Рішення № 47689217, 27.07.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 липня 2015 року м.Харків Справа № 913/231/15

Провадження №14/913/231/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”,

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми “Персей”, м.Луганськ

про стягнення 3060522 грн. 10 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Дохняк І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Відповідач не прибув, відзив на позов не надав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № LGVKLOK03518 від 18.05.2013 та договором про внесення змін №1 до кредитного договору № LGVKLOK03518 від 18.05.2013 в загальному розмірі 3060522 грн. 10 коп., з яких:

- 1847000 грн.00 коп. – заборгованість за кредитом;

- 649223 грн. 34 коп. – заборгованість за відсотками;

- 468298 грн. 76 коп. – пеня;

- 1000 грн. 00 коп. – штраф, фіксована частина;

- 95000 грн. 00 коп. – штраф від суми встановленого ліміту в договорі п. А 2 .

Позивач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач не прибув, відзив на позов не надав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем та відповідачем 18.05.2013 укладено кредитний договір № LGVKLOK03518 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії (надалі - договір).

Відповідно до п. А.2 укладеного договору позивач надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 1576000 грн. 00 коп., з відсотковою ставкою відповідно до п.п. А.7, А.8 кредитного договору та строком виконання зобов'язань (терміном повернення кредиту) 15.05.2014 року.

15.05.2014 сторонами укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № LGVKLOK03518 від 18.05.2013 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії (надалі - договір). Відповідно до п. А.2 укладеного договору позивач надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 1996000 грн. 00 коп. з відсотковою ставкою відповідно до пп. А.7, А.8 кредитного договору та строком виконання зобов'язань (терміном повернення кредиту) 14.05.2015 року.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі.

Відповідач зобов'язання не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для повернення кредиту та сплати відсотків.

Станом на 22.05.2015 року відповідач не сплатив:

- 1847000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;

- 649223 грн. 34 коп. - заборгованість за відсотками;

також відповідачу нараховані:

- 468298 грн. 76 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 1000 грн. 00 коп. - штраф, фіксована частина;

- 95000 грн. 00 коп. - штраф, від суми встановленого ліміту 1900000 грн. 00 коп. в договорі п. А2.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача даних сум.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 4 договору за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку, або з дати першого траншу після нульового сальдо по цьому договору, за умови відсутності простроченої заборгованості по договору, до дати погашення кредиту згідно пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2, 2.4.1 договору, позичальник сплачує відсотки за користування кредитом, зазначені у п. А.7 договору.

При порушенні клієнтом зобов'язань, передбачених пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2, 2.4.1 договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом, зазначені у п. А.8 договору.

При порушенні клієнтом зобов'язань, передбачених пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2, 2.4.1 договору, позичальник сплачує пеню, за кожен випадок порушення, в розмірах та у відповідності до пп. А.8, 5.1 договору.

Відповідно до п. 5.8 договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до суду. Позичальник сплачує банку штраф, що розраховується з формулою: 1000 грн. 00 коп. + 5% від суми встановленого у п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предметів застави.

Відповідач на сплачує відсотки та не повертає кредит.

Станом на 22.05.2015 року відповідач не сплатив:

- 1847000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;

- 649223 грн. 34 коп. - заборгованість за відсотками;

також відповідачу нараховані:

- 468298 грн. 76 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 1000 грн. 00 коп. - штраф, фіксована частина;

- 95000 грн.00 коп. - штраф, від суми встановленого ліміту 1900000 грн. 00 коп. в договорі п. А2.

Оскільки кредит не повернутий, строк його повернення минув, позовні вимоги про стягнення боргу по кредиту та відсоткам, стягнення штрафу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Згідно ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 жовтня 2014 року прийняв розпорядження № 1053, яким затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідний документ розміщений на Урядовому порталі.

Так, згідно з розпорядженням, до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, відноситься м. Луганськ.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”.

Стаття 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Частиною 2 ст.52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

Законом не визначено право Кабінету Міністрів України зупиняти прийняті ним акти.

Отже, розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079-р не відповідає вимогам законодавства України тому не застосовується при розгляді справи.

Тому суд дійшов висновку, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” є діючим і, згідно ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів відповідачу на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.

За таких підстав, у задоволенні позовних вимог про стягнення пені 468298 грн. 76 коп. слід відмовити.

В решті позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Зайве сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу про що винесена ухвала.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми “Персей” про стягнення 3060522 грн. 10 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми “Персей” (ідентифікаційний код 31531394, юридична адреса: 91055, Луганська обл., м. Луганськ, вул. Шевченко, буд. 7) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (ідентифікаційний код 14360570, юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) – 1847000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 649223 грн. 34 коп. - заборгованість за відсотками; 96000 грн. 00 коп. - штраф, 51844 грн. 47 коп. - судовий збір. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 27.07.15 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 30 липня 2015 р.

Суддя Є.А. Лісовицький