Рішення № 47669750, 28.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/1078/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2131/15Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Хіль Л.М.

суддів Чумак О.В., Триголова В.М.

при секретарі Гнатюк О.С.

за участі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 травня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" про стягнення відсотків по вкладу та трьох відсотків річних від суми боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" суму відсотків по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/09 від 23 травня 2008 року у розмірі 25931,50 доларів США (413718,93 грн. за офіційним курсом НБУ з 14.00 29.01.2015 року);3 % річних від суми боргу у розмірі 552,32 долари США (8811,87 грн. за офіційним курсом НБУ з 14.00 29.01.2015 року); судові витрати у розмірі 3654 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 серпня 2012 року стягнуто з ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" на його користь поміж іншого відсотки за час дії договору банківського вкладу та 3% річних за час затримки повернення вкладу, а саме з 06 січня 2009 року по 26 березня 2012 року.

Вказане рішення було виконано ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" лише 06 листопада 2012 року, а тому вважає, що на його користь підлягають стягненню відсотки за вкладом та 3% річних за час прострочення виконання зобов'язання до дати фактичного розрахунку, тобто до 05 листопада 2012 року включно.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його окремо один від одного, оскаржили ОСОБА_5, та його представник ОСОБА_2, які просили скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норма матеріального та процесуального права, а саме залишення поза увагою суду рішень судів, які набрали законної сили та мають преюдиціальне значення з огляду на встановлення обставин, що мають істотне значення для вирішення даного спору.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_5, та його представника ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 серпня 2012 року стягнуто з ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_5 в рахунок повернення депозитного вкладу по договору на вклад «Універсальни» №20/02-02-09 від 23 травня 2008 року 30 000 доларів США вкладу по договору, 6 716,58 доларів США відсотків за час дії договору, 1999,72 - 3% річних за час затримки повернення вкладу, 5475 доларів США пені, а всього 44 191,30 доларів США, що на момент ухвалення рішення становило 353 221,06 грн.

Вказане рішення суду було добровільно виконано ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" 26 жовтня 2012 року, що підтверджується меморіальними ордерами №1, №14 від 26 жовтня 2012 року та SWIFTT-повідомленням від 26 жовтня 2012 року (а.с. 41-43).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в частині стягнення процентів по депозитному договору, суд першої інстанції виходив з того, що договором на вклад Універсальний № 20/02-02/09 від 23 травня 2008 року не передбачено нарахування процентів після закінчення строку дії договору.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком місцевого суду.

Відповідно до ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з частиною 1 статті 1061 Цивільного кодекс України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.5 ст. 1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банку, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Верховний Суд України у своїй постанові від 29 травня 2013 р. при розгляді справи № 6-39цс13, що прийнята за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і ти самих норм матеріального права у подібних правовідносинах висловив правову позицію з посиланням на частину п'яту статті 1061 ЦК України - проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 28 січня 2015 р. при розгляді справи № 6-247 цс14, що прийнята за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і ти самих норм матеріального права у подібних правовідносинах висловив правову позицію:

«Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Таким чином проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк по день фактичного їх повернення вкладникові, а також 3 % річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання».

Отже, з урахуванням того, що відповідачем було перераховано грошові кошти на рахунок ОСОБА_5 у ПАТ КБ «ПриватБанк» 26 жовтня 2012 року, то з ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" підлягають стягненню відсотки за договором банківського вкладу, нараховані до дати його повернення, а саме 25 705,47 доларів США, що за курсом національного Банку України станом на 29 січня 2015 року становить 410 011,27 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в частині стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання договірного зобов'язання, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання, а тому положення ст. 625 ЦК України не підлягають до застосування.

Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду місцевого суду.

Так, судом першої інстанції залишено поза увагою положення ч.3 ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть учать ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 серпня 2012 р.; ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08 жовтня 2012 р.; ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення сум вкладу, відсотків, пені та 3 % річних від суми боргу, на підставі яких було встановлено преюдиціальні факти, а саме укладення 23 травня 2008 року між ОСОБА_5 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», договору № 20/02-02/09 на вклад «Універсальний» строком на 12 місяців, з виплатою банком 25% річних, та набуття чинності цим договором 23 травня 2008 року.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням того, що між сторонами по справі існували договірні правовідносини, а зобов'язання з договором було виконано відповідачем лише 26 жовтня 2012 року, то з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми до дня фактичного виконання зобов'язання, тобто 525,20 доларів США, що за курсом національного Банку України станом на 29 січня 2015 року становить 8 379,19 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають до часткового задоволення.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, яке відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 травня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" про стягнення відсотків по вкладу та трьох відсотків річних від суми боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_5 відсодки за вкладом у розмірі 25 705,47 доларів США, що за курсом національного Банку України станом на 29 січня 2015 року становить 410 011,27 грн. та 3% річних від суми боргу у розмірі 525,20 доларів США, що за курсом національного Банку України станом на 29 січня 2015 року становить 8 379,19 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" суму сплаченого судового збору у розмірі 3 654 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль» на користь держави (Отримувач УДКСУ у м. Полтаві; Код ЄДРПОУ: 38019510; Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області; Код банку отримувача 831019; Розрахунковий рахунок 31217206780002; Код класифікації доходів бюджету 22030001) 1 827 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: Л.М. Хіль

Судді О.В. Чумак

В.М. Триголов

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: