YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Дніпропетровська область

/

Господарський суд Дніпропетровської області

Ухвала суду № 4765523, 03.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення

03.08.2009

Номер справи

9/167

Номер документу

4765523

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Куйбишева 1А, м. Дніпропетровськ, 49600, тел. (0562) 3771902 , fax (0562) 3773863

УХВАЛА

31.08.09р.

Справа № 9/167

За позовом Державного підприємства “Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код ЄДРПОУ 21515381)

до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 23359034)

про стягнення 565668225 грн. 90 коп.

Головуючий колегії Подобєд І.М.

Судді: Юзіков С.Г. і Суховаров А.В.

При секретарі судового засідання-помічник судді Целіковська О.А.

Представники:

Від позивача - Алмаз В.В. - ю/к, довіреність № 01/15-138Д від 05.01.09р.

Від відповідача - Василюха Т.О. – представник, довіреність б/н від 20.05.09р.

- Ангелов Є.М. – юрисконсульт, довіреність №17 від 05.02.09р.

СУТЬ СПОРУ:

ДП „Енергоринок” звернулось у квітні 2004 року до господарського суду із позовом до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 565668225 грн. 90 коп. заборгованості, в тому числі: 426060233 грн. 87 коп. основного боргу за період з 01.03.2001р. по 31.12.2001р., 48677661 грн. 35 коп. інфляційних витрат, 31363608 грн. 11 коп. три проценти річних, 29742506 грн. 19 коп. пені, 29824216 грн. 38 коп. штрафу. Обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за поставлену електричну енергію за договором №55/01-ЕР від 04.08.1999р.

Відповідач позов не визнає. Вказує у відзиві на позов від 15.06.2004р., що у п. 8 договору сторонами було досягнуто домовленості відносно досудового врегулювання господарських спорів, що виникають з цього договору, тому просив залишити цей позов без розгляду, відповідно до п.3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору, у випадках передбачених ст. 5 цього Кодексу і можливість такого врегулювання не втрачена.

У відзиві на позов від 02.06.2005р. Відповідач додатково вказує, що Позивач не направляв на адресу Відповідача рахунків-фактур, тому у Відповідача відсутні підстави для проведення розрахунків за отриману електричну енергію. Крім того, звертає увагу на те, що Позивачем не надано суду та Відповідачу розрахунку основного боргу із зазначенням обсягу і тарифу придбаної електричної енергії, що не дає можливості пересвідчитися в законності вимог Позивача. Також вказує на те, що Позивач звернувся до суду 21.04.2004р., тобто з пропуском загальної позовної давності у три роки, встановленої ст. 257 Цивільного кодексу України, для стягнення заборгованості за придбану електроенергію у березні 2001 року. Вказує, що не підлягають задоволенню вимоги Позивача в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції та штрафу, оскільки у якості правового обґрунтування цих нарахувань Позивач посилається на ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України, тобто законодавчих актів, які вступили в законну силу значно пізніше, ніж відбулося порушення умов договору.

Заявою від 23.06.2005р. Позивач збільшив позовні вимоги до суми 574464662,75 грн., шляхом зменшення суми основного боргу до суми 388290252,69 грн. (станом на 01.06.2005р.) у зв’язку із частковим добровільним погашенням Відповідачем частини заборгованості та внесенням змін до позовних вимог в частині штрафних санкцій, з урахуванням яких просить стягнути з Відповідача додатково до основного боргу суму 29664888,17 грн. пені за період з 14.10.2003р. по 14.04.2004р. (183 дні), суму 93341111,57 грн. інфляційних збитків за період з квітня 2001 року по березень 2004 року включно, суму 33344193,94 грн. 3% річних з період прострочення платежів з 15.04.2001р. по 14.04.2004р. та суму 29824216,38 грн. 7% штрафу.

Заявою від 15.06.2006р. Позивач зменшив позовні вимоги в частині основного боргу з суми 388290252,69 грн. (станом на 01.06.2005р.) до суми 37329025,69 грн. (станом на 01.05.2006р.) у зв’язку із частковою сплатою Відповідачем заборгованості.

Заявою від 26.11.2007р. Позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, який просить стягнути з Відповідача у розмірі 316956292,51 грн., згідно довідки про стан заборгованості за спірний період станом на 01.11.2007р.

Заявами від 11.01.2008р. та від 21.05.2008р. Позивач підтвердив наявність у Відповідача основного боргу в сумі 316956292,51 грн.

21.02.2008р. Відповідачем було подано клопотання про призначення у даній справі судової експертизи для визначення дійсної заборгованості, яка міститься у бухгалтерському обліку ДП „Енергоринок” в період за 2001 рік, на вирішення якої поставити питання про документальне обґрунтування та підтвердження розміру заборгованості ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” перед ДП „Енергоринок” за спірний період та чи не завищена в документах заборгованість ВАТ „ЕК „Дніпробленрго” перед ДП „Енергоринок” за спірний період. В задоволенні цього клопотання було відмовлено судом з огляду на наявність в матеріалах справи первинних двосторонньо складених бухгалтерських документів, які відображають здійснені між сторонами господарські операції стосовно купівлі-продажу у спірному періоді електричної енергії на Оптовому ринку електроенергії України, та є достатніми для перевірки стану розрахунків сторін, а також на наявність в матеріалах справи податкових накладних Позивача, які також підтверджують обсяги та облік проданої Відповідачу електроенергії.

Розгляд справи неодноразово зупинявся та поновлювався, а строк вирішення спору у справі неодноразово продовжувався за клопотанням сторін.

04.12.2008р. за клопотанням представників сторін було долучено до матеріалів справи укладену між сторонами мирову угоду від 25.11.2008р., а 09.07.2009р. керівники обох сторін подали спільну заяву про затвердження цієї мирової угоди судом у зв’язку з досягненням згоди щодо врегулювання спору у цій справі.

До затвердження мирової угоди сторін господарським судом роз'яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевірено, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. В судовому засіданні 31.08.2009р. представники сторін підтвердили бажання завершити розгляд даної справи шляхом затвердження судом мирової угоди від 25.11.2008р., а позовні вимоги в частині штрафних та фінансових санкцій вирішити у відповідності до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством „Національна енергетична компанія „Укренерго” (далі за текстом –ДП НЕК „Укренерго”) та Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” (далі за текстом –Відповідач) було укладено договір №55/01-ЕР від 04.08.1999р. в редакції з протоколом розбіжностей, згідно з умовами якого ДП НЕК „Укренерго” зобов’язався продати Відповідачу, а Відповідач зі своєї сторони зобов’язався купувати електроенергію, здійснювати її оплату та погашати заборгованість перед ДП НЕК „Укренерго”, що склалась на дату підписання цього договору.

За умовами пункту 9.7 вказаний договір укладено до 31.12.1999р. з подальшою пролонгацією, якщо за три місяці до закінчення строку дії від сторін не надійшло пропозицій про припинення його дії.

Внаслідок реорганізації ДП НЕК „Укренерго”, що відбувалась на підставі Постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення державного підприємства „Енергоринок” від 05.05.2000р. №755, на базі відокремленого підрозділу „Енергоринок” було утворено Державне підприємство „Енергоринок” (далі за текстом –Позивач).

Відповідно до пункту 2 Статуту Державного підприємства „Енергоринок”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000р. №922, Позивач є правонаступником ДП НЕК „Укренерго” щодо його активів і боргових зобов’язань, пов’язаних з провадженням ліцензованої діяльності з купівлі-продажу електричної енергії, у тому числі за вищевказаним договором №55/01-ЕР від 04.08.1999р.

16.06.2000р. Позивачем отримана ліцензія №917 на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії.

Згідно з умовами вищевказаного договору, протягом періоду з 01.03.2001р. по 31.12.2001р. Позивач продав Відповідачу, а Відповідач купив електричну енергію загальною кількістю 22166439,974 тис. кВт, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електричної енергії: за березень –на суму 223833455,23 грн. (без ПДВ), за квітень –на суму 187798812,04 грн. (без ПДВ), за травень –на суму 194329313,26 грн. (без ПДВ), за червень –на суму 204387771,78 грн. (без ПДВ), за липень –на суму 225177873,78 грн. (без ПДВ), за серпень –на суму 223354077,29 грн. (без ПДВ), за вересень –на суму 191267791,64 грн. (без ПДВ), за жовтень –на суму 230795065,25 грн. (без ПДВ), за листопад –на суму 232135944,66 грн. (без ПДВ), за грудень –на суму 256202896,61 грн. (без ПДВ), а також щомісячними актами звірки розрахунків у вказаному періоді, які є в матеріалах справи.

Пунктом 4.3 статті 4 умов вказаного договору передбачено, що остаточний розрахунок за отриману Відповідачем у Позивача електроенергію здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до рахунку-фактури, який виставляється Позивачем до 13 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як свідчать надані Позивачем до матеріалів справи переліки відправки рекомендованих листів та копії рахунків-фактур, ним щомісячно направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки-фактури на оплату відпущеної останньому електроенергії: №516 від 12.04.2001р. на суму 268600146,28 грн., №551 від 14.05.2001р. на суму 225358574,45 грн., №587 від 12.06.2001р. на суму 233195175,91 грн., №626 від 12.07.2001р. на суму 245265326,14 грн., №662 від 14.08.2001р. на суму 270213448,54 грн., №699 від 13.09.2001р. на суму 268024892,75 грн., №737 від 12.10.2001р. на суму 229521349,97 грн., №774 від 13.11.2001р. на суму 276954078,30 грн., №829 від 13.12.2001р. на суму 278563133,59 грн., №886 від 14.01.2002р. на суму 307443475,93 грн.

Всі зазначені документи були прийняті Відповідачем без будь-яких зауважень, тому у відповідності до умов абзацу 4 п. 4.3 ст. 4 вищевказаного договору, вважаються такими, що прийняті Відповідачем без розбіжностей.

Як вбачається із щомісячних актів звірки, що складались сторонами у період з березня 2001 року по грудень 2001 року, вони не містять розбіжностей (відхилень) у розрахунках саме в цьому періоді.

Як вбачається із наданих Позивачем доказів, 15.11.1996р. було укладено багатосторонній договір між членами Оптового ринку електричної енергії України, сторонами за яким є Позивач та Відповідач.

У відповідності до положень ст. 15-1 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р., всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб’єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії, а кошти за електричну енергію закуплену в Енергоринку, всіма енергопостачальниками перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії в уповноваженому банку.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про електроенергетику”, алгоритм оптового ринку електричної енергії це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з розподільчих рахунків без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, тобто порядок руху коштів, зумовлений специфікою функціонування галузі.

Згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України „Щодо розрахунків оптової ринкової ціни” від 24.03.2000р. №304, встановлено, що з 1 червня 2000 року ліцензіати з постачання електричної енергії за регульованим тарифом повинні здійснювати закупівлю з ОРЕ електроенергії за ціною, яка формується згідно з Правилами Оптового ринку електричної енергії України.

Як вбачається із пояснень Позивача та Інструкції про порядок комерційного обліку (додаток №4 до договору між членами Оптового ринку електричної енергії України), яка визначає узгоджений порядок, який деталізує розміщення, стандарти вимірювання, зчитування показників лічильників та експлуатацію вимірювальних приладів для використання в Системі забезпечення функціонування ринку, дані щодо обсягу електричної енергії, знімаються безпосередньо Відповідачем і узгоджуються з Дніпровською енергосистемою, про що складається спільний акт, який в подальшому направляється Позивачу і який є складовою даних для визначення відповідного обсягу купованої Відповідачем електричної енергії з оптового ринку, а також зі споживачами електроенергії по нерегульованому тарифу (які діють на території обленерго).

Як зазначено у відповіді на запит суду –листі НКРЕ України від 14.07.2005р. за №04-39-10/3158, відповідно до Закону України „Про електроенергетику” оптова ринкова ціна на електричну енергію формується згідно з Правилами Оптового ринку електричної енергії України (далі –Правила). При цьому прогнозована оптова ціна на наступний розрахунковий місяць, на основі якої визначаються суми компенсації втрат постачальників електроенергії за регульованим тарифом від здійснення постачання електроенергії населенню та населеним пунктам і розраховуються роздрібні тарифи, затверджується постановою НКРЕ, а фактична оптова ринкова ціна формується в Оптовому ринку електроенергії України (далі –ОРЕ) погодинно і не підлягає затвердженню. На основі фактичної погодинної оптової ринкової ціни і обсягів купівлі електроенергії енергопостачальними компаніями ДП „Енергоринок” визначає фактичну ціну купівлі електроенергії в РЕ кожною енергопостачальною компанією за розрахунковий період (місяць). Таким чином, фактичні ціни продажу електроенергії в ОРЕ енергопостачальним компаніям лише фіксуються ДП „Енергоринок” і використовується для нарахування фактичних платежів, а не затверджуються і не підлягають узгодженню з НКРЕ. Зміни до договорів купівлі-продажу електричної енергії між ДП ”Енергоринок” і членами ринку мають виноситись у порядку, обумовленому умовами цих договорів. ДП „Енергоринок” не уповноважено в односторонньому порядку вносити зміни до механізму формування цін купівлі-продажу електроенергії. Такі рішення потребують внесення змін до Правил, а зміни до Правил вносяться після затвердження Радою ОРЕ та погодження НКРЕ. Порядок ціни на електроенергію, що купується в ОРЕ енергопостачальними компаніями за регульованим тарифом, регламентується пунктом 8.19.2 діючих Правил, затверджених постановою НКРЕ від 12.09.2003р. №921 (із змінами).

Отже, згідно з положеннями чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу електроенергії №55/01-ЕР від 04.08.1999р., згадані рахунки-фактури Позивача виписуються ним на підставі актів купівлі-продажу електричної енергії, у яких визначаються кількість та вартість купованої електричної енергії, тобто яку саме суму повинен доплатити Відповідач за результатами розрахунків відповідного розрахункового періоду.

Таким чином, протягом зазначеного періоду часу Відповідач зобов’язаний був кожного місяця до 15 числа у повному обсязі здійснити оплату за електроенергію, що була поставлена йому у попередньому місяці.

Проте Відповідач свого зобов’язання з повної та своєчасної оплати за куплену електроенергію не виконав, сплативши Позивачу протягом зазначеного спірного періоду грошові кошти на загальну суму 2046461347,27 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 01.03.04р. становив 426060233,87 грн. (2472521581,14 грн. –2046461347,27 грн. = 426060233,87 грн.), що підтверджується відповідною довідкою про розрахунки за продану з ОРЕ електроенергію в період з 01.03.2001р. по 31.12.2001р., яка наявна в матеріалах справи.

Після пред’явлення Позивачем позову до суду (відправлений поштою 15.04.2004р.) Відповідач добровільно перерахував Позивачу грошові кошти в загальній сумі 109103941,36 грн. на оплату електроенергії, що була спожита протягом зазначеного спірного періоду, внаслідок чого основний борг Відповідача становить суму 316956292,51 грн., що підтверджується, зокрема, довідкою Позивача по розрахунках між ВАТ „Дніпрообленерго” та ДП „Енергоринок” за продану з ОРЕ електроенергію в період з 01.03.2001р. по 31.12.2001р. станом на 01.06.2008р., яка також є в матеріалах справи.

Таким чином, основний борг Відповідача перед Позивачем з оплати вартості активної електричної енергії на час розгляду справи судом становить 316956292,51 грн.

Відповідно до пункту 6.3.2 умов вищевказаного договору, за порушення строків оплати за отриману електроенергію Відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення.

Згідно з уточненим розрахунком Позивача, який поданий до матеріалів справи 23.06.2005р., ним була нарахована Відповідачу пеня за прострочення оплати за куплену електроенергію у розмірі 29664888,17 грн. за період з 14.10.2003р. по 14.04.2004р.

Також, у відповідності зі ст. 231 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за прострочення строків виконання зобов’язання понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, Позивач нарахував Відповідачу додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з останнього штраф у розмірі 29824216,38 грн., виходячи із розрахунку: 426060233,87грн. х 7% / 100% = 29824216,38 грн.

Також, у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з Відповідача суму 93341111,57 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.04.2001 року по 14.04.2004р. та суму 33344193,94 грн. трьох процентів річних за цей же період часу.

Доказів повного погашення зазначеної заборгованості Відповідач на час ухвалення судового рішення у цій справі не надав.

Спільною заявою від 09.07.2009р. директор Позивача Врублевський А.Г. та генеральний директор Відповідача Мартинюк А.Ф. просять суд у зв’язку з досягненням згоди щодо врегулювання спору у цій справі затвердити мирову угоду сторін у цій справі від 25.11.2008р.

Як вбачається із змісту мирової угоди у справі №9/167 від 25.11.2008р. сторони уклали цю мирову угоду про наступне:

1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2004 порушено провадження у справі № 9/167 за позовом Позивача до Відповідача про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в сумі 426060233,67 грн. за електроенергію куповану на підставі договору від 04.08.1999 № 55/01-ЕР в період з 01.03.2001 по 31.12.2001 (далі –основний борг), пені в сумі 29742506,19 грн., 3% річних в сумі 31363608,11 грн., інфляційних нарахувань в сумі 48677661,35 грн., штрафу в сумі 29824216,38 грн., а всього 565668225,90 грн.

2. Після подання Позивачем названого позову Відповідач сплатив Позивачу частину основного боргу за куповану електричну енергію в розмірі 109103941,36 грн.

У зв'язку з цим, Позивач та Відповідач домовились припинити провадження у справі № 9/167 в частині стягнення з останнього сплаченої ним частини основного боргу в розмірі 109103941,36 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Відповідач визнає в повному обсязі вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 316956292,51 грн. за електроенергію куповану за Договором від 04.08.1999 №55/01-ЕР в період з 01.03.2001 по 31.12.2001 (надалі - заборгованість).

4. Погашення заборгованості здійснюється Відповідачем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів згідно з наведеним у п. 7 цієї Мирової угоди графіком на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Позивача №26037306861 у ГОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" із обов'язковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів цієї Мирової угоди, періоду виникнення заборгованості, в погашення якої здійснюється платіж, в т.ч. ПДВ.

5. Загальний строк погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 18 місяців починаючи з 01.01.2015 та закінчуючи 30.06.2016.

6. Перший платіж із погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цією Мировою Угодою, повинен бути здійснений не пізніше 31.01.2015.

7. Кожний черговий платіж має бути здійснений Відповідачем не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним графіком:

Рік погашення

Місяць погашення

Загальна сума, грн.

Електроенергія, з ПДВ

Період виникнення заборгованості за ел. ен.

2015

Січень

4 628 753,63

949 816,99

Березень 2001

3 678 936,64

Квітень 2001

Лютий

18 697 320,13

Квітень 2001

Березень

18 697 320,13

4 517 374,90

Квітень 2001

14 179 945,23

Травень 2001

Квітень

18 697 320,13

Травень 2001

Травень

18 697 320,13

8 784 423,33

Травень 2001

9 912 896,80

Червень 2001

Червень

18 697 320,13

Червень 2001

Липень

18 697 320,13

16335 508,10

Червень 2001

2 361 812,03

Липень 2001

Серпень

18 697 320,13

17 057 750,27

Липень 2001

1 639 569,86

Серпень 2001

Вересень

18 697 320,13

Серпень 2001

Жовтень

18 697 320,13

Серпень 2001

Листопад

18 697 320,13

7 639 700,61

Серпень 2001

11 057 619,52

Жовтень 2001

Грудень

18 697 320,13

Жовтень 2001

Всього за 2015 рік

210 299 275,06

З початку реструктуризації

210 299 275,06

2016

Січень

18 697 320,13

14 175 769,27

Жовтень 2001

4 521 550,86

Листопад 2001

Лютий

18 697 320,13

Листопад 2001

Березень

18 697 320,13

15 730 824,94

Листопад 2001

2 966 495,19

Грудень 2001

Квітень

18 697 320,13

Грудень 2001

Травень

18 697 320,13

Грудень 2001

Червень

13 170 416,80

Грудень 2001

Всього за 2016 рік

106 657 017,45

і початку реструктуризації

316 956 292,51

8. Відповідач має право дострокового здійснення платежу в погашення наступних щомісячних платежів, але лише за умови повної сплати щомісячних платежів, термін сплати яких вже настав (з обов'язковим наданням Відповідачем Позивачу, у кожному такому випадку, письмового повідомлення не менше ніж за два дні до здійснення дострокового платежу).

8.1. За умови дострокового часткового погашення заборгованості грошовими коштами, розмір одного чи декількох наступних щомісячних платежів зменшується на розмір достроково сплаченої суми заборгованості наступним чином:

а) спочатку повного погашення за рахунок цієї суми поточного щомісячного платежу;

б) послідовного погашення за рахунок залишку цієї суми кожного наступного щомісячного платежу;

в) в разі погашення заборгованості в порядку виконання ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 №2711, або Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 № 440 про затвердження порядку перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, погашення наступних щомісячних платежів відбувається послідовно, але не більше ніж на 60% щомісяця.

8.2. У випадку, якщо у Відповідача існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні періоди, він не має права здійснювати платіж з метою дострокового погашення наступних щомісячних платежів, при цьому, такі платежі зараховуються на погашення простроченої оплати щомісячних платежів з найдавнішим терміном її виникнення.

9. Протягом дії цієї Мирової Угоди Відповідач зобов’язується здійснювати повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цієї Мирової Угоди.

10. У випадку прострочення на строк понад десять календарних днів від дати, до якої мав бути здійснений щомісячний платіж, Позивач має право нарахувати пеню, а Відповідач, в разі нарахування Позивачем пені зобов’язаний сплатити її на користь позивача.

Пеня нараховується Позивачем за весь період прострочення у вигляді відсотків від суми такого щомісячного платежу, яка підлягає сплаті та не сплачена Відповідачем, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діятиме на дату, коли повинен був бути здійснений щомісячний платіж. Нарахування пені припиняється після повної сплати Відповідачем простроченого щомісячного платежу.

11. Сплата пені здійснюється з поточних рахунків Відповідача на поточний рахунок Позивача з обов'язковим зазначенням в призначенні платежу реквізитів цієї Мирової Угоди.

12. У випадку невиконання Відповідачем умов цієї мирової угоди, в т.ч. невчасного здійснення чергового платежу, ДП "Енергоринок'' має право на власний розсуд або звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про спонукання Відповідача виконувати умови цієї мирової угоди, або направити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про затвердження цієї мирової угоди на примусове виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Якщо від початку дії розстрочення заборгованості Відповідач тричі поспіль або нарізно протягом календарного року допускає порушення та/або неналежне виконання умов, визначених цією Мировою угодою - дія цієї Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості, може бути припинена Позивачем в односторонньому порядку з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося третє порушення. Для припинення дії Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості достатньо письмового повідомлення Позивача Відповідачу про таке припинення.

У випадку припинення дії цієї Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості, останній зобов'язаний протягом десяти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Позивача про припинення дії Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості сплатити не сплачену частину всієї заборгованості, яка розстрочена цією Мировою угодою і нараховані Позивачем штрафні та інші санкції.

Після спливу вказаного десятиденного строку Позивач має право на стягнення з Відповідача в судовому порядку всіє заборгованості, яка розстрочена цією Мировою угодою, штрафних та інших санкцій.

13. Враховуючи вищевикладене, ДП „Енергоринок” та ВАТ ЕК „Дніпрообленерго” дійшли згоди про врегулювання судового спору щодо заборгованості шляхом укладення цієї Мирової угоди в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 316956292,51 грн. за електроенергію, куповану за Договором від 04.08.1999 №55/01-ЕР в період з 01.03.2001 по 31.12.2001.

14. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження господарським судом Дніпропетровської області та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією мировою угодою.

15. Сторони цієї мирової угоди узгодили, що судові витрати у справі № 9/167 по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. покладаються на Відповідача у розмірі 50% від суми судових витрат та на Позивача в розмірі 50% від суми судових витрат. ВАТ ЕК "Дніпрообленерго" зобов'язується в десятиденний термін з моменту затвердження даної Мирової угоди господарським судом Дніпропетровської області перерахувати 850,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок ДП "Енергоринок" із обов'язковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів цієї Мирової Угоди.

16. Сторони домовились, що всі права та обов'язки, які ґрунтуються на даній Мировій угоді, зберігають свою чинність для їх правонаступників.

17. Ця Мирова угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для Сторін, і один примірник для господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідачем були надані докази, що між сторонами був укладений договір №4915/01 від 27.10.2008р. про реструктуризацію заборгованості на суму 278113775,75 грн. із додатковими угодами №5065/01 від 29.12.2008р., №5573/01 від 30.06.2009р. та №5630/01 від 31.07.2009р., а також договір №4914/01 від 27.10.2008р. про реструктуризацію заборгованості на суму 1794942732,20 грн. із додатковою угодою №5064/01 від 29.12.2008р. та №5629/01 від 31.07.2009р., відповідно до умов яких сторони домовились про відстрочення та розстрочення погашення заборгованості (реструктуризацію), що виникла у Боржника перед Кредитором на підставі Договору купівлі-продажу електроенергії від 04.08.1999р. №55/01-ЕР, Договору купівлі-продажу електроенергії від 24.02.2003р. №1415/01, Договору відстрочення заборгованості від 01.04.2002 №1478/01-1031/1, Договору відстрочення заборгованості від 11.03.2005 №б/н та Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 („ДЧОРЕ”), установили умови та порядок погашення заборгованості.

Як свідчить Протокол №18 від 30.10.2008р. загальних зборів акціонерів ВАТ „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, укладення зазначених договорів про реструктуризацію заборгованості було затверджено загальними зборами Відповідача.

Пунктами 35 та 36 Статуту Державного підприємства „Енергоринок” встановлено, що управління Підприємством здійснює директор, який, зокрема: несе повну відповідальність за діяльність Підприємства, діє без довіреності від імені Підприємства, розпоряджається майном та коштами Підприємства відповідно до законодавства, укладає договори, несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Отже, поданими до матеріалів справи доказами сторони підтвердили факт часткового добровільного погашення Відповідачем частини основного боргу у сумі 109103941,36 грн. та узгодили між собою розмір основного боргу, який на дату підписання зазначеної мирової угоди становить 316956292,51 грн., порядок погашення якого узгоджуються із укладеними між цими сторонами договорами про реструктуризацію заборгованості.

Також із умов п. 8.1 зазначеної Мирової угоди видно, що сторони встановили можливість дострокового погашення заборгованості в порядку виконання ст. 7 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005р. №2711 або Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення” від 25.04.2008р. №440.

Відповідно до преамбули Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005р. №2711-ІУ (із подальшими змінами), метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобігання їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб’єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб’єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Статтею 7 названого вище Закону встановлені особливості проведення взаєморозрахунків, які сторони зобов’язались дотримуватися під час погашення заборгованості в порядку встановленому зазначеною мировою угодою.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із встановлених обставин Позивач виконав свої зобов’язання за договором №55/01-ЕР від 04.08.1999р. з продажу Відповідачеві певної кількості електричної енергії, у той час як Відповідач своїх зобов’язань за цим договором з оплати повної вартості поставленої йому у спірному періоді електроенергії у повному обсязі не виконав, тому це зобов’язання Відповідача продовжувало існувати до цього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Шляхом укладення вказаного договору про реструктуризацію та зазначеної мирової угоди сторони внесли зміни до строків та порядку виконання Відповідачем свого основного зобов’язання за договором №55/01-ЕР від 04.08.1999р. з оплати закупленої ним електричної енергії, тобто вчинили правочини, які спрямовані як на набуття і зміну, так і на припинення певних цивільних прав та обов'язків у взаємних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання може припинятися за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно до ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України, новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Отже, слід визнати, що між сторонами відбулась новація первісного зобов’язання з одночасним припиненням додаткових зобов'язань Відповідача, пов'язаних з первісним зобов'язанням, зокрема: зі сплати штрафних та фінансових санкцій за порушення виконання основного зобов’язання, строк остаточного виконання якого був змінений сторонами за взаємною згодою.

При цьому слід врахувати, що встановлені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції, зокрема штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, застосовуються у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо інше не передбачено законом чи договором. Отже, за змістом цієї норми вона покликана захищати інтереси держави у тому випадку, коли суб’єкти господарювання, що належать до державного сектора економіки, не передбачили в умовах договору будь-якої відповідальності за порушення своїх господарських зобов’язань і законом також не встановлено певної відповідальності в окремих галузях господарювання.

Проте, оскільки умовами укладеного між сторонами договору були встановлені певні види відповідальності у вигляді стягнення пені у зв’язку із прострочкою платежів, тому положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України не можуть бути застосовані до вищевказаних правовідносин сторін, слід визнати, що таких грошових зобов’язань Відповідача перед Позивачем як сплата штрафу взагалі не виникало, а тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 29824216,38 грн. штрафу у розмірі 7% від суми основного боргу є безпідставними.

До того ж, відповідно до п. 5 Розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, положення цього кодексу щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку.

Також слід врахувати необґрунтованість вимог Позивача в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних, яким не надано належних доказів на підтвердження того факту, що саме Відповідач користувався грошовими коштами, які належать або призначалися безпосередньо Позивачеві, та що належні саме йому грошові кошти знецінювалися внаслідок інфляційних процесів, оскільки порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії встановлений ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику". Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електроенергію енергопостачальники, які здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Такі рахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії. Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюється уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Таким чином, внаслідок укладення між сторонами зазначеної мирової угоди щодо частини позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 109103941,36 грн. сторони визнали у вказаній мировій угоді факт припинення зобов’язань Відповідача внаслідок їх добровільного виконання та відсутність у зв’язку із цим предмету спору, в частині позовних вимог про стягнення суми 316956292,51 грн. основного боргу Відповідач визнав наявність такого основного зобов’язання, яке підлягає виконанню на умовах встановлених у вказаній мировій угоді, а щодо решти позовних вимог про стягнення суми 48677661,35 грн. інфляційних збитків, 31363608,11 грн. 3% річних, 29742506,19 грн. пені, від стягнення яких Позивачем хоча і не заявлено відмови безпосередньо в умовах зазначеної мирової угоди, ці додаткові зобов’язання Відповідача зі сплати штрафних та фінансових санкцій слід вважати припиненими.

Частини 1-3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлюють порядок, згідно з яким відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

У відповідності до положень ч.4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно п. 7 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Згідно ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Частиною 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких вбачається, що укладена між сторонами Мирова угода у справі №9/167 від 25.11.2008р. не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, була укладена уповноваженими особами та стосується лише прав та обов’язків сторін щодо предмету спору, ця мирова угода підлягає затвердженню судом, а провадження у цій справі підлягає припиненню.

Судові витрати у справі розподіляються між сторонами та мають бути добровільно відшкодовані Відповідачем на користь Позивача відповідно до умов зазначеної мирової угоди.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 78, 80 ч.1 п.7, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

У Х В А Л И В:

Затвердити Мирову угоду сторін у справі №9/167 від 25.11.2008р., укладену між Державним підприємством „Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код ЄДРПОУ 21515381) та Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 23359034) наступного змісту:

МИРОВА УГОДА

у справі № 9/167

м. Київ 25.11.2008 року

Державне підприємство "Енергоринок" (надалі - Позивач або ДП "Енергоринок"), в особі директора Врублєвського А.Г., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (надалі - Відповідач або ВАТ ЕК "Дніпрообленерго"), в особі генерального директора Мартинюка А.Ф., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, які спільно іменуються Сторонами, уклали цю Мирову угоду про наступне: