванної податкової вимоги не враховано акт перевірки № 3410/2.1/33381333 від 25.06.2013 року та винесене за її результатами узгоджене податкове повідомлення-рішення від 12.07.2015 року № НОМЕР_2 про зменшення грошового зобовязання по ПДВ на суму 314,00 гривень судом до уваги не приймаються, оскільки вказане не відповідає фактичним обставинам справи, так як податковим органом всі відповідні суми були враховані при винесенні оскаржуваної вимоги, що підтверджується особовою карткою платника податків.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи надано суду належні та допустимі докази щодо спростування позовних вимог та обґрунтування правомірності винесення вимоги № 637-25 від 22.01.2015 року про сплату боргу на загальну суму 1578053,57 грн. Наявність податкового боргу позивачем не спростовано, вона підтверджується копіями облікової картки платника податків (а.с.48-53), а відтак оскаржувана вимога відповідає вимогам ПК України та Порядку № 576.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивачем під час подання адміністративного позову сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, встановленого для вимог майнового характеру (всього 487,20 грн.). Отже, оскільки в задоволенні позову майнового характеру позивачу відмовлено, то з нього слід стягнути до Державного бюджету України 4384,80 грн.

Керуючись статтею 158, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сігма» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 637-25 від 22.01.2015 року відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Сігма» (43021 Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка 67 А, код. ЄДРПОУ 33381333) на користь держави судовий збір в розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 29 липня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк