Ухвала суду № 47683097, 29.07.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1818/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 05 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_7 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 13 вересня 2003 року вона придбала домоволодіння за адресою: м. Шпола, вул. Кали гірська - 66. Того ж року вона звернулася до Шполянської міської ради із заявою про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки. Шполянська міська рада надала їй відповідний дозвіл. Документи по приватизації були направлені до Шполянського РФ ДП «Центр ДЗК». Серед документів, які необхідно було подати, був акт про погодження меж земельної ділянки. В звязку з цим, вона звернулася до сусідів власників суміжних земельних ділянок для підписання відповідного акту.

Відповідач ОСОБА_6 , який являється власником суміжної земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Шпола, вул. Володарського - 5, безпідставно відмовився підписувати вказаний акт погодження меж, а тому вона зверталася до Шполянської міської ради з проханням вирішити спір між нею та відповідачем відносно меж суміжних земельних ділянок, однак їй було рекомендовано звернутися по даному питанню до суду.

Позивачка вважає, що дії відповідача щодо безпідставної відмови від підпису акту погодження меж земельної ділянки є такими, що порушують її право на приватизацію, а враховуючи, що відповідач відмовляється добровільно підписати акт погодження меж, вона вимушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги не визнав і вказав, що його земельна ділянка приватизована, він має Державний акт на право власності на земельну ділянку, межа із сусідкою ОСОБА_8 встановлена, однак він відмовляється підписувати акт погодження меж, так як перебуває з відповідачкою в неприязних відносинах.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 05 червня 2015 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем задоволено та визнано неправомірною відмову ОСОБА_6 у підписанні акту погодження меж земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Шпола, вул. Калигірська - 66 та вул. Володарського 5, визнано за ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний №2278823941, право на приватизацію присадибної земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Шпола, вул. Калигірська - 66, без підпису відповідача ОСОБА_6, стягнуто з ОСОБА_6, 16 вересня 1971року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний №2619104175, на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м. Шпола вул. Калигірська - 66, Черкаської області, ідентифікаційний №2278823941, судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на дане рішення, в якій просить рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_7, оскільки вважає його ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Проте, до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції, сторони по справі звернулись до суду з заявою про укладення мирової угоди, надавши її підписаний зразок, просили визнати дану мирову угоду та закрити провадження у справі.

При укладенні мирової угоди сторони досягли того, що відповідач ОСОБА_6 підписує акт погодження меж суміжної земельної ділянки ОСОБА_7 та дотримується правил добросусідства, а ОСОБА_7 у свою чергу відмовляється від позову до ОСОБА_6 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем та дотримується правил добросусідства, також відповідач ОСОБА_6 відшкодовує половину судових витрат позивачці ОСОБА_7 у розмірі 121.80 грн., які сплачує протягом тридцяти днів з дня визнання мирової угоди судом.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та мирову угоду сторін, колегія суддів приходить до висновку, що мирова угода підлягає до визнання, а рішення суду першої інстанції до скасування з даних підстав.

За положеннями ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Тобто мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду й під контролем суду, заснована на взаємних поступках угода, яка по-новому визначає їх суб'єктивні права й обов'язки та є двостороннім волевиявленням сторін. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета спору. Не може визнаватися судом мирова угода, яка порушує права, свободи й охоронювані законом інтереси інших осіб.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачка звертаючись до суду вважала, що дії відповідача щодо безпідставної відмови від підпису акту погодження меж земельної ділянки є такими, що порушують її право на приватизацію, а враховуючи, що відповідач відмовляється добровільно підписати акт погодження меж, просила суд визнати його дії неправомірними та визнати за нею право на приватизацію земельної ділянки без підпису відповідача у акті погодження меж.

Зважаючи на те, що даний спір стосується тільки сторін по справі, їх прав та обовязків і не порушує права інших осіб, а між сторонами не існує спору щодо меж суміжного землекористування, і оскільки сторони за взаємною згодою прийшли до мирного врегулювання спірних відносин, то дана мирова угода підлягає визнанню, а провадження у справі до закриття на підставі п.4 ч.1 ст.205 ЦПК України, з розясненням сторонам наслідків закриття провадження у справі, відповідно до положень ст.206 ЦПК України.

З врахуванням викладеного, положень норм матеріального та процесуального права, матеріалів справи, положень укладеної мирової угоди між сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що мирова угода підлягає до визнання на умовах укладених між сторонами, а рішення суду першої інстанції до скасування із закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.175, ст.205, ст. 303, ст. 304, ст. 307, ст.310, ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Клопотання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про визнання мирової угоди задовольнити.

Визнати мирову угоду укладену між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на слідуючих умовах :

- відповідач ОСОБА_6 підписує акт погодження меж суміжної земельної ділянки ОСОБА_7 та дотримується правил добросусідства, а ОСОБА_7 у свою чергу відмовляється від позову до ОСОБА_6 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем та дотримується правил добросусідства, а також відповідач ОСОБА_6 відшкодовує половину судових витрат позивачці ОСОБА_7 у розмірі 121.80 грн., які сплачує протягом тридцяти днів з дня визнання мирової угоди судом:

- рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 05 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем, - скасувати, а провадження у справі закрити ;

- розяснити сторонам наслідки закриття провадження відповідно до положень ст.175, ст.205, ст.206 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :