Ухвала суду № 47659136, 30.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5330/15 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.Провадження № 22-ц/780/4235/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 49 30.07.2015

У Х В А Л А

іменем України

30 липня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Даценко Л.М.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернуласядо суду із вказаним вище позовом,який надалі уточнила і мотивувала тим, що із 2002 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 1 грудня 2014 року. Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказувала, що вони проживають окремо, малолітня донька проживає разом з нею і знаходиться на її утриманні, однак відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. У звязку з наведеним просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця з дати розлучення, а за останні три роки подружнього життя аліменти в розмірі 400 грн. на місяць.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн. на місяць, позинаючи із 20 травня 2015 року до досягнення дитиною повноліття. В решті позову відмовлено.

Позивачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду в частині розміру аліментів, стягнувши на її користь аліменти на доньку в розмірі 1000 грн. на місяць. Скаргу мотивує тим, що дочка відвідує спеціалізовану школу, де потрібно платити за обід, сплачувати до фонду школи, та відвідує індивідуальні платні заняття з англійської мови. Також просить провести заміну її позовних вимог про стягнення аліментів за останні три роки подружнього життя на моральну компенсацію за ці роки в розмірі 10000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким вимоги задоволити частково, визначивши аліменти на дитину в розмірі 1/3 частини прожиткового мінімуму для дітей від 6 до 18 років, починаючи із 1 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне зясування судом обставин справи, посилаючись на те, що суд не врахував проживання з ним його матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка перебуває на його утриманні та потребує лікування, харчування і стороннього догляду.

Учасники справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Позивачка ОСОБА_2 до суду не зявилася, подала заяву про зрозгляд справи у її відсутність на її користь.

Відповідач ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції свою апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити, проти задоволення апеляційної скарги позивачки заперечував. посилаючись на її необгрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що обидві апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов частково та стягуючи аліменти в розмірі 650 грн. на місяць, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що малолітня дочка сторін проживає із позивачкою і потребує матеріального утримання, а відповідач спроможний надати таке утримання. При цьому, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд вірно виходив з того, що відповідач не працює за трудовим договором, має нерегулярний та мінливий дохід.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.180, 181 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку у частці від доходу батьків чи у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 березня 2002 року по 1 грудня 2014 року, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_5 13 вересня 2005 рок ународження.

Також встановлено, що сторони проживають окремо, донька знаходиться на утриманні позивачки. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, не має постійного місця роботи, має нерегулярний дохід.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідач як батько малолітньої ОСОБА_5 не надає кошти на її матеріальне утримання, донька знаходиться на утриманні позивачки, суд обгрунтовано задоволив позов, визначивши аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн., з урахуванням вимог ст.182 Сімейного Кодексу України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що її дочка відвідує спеціалізовану школу та індивідуальні платні заняття з англійської мови, які потребують додаткових витрат, а тому розмір аліментів слід збільшити, необгрунтовані. В даному випадку позивачка має право в установленому законом порядку відповідно до приписів ст.185 СК України вирішити питання про участь батька у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Посилання ОСОБА_2 щодо заміни її вимог про стягнення аліментів за останні три роки подружнього життя на моральну компенсацію за ці роки в розмірі 10000 грн. колегія суддів вважає безпідставними, поскільки такі вимоги не заявлялися в суді першої інстанції і не були предметом вирішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про наявність підстав для зменшення аліментів до 1/3 частини прожиткового мінімуму для дітей від 6 до 18 років, з огляду на наявність на його утриманні матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка потребує лікування, харчування і стороннього догляду колегія суддів вважає необгрунтованими, бо законодавство передбачає стягнення аліментів у частці від доходу, а не від прожиткового мінімуму, як помилково вважає апелянт.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не працює, суд першої інстанції обгрунтованом згідно ст.184 СК України визначив аліменти у твердій грошовій сумі.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання ОСОБА_3 на те, що його мати перебуває на його утриманні і потребує стороннього догляду, поскільки всупереч положенням ст.60 ЦПК України ОСОБА_3 не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що його мати перебуває на його утриманні і потребує стороннього догляду. Навпаки, подаючи письмові заперечення проти позову, ОСОБА_3 зазначив, що не працює і живе виключно на пенсію матері (а.с.23).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: