Ухвала суду № 47659230, 29.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2356/14 Головуючий у І інстанції Тандир О. В. Провадження № 22-ц/780/4169/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 29.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

29 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Верланова С.М., Гуля В.В.,

за участю секретаря Токар Т.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 квітня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив.

29 травня 2008 року між ЗАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3», правонаступником усіх прав та обовязків якого є ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3», та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір (далі - Договір) № 6456840, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 25372,00 доларів США. Відповідач за умовами кредитного договору зобовязався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит банку частинами в розмірах, в порядку та строки, визначені умовами Договору.

Позивач виконав належним чином свої обовязки за Договором, відкривши відповідачу позичковий рахунок та надавши обумовлені Договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 447910743 від 29.05.2008 року.

Починаючи з 04.04.2014 року відповідач перестав належним чином виконувати свої обовязки за Договором, у звязку з чим сума нарахованих, але не сплачених відсотків за користування кредитними коштами станом на 15.09.2014 року становила 454,14 доларів США, а заборгованість за основною сумою кредиту - 7563,26 доларів США.

Крім того, у звязку з порушенням умов Договору, відповідачу нарахована пеня за порушення строків сплати кредиту, відповідно до п. 5.2 Кредитного договору, яка становить 444,03 долари США, а також штраф за порушення обовязків, встановлених п. 4.3.2-4.3.6 Договору (в тому числі за невиконання вимоги Банку достроково повернути кредит в повному обсязі) 253,72 долари США, штраф за порушення обовязку поновлення дії договорів страхування, передбачений п. 4.3.1 Договору в розмірі 14000 грн.

Позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості по кредиту та відсоткам в розмірі 8017,40 доларів США, а також пеню та штрафи в розмірі 607,75 доларів США та 14000,00 гривень.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 01 квітня 2015 року позов ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» заборгованість за кредитним договором № 6456840 від 29.05.2008р. у сумі 8715,15 доларів США та 14000 гривень, з яких: 7563,26 доларів США заборгованість за сумою кредиту; 454,14 доларів США заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом; 444,03 доларів США сума пені за порушення строків виконання зобовязань за кредитним договором; 253,72 доларів США сума штрафів за порушення обовязків, передбачених п.п. 4.3.2-4.3.6 кредитного договору; 14000 гривень сума штрафів за порушення обовязків щодо поновлення дії договору страхування; а також судові витрати 1271,22 гривень.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 28 травня 2015 року відхилено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 квітня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судом не враховано тих обставин, що відповідачем не було отримано кредитних коштів у іноземній валюті, а операція по перерахуванню коштів на придбання автомоблія позивачем була здійснена у національній валюті України гривні. Також, суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що банком не було надано відповідачу повної інформації щодо умов кредитування у письмовій формі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позов ПАТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позичальник ОСОБА_2 умови договору не виконав, в звязку з чим наявна заборгованість, чим позивачу завдано матеріальну шкоду, позов знайшов підтвердження в судовому засіданні та підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 29 травня 2008 року між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_3 банк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 6456840, за умовами якого ОСОБА_3 зобовязався надати позивачальнику кредит в розмірі 25372,00 доларів США з цільовим признаенням для придбання транспортного засобу марки КІА, а позичальник зобовязався використати креит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,99% річних та повернути кредит Банку до 28.05.2015 року в порядку та на умовах, визначених Договором.

Пунктом 2.3.2 Кредитного договору визначено, що кредит надається шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку № 220323026 в Філія ПУМБ м. Київ МФО 322755 на картковий рахунок позичальника № 26254974362395, відкритий у гривні в Філії ПУМБ.

Датою надання коштів вважається дата списання коштів в валюті з позичкового рахунку, вказаного в п. 2.3.2.

Відповідно до п. 2.3.5 Договору, зважаючи на те, що кредит за цим Договором надається в іноземній валюті, а картковий рахунок позичальника для зарахування суми кредиту відкритий в національній валюті України гривні, позичальник цим безвідклично доручає банку попередньо здійснити продаж коштів в іноземній валюті в повній сумі, що знаходиться на позичковому рахунку, вказаному в пункті 2.3.2 Договору, в порядку, передбаченому Заявою про продаж іноземної валюти (п. 3.6.2 цього Договору) за курсом, встановленим Банком на день здійснення операції.

Як вбачається з копії Меморіального валютного ордеру № 447910743 від 29 травня 2008 року, наданої позивачем, ОСОБА_3 здійснив перерахування суми кредита з позичкового рахунку № 220323026 на картковий рахунок позичальника (конвертуюча проводка списання з дебетового рахунку) в розмірі 25372,00 долари США в гривневому еквіваленті 123054,20 гривень. (а.с.11)

Колегія суддів апеляційного суду не приймає доводів апелянта щодо неналежності вказаного вище доказу, оскільки вони спростовуються встановленим по справі обставинами.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень з боку відповідача щодо отримання ним кредиту саме в іноземній валюті. В той же час, як зазначено вище, відповідач, уклавши договір про отримання кредиту в іноземній валюті, особисто доручив банку здійснити конвертацію суми кредиту при перерахуванні її на його картковий рахунок, з метою подальшої оплати кредитними коштами за придбання автотранспортного засобу.

При цьому, відповідач не заперечує тієї обставини, що оплата купівлі автомобіля відбулась, та до 2014 року ним здійснювалось погашення кредитної заборгованості на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Перший Український ОСОБА_3 банк» за Кредитним договором № 6456840 від 29.05.2008 року, заборгованість станом на 15 вересня 2014 року становить - 8715,40 доларів США та 14000 гривень, з яких: 7563,26 доларів США заборгованість за сумою кредиту; 454,14 доларів США заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом; 444,03 доларів США сума пені за порушення строків виконання зобовязань за кредитним договором; 253,72 доларів США сума штрафів за порушення обовязків, передбачених п.п. 4.3.2-4.3.6 кредитного договору; 14000 гривень сума штрафів за порушення обовязків щодо поновлення дії договору страхування.

Відповідач не надав суду заперечень щодо розміру заборгованості, визначеної позивачем.

Колегія суддів не приймає також доводи апеляційної скарги щодо порушення з-боку Банку положень ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» при укладанні кредитного договору, що знайшло свій прояв у неознайомленні позичальника з умовами кредитування, оскільки відповідачем не подано суду доказів в обгрунтування вказаної обставини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що умови кредитного договору були погоджені сторонами та затверджені їх підписами під договором. Сторони своїм вільним волевиявленням визначили усі умови кредитного договору. До підписання договору відповідач мав можливість ознайомитися з його умовами та не погодитись чи відмовитись від його укладання, проте договір був підписаний та виконувався сторонами.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими. Передбачених законом підстав для скасування рішення суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Докази та обставини, на які посилаються позивачі в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: