Ухвала суду № 47657244, 30.07.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10602/15-ц

6/357/226/15

Категорія

У Х В А Л А

30 липня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дмитренко А. М. ,

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві залі суду № 1 подання державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло подання головного державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, керівника ПП «Мебльофф», без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України, оскільки на примусовому виконанні у міському відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 38225926 про стягнення з ПП «Мебльофф» на користь юридичних та фізичних осіб заборгованості на загальну суму 228 726 грн.13 коп., в ході проведення виконавчих дій накладено арешт на майно та розрахункові рахунки боржника, від виконання зобовязань боржник ухиляється.

В судовому засідання головний державний виконавець міського відділу ДВС ОСОБА_1 подання підтримав.

Вислухавши думку державного виконавця, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення подання частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що Приватне підприємство «Мебльофф» зареєстровано як юридичну особу, згідно відомостей з ЄДРПОУ керівником підприємства є ОСОБА_2, відомості про припинення юридичної особи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у міському відділі ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 38225926, куди входять такі виконавчі документи: наказ господарського суду Київської області від 11.02.2013 року № 4/150-12 про стягнення з ПП «Мебльофф» на користь ПАТ «Росс» 234 864 грн.55 коп. основного боргу, 17239 грн.49 коп. пені, 3538 грн.40 коп. 3% річних та 5112 грн.86 коп. судового збору; виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва № 2-10069/2011 від 26.02.2013 року про стягнення з ПП «Мебльофф» на користь ОСОБА_3 66834 грн.10 коп.

22.02.2013 року та 25.04.2013 року державним виконавцем міського відділу ДВС винесено постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вказаних вище виконавчих документів, копії постанов боржником отримані, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконавче провадження підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: в т.ч. виконавчі листи судів, накази господарських судів, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно з п.18 ч.3 ст.11 цього Закону, державний виконавець має право у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобовязань за рішенням.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 року громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Як передбачено ст.12 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, свобода пересування може бути обмежена у випадках, передбачених законом.

За ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів /посадових осіб/ вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 цієї статті, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Суд вважає, що ст.377-1 ЦПК України є спеціальною нормою, яка має застосовуватися на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства, та рішень інших органів /посадових осіб/, оскільки інші кодекси, в т.ч. КАС України, ГПК України не містять відповідних норм щодо процесуального порядку обмеження боржника на виїзд за межі України.

В листі Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» викладено правову позицію стосовно того, що про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обовязків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

З доданих до подання документів вбачається, що державним виконавцем в процесі здійснення виконавчих дій встановлено, що за боржником зареєстровано транспортний засіб Nissan Note, який в подальшому реалізовано через систему електронних торгів «СЕТАМ», але даний автомобіль керівник ПП «Мебльофф» ОСОБА_2 до відділу не надав, переможець торгів придбаний ним автомобіль до цього часу не отримав, в звязку з чим постановою державного виконавця оголошено в розшук вказаний транспортний засіб.

У боржника не виявлено іншого рухомого майна, а також нерухомого майна, на яке можна звернути стягнення, кошти на рахунках відсутні.

Судом також встановлено, що 13.03.2015 року представники ПП «Мебльофф» ознайомилися з матеріалами виконавчого провадження.

Отже, як ПП «Мебльофф», так і керівнику підприємства ОСОБА_2 достовірно відомо про виконавче провадження щодо стягнення коштів з ПП «Мебльофф» на користь юридичної та фізичної особи, але майно, реалізоване на прилюдних торгах, боржником до відділу ДВС не надано, відомості про майно, яке знаходиться на балансі підприємства, на вимогу державного виконавця не надаються, вказані вище судові рішення по даний час залишаються невиконаними, хоча державним виконавцем вчинено всі можливі виконавчі дії щодо їх примусового виконання.

А тому з врахуванням всього наведеного суд вважає, що боржник ухиляється від виконання своїх боргових зобовязань.

В листі Мінюсту України від 06.06.2008 року за № 25-32/507 зазначено, що тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон є одним із заходів примусового виконання рішень суду.

А оскільки державний виконавець згідно з ч.1 ст.11 Закону Про виконавче провадження зобовязаний вживати всіх передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, то суд вважає за можливе подання задовольнити та тимчасово обмежити керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобовязань за вказаним вище виконавчим документом.

Державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон керівника боржника без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України.

Але згідно приписів ст.377-1 ЦПК України передбачено обмеження у праві виїзду за кордон взагалі, а не способи обмеження.

Отже, на суд покладено функцію вирішення питання про обмеження у праві виїзду, а право вибору способу виконання такого обмеження належить органу, до компетенції якого входить питання забезпечення виїзду з України.

Враховуючи все наведене та керуючись Законом України Про виконавче провадження, ст.377-1 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Подання задовольнити частково.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства «Мебльофф» ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, до виконання зобовязань щодо сплати коштів у виконавчому провадженні ВП № 38225926.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня постановлення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_4