Постанова № 47665414, 23.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/3451/14-п 23.06.2014 23.06.2014 23.06.2014

Номер провадження: 33/784/147/14

.

Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 33/784/147/2014 Головуючий суду І інстанції

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя Олефір М.В.

Суддя апеляційного суду

ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Чебанова-Губарєва Н.В., за участю секретаря Богданова Б.Ф., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 року, якою

ОСОБА_2, який народився 23 травня 1995 року в м. Миколаєві, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.

За постановою судді 04.05.2014 р. близько 13 год. 45 хв. ОСОБА_2, рухаючись по пров. Кагатному в районі перехрестя з пров. Побережним, керував транспортним засобом марки «ZN - 125», державний номерний знак BE 2030AA в м.Миколаєві. Зупинившись на вимогу працівників ДАЇ, ОСОБА_2, у якого були виявлені ознаки наркотичного спяніння, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, на вимогу інспектора СОДР ВДАІ ММУ УМВС України в Миколаївській області відмовився від проходження на місці медичного огляду на стан алкогольного спяніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, оскільки 04.05.2014 р. він спиртні напої не вживав, а тремтіння рук та млява мова були викликані хвилюванням у звязку із зупинкою його працівниками ДАІ. Про запах алкоголю з ротової порожнини мови не йшло. Працівники ДАІ його запевнили в тому, що протокол відносно нього буде складений за ст. 126 КУпАП України, тому він підписав, не читаючи. Про те, що протокол відносно нього складений за ст. 130 КУпАП України, він дізнався вже с постанови суду.

На місці його зупинки не було свідків, які б засвідчили дану подію, в протоколі пояснення виконані не його почерком. Він відмовився від медичного обстеження на стан спяніння у звязку з тим, що не був у алкогольному спянінні та мав чудове самопочуття після чого пропозицій від працівників ДАІ більше не надходило.

Крім того апелянт зазначає, що не повідомлявся про час та місце розгляду даної адміністративної справи, у звязку з чим порушенні його права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апелянта та переглянувши справу в межах апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених суддею суду першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими суддею доказами.

Відповідно даних протоколу про адміністративне правопорушення від 04.05.2014 р., ОСОБА_2 в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння за допомогою алкотестеру «Драгер» та в установленому законом порядку (а. с. 1). По суті правопорушення особою, відносно якої складається протокол, зроблено запис про те, що мав місце факт вживання алкогольного напою.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 підтвердив факт пропонування працівниками ДАІ пройти медичне обстеження на стан спяніння, що спростовує його твердження про те, що під час зупинки не йшло мови про алкогольне спяніння.

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Зазначених вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_2 не дотримався.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується стягнення, накладеного на ОСОБА_2, то воно накладено у відповідності із вимогами ст. 33 КУпАП, судом враховані особа порушника, ступень його вини, стягнення накладено у мінімальному розмірі, що передбачає санкція статті.

Щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд стосовно нього Ленінським районним судом м. Миколаєва справи, то як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 повідомлений про розгляд справи 27.05.2014 р., але постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва датована 28.05.2014 р. Отже твердження апелянта про неналежне повідомлення його про час і місце розгляду справи є обґрунтованими, проте на доведеність його вини ця обставина не впливає. Крім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не визнана діючим законодавством обовязковою.

За такого, відсутні підстави для скасування постанови судді, про що просить апелянт.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2014 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_1