Ухвала суду № 47654841, 27.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/7271/14-ц Головуючий у 1-й інст. Загуменнова Н. М.

Категорія 27 Доповідач Микитюк О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Товянської О.В., Гансецької І.А.

при секретарі Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ПАТ „Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 травня 2015 року,

встановила:

В жовтні 2014 року ПАТ „Дельта Банк звернулося до суду із позовом про стягнення з боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості в розмірі 1025337грн.69коп. за кредитним договором від 08.08.2008 року строком дії до 07.08.2015 року, укладеним із ВАТ „Кредитпромбанк. В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 26.06.2013 року має право вимоги за кредитними договорами, укладеними ПАТ „Кредитпромбанк. Боржник порушив графік погашення кредиту, тому позивач має право достроково вимагати повернення кредиту і відсотків.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 травня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що договір поруки є припиненим, оскільки без згоди поручителя збільшений обсяг відповідальності за кредитним договором; суд не взяв до уваги те, що кредитор фактично задовольнив свої вимоги шляхом вилучення заставного майна.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 08.08.2008 року ОСОБА_1 уклав із ВАТ „Кредитпромбанк кредитний договір №03.2-1.12/01/08-КМК на суму 47700 доларів США під 18% річних строком до 08.08.2015року (а.с.5-11). Того ж дня між банком і ОСОБА_2 укладений договір поруки (а.с.1). До кредитного договору вносились зміни 31 серпня 2009 року щодо порядку і строків внесення заборгованості (а.с.13).

26.06.2013 року між ПАТ „Кредитпромбанк та ПАТ „Дельта Банк укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ПАТ „Дельта Банк перейшло право вимоги за кредитним договором №03.2-1.12/01/08-КМК (а.с.33).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Внаслідок порушення боржником умов кредитного договору станом на 26.08.2014 року він заборгував банку 584789грн.33коп. по тілу кредиту (43753,86 доларів США) та 440548грн.36коп. по відсоткам (32961,77 доларів США), а всього 1025337грн.69коп. (а.с.17).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк абоіншафінансоваустанова (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статей 553-554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Отже, вимоги позивача ґрунтуються на умовах кредитного договору, договору поруки та матеріальному законі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні додаткові угоди про збільшення обсягу відповідальності боржника і поручителя шляхом збільшення відсоткової ставки. Згідно наданого позивачем суду апеляційної інстанції розрахунку заборгованості, проценти нараховані за відсотковою ставкою 18%. Наявність заставного майна не є перешкодою для вирішення спору про стягнення заборгованості по кредиту.

Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Залишити без змін рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 травня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: