Ухвала суду № 47659931, 29.07.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1732/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

Іменем України

29.07.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді: Авраменко Т.М.

суддів: Кіселика С.А., Суржика М.М.

секретаря: Кравченко Я.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу.

Зазначала, що 17 грудня 2014 року між нею та банком укладено договір банківського валютного вкладу на суму 7000 доларів США із терміном повернення 17 березня 2015 року. 18 березня 2015 року вона звернулась із заявою до банку про повернення коштів, однак банк кошти не повернув.

Просила стягнути на її користь з відповідача банківський вклад в сумі 7000 доларів США та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 травня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 7000 доларів США, що за курсом НБУ складає 164171 грн. 88 коп. та судові витрати по справі в сумі 1641 грн. 72 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що при ухваленні рішення судом не взято до уваги положення Постанови Правління НБУ № 758 від 01 грудня 2014 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», якою обмежена видача готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.

В засідання апеляційного суду сторони, які про час та місце розгляду справи повідомлені під розписку (а.с.62-64), не прибули.

В письмовому запереченні на апеляційну скаргу позивач просила залишити рішення суду без змін та розглянути справу у її відсутності (а.с.65).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що 17 грудня 2014 року між сторонами укладено договір про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» на строк по 17 березня 2015 року (а.с.3). Пунктом 7 договору передбачено, що строк розміщення вкладу не може бути продовжений сторонами.

18 березня 2015 року позивач подала заяву про повернення банківського вкладу в звязку із закінченням строку договору (а.с.13).

Банк визнає, що вклад до цього часу не повернуто позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір відповідно дост. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. У ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Посилання банку, що суд при вирішенні спору не врахував постанову Правління Національного банку України від 1 грудня 2014 року № 7580 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», п. 6.9 якої передбачено зобовязання уповноважених банків обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах 15 тис. грн на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, є безпідставним, оскільки зазначена і побідні цій наступні відповідні постанови цього банку є розпорядчими актами, які адресовані обмеженій кількості осіб і таке регулювання здійснюється в межах адміністративно-правових відносин Національного банку України з банками, які охоплюються його наглядовою діяльністю. Ці постанови банку не встановлюють нових прав або обовязків для громадян, не можуть зачіпати їх права, свободи та інтереси.

Відмова банку у поверненні ОСОБА_2 банківського вкладу, термін розміщення якого закінчився, суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 1068 ЦК України та умовам укладеного між сторонами договору.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача банківського вкладу в звязку із закінченням строку договору. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 травня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

судді: