Рішення № 47690688, 04.03.2014, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30394/13-ц

Провадження № 2/127/30/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2014 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Солтисюк К.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Мотивував тим, що 26 січня 1991 року він зареєстрував з відповідачкою шлюб в Уладівській сільській раді Літинського району Вінницької області, актовий запис №2133. Від шлюбу в 1993 році народився син, який в даний час є повнолітнім. 25.11.2004 року, під час перебування у шлюбі, сторони придбали квартиру АДРЕСА_1, яку було оформлено на ім`я відповідачки. З серпня 2013 року сторони припинили ведення спільного господарства. Просив поділити майно, що є спільною сумісною власністю із відповідачкою і визнати за ним право власності на ? частку спірної квартири.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 позов підтримала, просила поділити майно, що є спільною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_2 і визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку даної квартири.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 з приводу вирішення спору покладався на думку суду. Визнав, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Касянюк) Л.В. перебувають в шлюбі, який зареєстрували 26.01.1991 року в Уладівській сільській раді Літинського району, актовий запис №4 (а.с. 9).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.11.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі № 4001, подружжя під час шлюбу придбало квартиру АДРЕСА_1, проте договір купівлі-продажу і право власності на квартиру зареєстровані на ім`я відповідачки ОСОБА_6 (а.с. 4-5).

Згідно повідомлення КП «ВМБТІ» від 03.03.2014 р. №190 станом на 29.12.2012 року інформація про наявність арештів та будь-яких інших заборон щодо спірної квартири у ВМБТІ відсутня.

Відповідно до інформаційних довідок, наданих реєстраційною службою Вінницького міського управління юстиції Вінницької області від 24.02.2014 року, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо квартири АДРЕСА_1 відсутні.

Дана квартира підлягає поділу між подружжям, відповідно до ст.ст. 69, 70, ч. 1 ст. 71 СК України, виходячи із рівності часток дружини і чоловіка.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Враховуючи те, що сторони не висловили свою згоду на присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, суд вважає необхідним визначити ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишити майно у спільній частковій власності.

При подачі позову до суду позивач сплатив 1610,55 грн. судового збору, але оскільки поділу підлягає квартира, що є у спільній сумісній власності, суд вважає, що витрати по сплаті судового збору повинні понести сторони порівну, тому на користь позивача підлягає стягненню з відповідачки судовий збір в сумі 805,27 грн.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 4001.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 805 (вісімсот пять) грн. 27 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: