Рішення № 47652042, 03.09.2012, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/2954/2012

Справа № 2/0417/2370/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Слюсар Л.П.

при секретарі Щіголєвій Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві і в ході судового розгляду посилався на те, що 06 травня 2011 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, згідно з яким він того ж дня у повному обсязі передав відповідачеві у борг грошові кошти в сумі 1100 доларів США. Договір укладено у письмовій формі у вигляді розписки. За умовами договору ОСОБА_2 прийняв на себе зобовязання повернути йому отримані в борг грошові кошти в строк до 16.05.2011року. У визначений договором строк та пізніше відповідач взяте на себе зобовязання належним чином не виконав і борг не повернув. Просив суд: стягнути із відповідача на його користь суму боргу в розмірі 8789 грн.00 коп., три відсотки річних у розмірі 187 гривень, збитки від інфляції у розмірі 131 грн. та проценти за користування грошима у розмірі 485 грн., а всього 9592 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

Відповідач у судове засіданні не зявився. Про час і місце судового засідання був повідомлений відповідно до п.1, п.5 ст.74 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 травня 2011 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено договір позики. За договором позики ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1100 доларів США гривень, а ОСОБА_2 зобовязувався повернути таку ж суму грошових коштів до 16 травня 2011 року. На підтвердження отримання коштів відповідачем позивач надав суду розписку від 06.05.2011 року.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом предявлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня предявлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 1100 доларів США в еквіваленті гривні не на день звернення до суду, а на день ухвалення рішення суду згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.08.2012 року 1 долар 7,993 8792 грн.30 коп. ( 1100 доларів США х 7,993) та 3% річних в розмірі 187 грн. 90 коп. (8792,30 х 3 : 100 : 365 х 260) , інфляційні в розмірі 131 грн., законні обґрунтовані та підлягають задоволенню .

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача процентів за користування позикою за період з 10.08.2010 року по 31.01.2012 року в сумі 485 грн.00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Відповідно до положень Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг надання коштів у позику є фінансовою послугою. Фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності, якщо це передбачено законом. В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.

Виходячи із вищевикладеного суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 214 грн. 60 коп.

Керуючись: ст. ст. 625,1049, 1050, ЦК України, ст. ст. 3,7,11,15, 57, 60, 61, 88, 169,224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договорами позики 8792 грн. 30 коп., індекс інфляції в розмірі 132 гривень 19 коп., три відсотки річних в розмірі 187 грн. 90 коп. та судові витрати по справі в розмірі 214 грн. 60 коп., а всього 9326 грн. 99 коп. ( Девять тисяч триста двадцять шість гривень 99 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.П. Слюсар