Ухвала суду № 47658055, 29.07.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7996/15-к

Провадження № 1-кс/369/1719/15

УХВАЛА

Іменем України

29.07.2015 року Слідчий суддя Києво-Святошинського району Київської області Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

за участю прокурора Будніка І.А.,

слідчого Козака Є.В.,

захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського району Київської області лейтенанта міліції Козака Є.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110200002763 від 28.07.2015 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, щодо підозрюваного: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого зі слів раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області Козак Є.В. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 27.07.2015 близько 20 год. 10 хв. ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою грубого порушення громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, знаходячись на території літньої площадки кафе «Келих», що за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Ленінградська, 8, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з працівниками ГФ «Прометей-Крюківщина», безпричинно, з хуліганських спонукань шляхом використання предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень - пістолета травматичної дії ПМТ ШУ8727 №НОМЕР_1, здійснив декілька прицільних пострілів в напрямку працівника ГФ «Прометей-Крюківщина» ОСОБА_6 та в подальшому зробив декілька прицільних пострілів в напрямку відвідувача кафе «Келих» ОСОБА_7, цим самим спричинивши потерпілим тілесні ушкодження.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, зі слів раніше не судимий.

Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події, допитом потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, допитом свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Згідно п. 4 ч. 2. ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. В даному випадку будучи раніше не судимим, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інші кримінальні правопорушення.

Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому, слідчий просив суд, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі УДПтС в м. Києві та Київській області строком на 60 днів, починаючи з дня затримання, тобто з 27.07.2015. З урахуванням положень п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України клопотав не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі визначення альтернативи - застави, визначити її суму у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, яка станом на 01 січня поточеного року становить 1218 грн в національній грошовій одиниці України, тобто в сумі в розмірі 97 440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) грн., з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із с. Гатного, Києво-Святошинського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- дати на зберігання до відділу ДМС за місцем реєстрації паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задоволити.

Захисники та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили суд обрати міру запобіжного заходу не пов'язану із триманням під вартою.

Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора, слідчого щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілих, свідків по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Винність підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується доданими до клопотання матеріалів справи.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання або іншого більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, за вчинення яких він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського району Київської області лейтенанта міліції Козак Є.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі УДПтС в м. Києві та Київській області строком на 60 днів, тобто до 24 вересня 2015 року включно.

Одночасно визначити щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 97440,00 ( дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області :

Код 02892161

Банк ГУ ДКСУ в Київській області

Код банку 821018

Дебет рахунку № 37313001002053

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора прокуратури Київської області та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов'язки: без дозволу суду не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.В. Дубас