Ухвала суду № 47688392, 30.07.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 229/1119/15-ц Номер провадження 22-ц/775/64/2015

Головуючий у 1 інстанції Нікішин Ю.В.

Доповідач: Санікова О.С.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Санікової О.С.,

суддів: Маширо О.П., Жарової Ю.І.

при секретарі Макотченко А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 10 липня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 10 липня 2013 року, якою тимчасово обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 53 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, посилаючись на не повне і не всебічне зясування обставин справи; апелянт вважає, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання на нього покладених судом зобовязань, але жодних підстав вважати, що вона ухиляється від своїх обовязків у державного виконавця не було; при розгляді подання державного виконавця судом не були враховані положення ст. 33 Конституції України, ст. 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.12 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, ст. 313 ЦК України.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції суд виходив з того, що боржник ОСОБА_1 не виконує рішення Дружківського міського суду про стягнення боргу на користь ТОВ «ЄРЦ м. Дружківка» у загальній сумі 5242 грн. 40 коп.

Проте з таким висновком погодитися неможливо виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» та п. 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМ України від 27 січня 1995 року №57 громадянинові України може бути відмовлено у видачі паспорту або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобовязання до виконання зобовязань або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобовязань.

За змістом п. 18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Статтею 90 зазначеного Закону передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону.

Законом, зокрема передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання.

Саме невиконання боржником самостійно зобовязань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути обєктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязку у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обовязків, передбачених ч.6 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 11 травня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЄРЦ» заборгованість у сумі 3561.87 грн., інфляційні нарахування у сумі 1332.18 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у сумі 355.35 грн., судовий збір у сумі 214.60 грн.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції від 24 вересня 2012 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного рішення.

Звертаючись 14 червня 2013 року до суду з поданням про розгляд питання щодо тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, державний виконавець посилався на те, що у запропонований у постанові про відкриття виконавчого провадження строк боржниця добровільно судове рішення не виконала, хоча була попереджена про подальші заходи примусового характеру; за повідомленням ВРЕР м. Краматорська автомототранспорт за ОСОБА_1 не зареєстрований; згідно відповіді ДПІ ОСОБА_1 як платник податків на обліку не перебуває, інформація про відкриті рахунки в банківських та фінансових установах відсутня; відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про права власності, інші речові права стосовно боржниці відсутні. Згідно твердження боржниці ОСОБА_1 вона мешкає за адресою: вул. Леніна 31-16, а не за місцем реєстрації по вул. Театральній,53. 30 травня 2013 року державним виконавцем за вищезазначеною адресою було проведено опис і арешт майна, належного боржниці на праві приватної власності на загальну суму 600 грн. Під час проведення виконавчих дій було встановлено, що квартира за адресою вул. Леніна 31-16 має нежилий вигляд, в ній відсутні предмети першої необхідності, носильні речі та предмети домашнього вжитку. Кореспонденція, яка надсилалась державною виконавчою службою за адресою вул. Театральна, 53 боржницею отримувалась, але надати доступ державному виконавцю до оселі за місцем реєстрації для перевірки майнового стану боржниця ОСОБА_1 відмовилась, чим перешкоджає виконанню судового рішення.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що на оборотній стороні акту державного виконавця від 30 травня 2013 року зроблений запис такого змісту: «Я, ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: Театральна,53 у місті Дружківка, але фактично мешкаю (проживаю) за адресою: вул. Леніна, 31-16 м. Дружківка. За адресою: вул. Театральна,53 особистих речей не маю, спільне господарство не веду. Права розпорядження на жодну річ не маю за адресою: вул. Театральна, 53. Я, добровільно допустила виконавців до опису особистого майна, жодним чином не перешкоджаю проведенню виконавчих дій. 30.05.2013 року». Акт підписаний ОСОБА_1, державним виконавцем, стягувачем та двома понятими.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції не було законних підстав для тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, тому ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням іншої ухвали про відмову у задоволенні подання начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Крім того, 1 квітня 2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого листа №2-/0516/142/2012, виданого 5 вересня 2012 року Дружківським міським судом Донецької області про стягнення боргу у сумі 3562.87 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1332.18 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у сумі 355.35 грн., судового збору у сумі 214.60 грн. на підставі п.3 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення. Відомості про те, що стягувач повторно предявляв для виконання зазначений виконавчий лист в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 10 липня 2013 року скасувати.

В задоволенні подання начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: