АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1622/7222/2012 Номер провадження 22-ц/786/2225/15Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Хіль Л.М., Чічіля В.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 травня 2014 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про звернення стягнення НА ПРЕДМЕТ ЗАСТАВИ,-
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із вказаним позовом та просило звернути стягнення на предмет застави 16 автомобілів марки ЗАЗ, 2005 року випуску, типу Легковий-Комбі-В та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 200 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що відповідно до кредитного договору №DN/325 від 31.10.2005 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 52056,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.10.2008 року, проте в порушення умов договору своїх зобов'язань належним чином не виконувала, внаслідок чого, виникла заборгованість на суму 94936,35 доларів США.
Вимоги до відповідача що випливають з вищезазначеного кредитного договору були забезпечені шляхом укладення з відповідачем договору застави рухомого майна згідно умов якого ОСОБА_2 надала в заставу 16 автомобілів марки ЗАЗ, 2005 року випуску, типу Легковий-Комбі-В.
Крім того, вимоги до відповідача що випливають з кредитного договору були забезпечені і шляхом укладення договору поруки № DN/325-П від 12.08.2009 року, з поручителем ОСОБА_3
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 травня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DN/325 від 31.10.2005 року в сумі 94936.35 доларів США, що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.04.2012 року складає 757592, 07 грн. звернуто стягнення на предмет застави:
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7267АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В. реєстраційний номер: АЕ7266АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7265АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7264АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, , реєстраційний номер: АЕ7263АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, , реєстраційний номер: АЕ7260АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, , реєстраційний номер: АЕ72680АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, , реєстраційний номер: АЕ7279АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7278АМ
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ; Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7276АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ; Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7274АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005. тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7271АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7269АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7268АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307. рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7262АМ;
автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: Легковий-Комбі-В, реєстраційний номер: АЕ7261АМ,
що належать на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаних автомобілів ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3219 грн.
В задоволені інших позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» - відмовлено.
Вказане рішення місцевого суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2, просила скасувати його та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судове рішення, ухвалене у справі, відповідає вказаним вимогам.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до кредитного договору №DN/325 від 31.10.2005 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, остання отримала кредит у розмірі 52056,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.10.2008 року.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконує та станом на 10.04.2012 року має заборгованість - 94936.35 доларів США, що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.04.2012 року складає 757592, 07 грн.
Вимоги до відповідача що випливають з вищезазначеного кредитного договору були забезпечені шляхом укладення з відповідачем договору застави рухомого майна згідно умов якого ОСОБА_2 надала в заставу 16 автомобілів марки ЗАЗ, 2005 року випуску, типу Легковий-Комбі-В.
Умовами договору застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання)
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 порушила забезпечене заставою зобовязання, що є підставою для звернення стягнення на предмет застави.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у суді першої інстанції не заявляла вимоги про застосування строку позовної давності, а тому вона не може бути застосовано до спірних правовідносин.
При цьому, з відміток на поштових повідомленнях, вбачається, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання від 30 липня 2012 року, 05 травня 2014 року (а.с.25,46).
Таким чином, належно повідомлений відповідач, жодного разу не зявившись на судове засідання, на власний розсуд розпорядився правом на участь у судових засіданнях та поданні заперечень.
ОСОБА_2 посилається на наявність судового рішення щодо спору між тими самими сторонами, з того ж самого предмета та з тих же самих підстав, проте всупереч вимогам ст. 131 ч.3 ЦПК України не повідомила суд першої інстанції про відоме їй рішення суду.
Окрім того, апелянтом не надано до апеляційного суду беззаперечних доказів наявності відповідного рішення, що набрало законної сили.
До заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 було надано не засвідчену копію виконавчого листа, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, з якого вбачається ухвалення судом рішення у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.
Згідно зі ст. 205 ч.1 п.2 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, провадження у справі не підлягає закриттю, оскільки судове рішення, на яке посилається апелянт, ухвалено з приводу спору між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2, а в даній справі сторонами є ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Інших доводів, які б впливали на висновки суду та вказували на їх помилковість, апелянтом не надано.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308,314,315, ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: О.Ю. Кузнєцова
Судді Л.М. Хіль
ОСОБА_4
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:
Судове рішення № 47669745, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 28.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1622/7222/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: