Вирок № 47672414, 28.07.2015, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 622/606/15-к

1-кп/622/126/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015 року смт.Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Бойко І.,

з участю: прокурора Соболя А.Г.,

потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5,ОСОБА_6,

в ході відкритого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12015220310000195 від 04.04.2015р. відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харків, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, що проживає за адресою:АДРЕСА_1,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Дергачі Харківської області, громадянина України, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, що проживає за адресою:АДРЕСА_2,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2015 р. близько 13.00 годині ОСОБА_3, маючи умисел на крадіжку чужого майна і переслідуючи при цьому корисливу мету наживи, за попередньою змовою зі своїм знайомим ОСОБА_4, таємно проникли на територію садового товариства АДРЕСА_3, де шляхом вільного доступу проникли на дачну ділянку НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_2, звідки таємно викрали тачку 4-колісну, виконану зі сплаву чорного металу масою металу ЗО кг, вартістю 66 гривень, контейнер для зберігання овочів, виконаного зі сплаву чорного металу загальною масою25 кг, у вигляді лому чорного металу, вартістю 55 гривень, ємкість об'ємом 200л, виконану зі сплаву чорного металу загальною масою 100 кг, у вигляді лому чорного металу, вартістю 220 гривень, куток 63 мм х 63 мм довжиною 1,5 м, у кількості 5 штук, виконаного зі сплаву чорного металу загальною масою 45 кг, у вигляді лому чорного металу, вартістю 99 гривен, після чого разом з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, скориставшись ним на власний розсуд.

В результаті скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 440 гривень.

Крім того, 02.04.2015 р. близько 13.30 годині ОСОБА_3, маючи умисел на крадіжку чужого майна і переслідуючи при цьому корисливу мету наживи, за попередньою змовою зі своїм знайомим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, таємно проникли на територію садового товариства АДРЕСА_3, де шляхом вільного доступу проникли на дачну ділянку № НОМЕР_3, яка належить ОСОБА_1, звідки таємно викрали металеву драбину (у вигляді порога) б/у, заводського виробництва, в гарному стані, яка вироблена із чорного металу, загальною вагою 65 кг, вартістю 143 гривні, після чого разом з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, скориставшись ним на власний розсуд.

В результаті скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_1 було заподіяно матеріальний збиток на загальну суму 143 гривні.

Таким чином, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 своїми діями вчинили злочини, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне за попередньою змовою групою осіб повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, пояснивши суду про обставини його вчинення, як це зазначено в обвинувальному акті та угоді про примирення, а саме, зазначив, що він дійсно за вказаних обставин здійснив крадіжку майна потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з їх дачних будинків. Вибачається перед ними, перепрошує за доставлені незручності.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, пояснивши суду про обставини його вчинення, як це зазначено в обвинувальному акті та угоді про примирення, а саме, зазначив, що він дійсно за вказаних обставин він здійснив крадіжку майна потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з їх дачних будинків. Вибачається перед ними, перепрошує за доставлені незручності

Під час судового слідства між потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і кожним з обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4, в присутності їх захисників 24 липня 2015 року укладені угоди про примирення. Згідно з угодами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 беззаперечно визнали себе винуватими у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угод ОСОБА_3 і ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 185 КК України кожному окремо у вигляді обмеження волі: строком на 1 рік - ОСОБА_4 та 1 рік 2 місяці - ОСОБА_3. Крім того, сторони погодили звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Обвинуваченим роз'яснені наслідки укладення угод та наслідки їх невиконання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив ці угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили затвердити угоди, укладені між ними та обвинуваченими.

Обвинувачені та їх захисники в судовому засіданні також просили вказані угоди з потерпілими затвердити і призначити узгоджену в них міру покарання. При цьому ОСОБА_3 і ОСОБА_4 беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185 КК України, в обсязі підозри, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Розглядаючи питання про затвердження угод, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Зміст угоди регламентований ст. 472 КПК України.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частиною 3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданих суду угодах від 24 липня 2015 року зазначено сторони, що їх уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угод. Угоди скріплені підписами сторін.

23 та 24 квітня 2015 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повідомлені про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

За постановою слідчого ОСОБА_1. та ОСОБА_2 визнані потерпілими в рамках даного кримінального провадження.

Згідно положень ст. 12 КК України злочини, у вчиненні яких ОСОБА_3 і ОСОБА_4 беззастережно визнали себе винуватими, є середньої тяжкості злочини. Угоди сторонами укладені в період судового слідства, про що заявлено в судовому засіданні, до виходу суду у нарадчу кімнату.

В судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинувачених в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повністю усвідомлють зміст укладених з потерпілими угод про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо яких визнають себе винуватими, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню освіту, не судимий в силу положень ст. 89 КК України. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, є щире каяття та активна допомога в розкритті злочину. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню освіту, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню доньку. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, є щире каяття та активна допомога в розкритті злочину. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами узгоджено покарання кожному з обвинувачених за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді обмеження волі: строком на 1 рік - ОСОБА_4 та 1 рік 2 місяці - ОСОБА_3 Крім того, сторони погодили звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи обвинувачених, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про прмиирення укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним суд, маючи правові підстави, затверджує угоду і призначає кожному з обвинувачених покарання за ч. 2 ст.185 КК України у вигляді обмеження волі: строком на 1 рік - ОСОБА_4 та 1 рік 2 місяці - ОСОБА_3, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених. Одночасно вважає можливим призначити мінімальний іспитовий строк 1 рік із покладенням обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід не обирався. Доля речових докаів має бути вирішена в порядку ст. 100 КПК України, процесуальні витрати мають бути стягнуті з обвинувачених. Одночасно суд вважає необхідним вирішити питання про скасування арешту, накладеного слідчим суддею в період досудового слідства, так як в даний час потерпілі зауважили, що завдану шкоду їм відшкодовано у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 478- 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

угоди від 24 липня 2015 року по кримінальному провадженню №12015220310000195 від 04.04.2015р про примирення, укладені між потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2 і з кожним з обвинувачених - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в присутності їх захисників - затвердити.

Визнати ОСОБА_3, винуватим

за ч. 2 ст. 185 КК України, призначити узгоджене покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п.2,3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Визнати ОСОБА_4, винуватим

за ч. 2 ст. 185 КК України, призначити узгоджене покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п.2,3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень - 429 гривень 66 копійок.

Речові докази по справі - пласмасову накладку внутрішньої дверної ручки автомобіля, що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області, повернути потерпілому ОСОБА_2, у випадку відмови отримання - знищити; ручну 4-колісну металеву тачку, металевий контейнер для зберігання овочів, ємкість металева, об'єм 200 літрів, металеві кутки в кількості 5 штук, що знаходяться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_2, вважати повернутими потерпілому.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2015 року, звільнивши з-під арешту транспортний засіб марки ЗАЗ 110557 державний номер НОМЕР_1.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Шабас О. С.