Ухвала суду № 47681793, 29.07.2015, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/21/15-ц

Номер провадження 2-п/699/1/15

УХВАЛА

29.07.2015 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кіхтенко Н.І.,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 12.03.2015 у цивільній справі № 699/21/15-ц за позовом ПАТ "Страхова компанія Брокбізнес" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2015 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд даного заочного рішення ( справа № 699/21/15-ц, а провадження № 2-п/699/1/15/, його скасування та призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Дану заяву ОСОБА_2 мотивує тим, що вказане рішення суду підлягає скасуванню, так як судом неправильно застосоване матеріальне право, а також через те, що він не одержував судових повісток щодо часу розгляду справи, не одержував копії рішення суду і одержав таку лише 23.06.2015 при зверненні до канцелярії суду, а тому і звернувся до суду про перегляд вказаного рішення лише 06. 07. 2015.

06.07.2015 ухвалою судді дана заява призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 29.07.2015, з метою захисту інтересів відповідача , даний строк поновлено та розглянуто вказану заяву по суті, оскільки однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (ст. 129 Конституції України).

Заявник у судове засідання з"явися, заяву підтримав, але не надав жодного доказу на підтвердження заяви.

Представник ПАТ « Страхова компанія « Брокбізнес» у суд не зявився, до суду направлено клопотання про слухання заяви у відсутність представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши документи, що маються у справах, вважає, що немає законних підстав для задоволення вказаної заяви.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 12.03.2015 було ухвалено заочне рішення, яким було задоволено позов ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу та стягнуто з відповідача в користь позивача 21 021 грн.16 коп. шкоди в порядку регресу та 243 грн. 60 коп. судових витрат у справі ( справа № 699/21/15-ц, провадження 2/699/68/15).

Відповідач був двічі вчасно і належно повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток (а.с.43,49).

Після ухвалення судом рішення копія такого 13.03.2015 була направлена на адресу відповідача і вручена 19.03.2015 , про що також свідчить поштове повідомлення ( а.с. 54, 59).

08.04.2015 по заяві позивача судом було видано 2 виконавчі листи ( а.с.57,58, 59).

23.06.2015 відповідач повторно одержав копію даного рішення суду ( а.с. 60).

08.04.2015 по заяві позивача судом було видано 2 виконавчі листи ( а.с.57, 58, 59).

23.06.2015 відповідач повторно одержав копію даного рішення суду ( а.с. 60).

Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦПК України відповідачам, які не зявилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше 3-х днів з дня його проголошення.

Згідно документів, що є у матеріалах справи, то рішення суду було ухвалено 12.03.2015, а 13.03.2015 копія такого була направлена відповідачу і 19.03.2015 вручена ( а.с.54,55).

Тобто, судом витримані вказані вимоги закону.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом обовязкових двох обставин:

1-відповідач не зявився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин;

2-докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, обовязково повинні бути дві складові: це поважна неявка відповідача або не повідомлення відповідача і надані ним докази мають істотне значення для даного спору.

З огляду на зазначені вище докази, судом не встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, бо двічі і вчасно і належно повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.

Що стосується другої вимоги: посилання відповідача на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, то відповідач таких не надав, а його посилання на те, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності, тому суд не мав права задовольняти позов, є ні чим не підтверджені, оскільки постанова місцевого суду від 30.08.2012 про відмову у притягненні відповідача до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та закриття справи у звязку із закінченням строків (на а.с. 46 у справі 2310/1632/2012 ), була скасована постановою Апеляційного суду Черкаської області 04.12.2012 і даною постановою відповідача було визнано винуватим у ДТП, що мало місце 20.05.2012 о 14.45 на автодорозі Київ-Суми +260 м. за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та водія ОСОБА_3

У даній постанові апеляційного суду вказано, що відповідач допустив порушення п. 10.1 ПДР України, в результаті чого відбулося зіткнення під час керування ним автомобілем НОМЕР_1, з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 і це порушення пербуває у причинно-наслідковому зв"язку із виникненням ДТП ( а.с. 9-12).

На підставі даної постанови водію ОСОБА_3 18.01.2015 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 21012 грн.16 коп., яке в послідуючому було стягнуто по вказаному заочному рішенню суду з відповідача.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності, бо закінчилися строки притягнення, не впливає на його вину, бо вказаною постановою апеляційного суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у даній ДТП.

Згідно правових позицій Верховного Суду України, що висловлені у постанові №6-112цс13 від 25.12.2013, яка є обовязковою для судів України, відповідно до ст.360-7 ЦПК України, у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу в потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою потерпіла особа уклала договір добровільного страхування автомобіля.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України). При цьому перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст. 261, ст. 262 ЦК України).

Тобто позов було предявлено з дотриманням вказаних вимог і з дотриманням вимог закону стягнуто предявлену у позові суму з ОСОБА_2

Відповідно до ч.3 ст.231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою :

1)залишити заяву без задоволення;

2)скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Суд, з урахуванням вказаних в ухвалі обставин, не вбачає підстав для задоволення заяви та скасування вказаного заочного рішення, а тому заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 12.03.2015 залишає без задоволення, що не позбавляє відповідача оскаржити заочне рішення у загальному порядку ( ч.4 ст. 231 ЦПК).

Керуючись ст.ст.227 - 232 ЦПК України,

суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 12.03.2015 у цивільній справі №699/21/15-ц за позовом ПАТ «Страхова компанія « Брокбізнес» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.231 ЦПК України ОСОБА_2 має право оскаржити вказане заочне рішення в загальному порядку, встановленому законом.

Суддя Кіхтенко Н. І.