Ухвала суду № 47658207, 27.07.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7847/15-к

Провадження № 1-кс/369/1685/15

УХВАЛА

Іменем України

27.07.2015 року Слідчий суддя Києво-Святошинського району Київської області Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

за участю прокурора Будніка І.А.

особи що подала клопотання Клунко О.М.

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, клопотання заступника начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області майор міліції Клунко О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110200002736 від 25.07.2015, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, щодо підозрюваного: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Старий Оскол, Бєлгородської області, Росія, українець, громадянин України, в шлюбі перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області майор міліції Клунко О.М. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що16.07.2015 р., в період часу з 06:00 по 07:00 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 знаходячись у водному човні на ставку №7 ПАТ «Забір'я», що розташований в с. Забір'я, Києво-Святошинського району, Київської області в ході сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто маючи прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, використовуючи одноствольну гладкоствольну рушницю невстановленого під час досудового розслідування зразка, здійснив один прицільний постріл у потерпілого, який перебував на березі вказаного ставку.

В результаті отриманих тілесних ушкоджень 16.07.2015 ОСОБА_5 доставлено до Васильківської центральної районної лікарні де останньому виконано ампутацію правої гомілки.

Згідно положень п.2.1.1. наказу №6 від 17.01.1995 року МОЗ України, втрата будь-якого органу, або втрата органом його функцій відноситься до ознак тяжкого тілесного ушкодження.

У вчиненні вказаного злочину підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Старий Оскол, Бєлгородської області, Росія, українець, громадянин України, в шлюбі перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий.

25.07.2015 р. о 15-00 год. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

26.07.2015 р. ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12015110200002592, внесеного до ЄРДР України від 16.07.2015 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 16.07.2015 р.; протоколами допитів потерпілого ОСОБА_5 від 17.07.2015 р. та 23.07.2015 р., протоколом впізнання за участю потерпілого ОСОБА_5 від 23.07.2015 р., протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 23.07.2015 р.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (обвинувачується).

Підставою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у подальшому може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання на строк від 5 до 8 років, після вчинення злочину з місця його вчинення зник, сховавши засіб вчинення злочину, постійного місця проживання на території Київської області не має.

За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку, що не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4, тому заступник начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

В судовому засіданні особа що подала клопотання та прокурор вимоги клопотання підтримали та просили його задоволити.

Захисники та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, наголошували на незаконність затримання ОСОБА_4

Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора, захисника, щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, офіційно не працює, не зареєстрований на території м. Києва та Київської області, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, за вчинення яких він підозрюється, а також вартість матеріального збитку заподіяного діями підозрюваного, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області на 60 діб, тобто до 22 вересня 2015 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 97440,00 ( дев'яносто сім тисяч чотириста сорок ) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області :

Код 02892161

Банк ГУ ДКСУ в Київській області

Код банку 821018

Дебет рахунку № 37313001002053

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора прокуратури Київської області та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов'язки: без дозволу суду не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.В. Дубас