Рішення № 47649344, 21.06.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/5612/2012

Провадження №2/202/161/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 червня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Фісун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до Публічного акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК про визнання договору поруки припиненим, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК, ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом усунення недоліків в придбаній ним послузі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у вересні 2011 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості на свою користь за кредитним договором № K4H0AW00050074 від 24.12.2007 року у розмірі 41614,87 дол. США; з ПАТ Акцент банк, ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 200,00 грн.; з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 1950,00 грн. за надання юридичних послуг та витрат, повязаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права. Судові витрати також просив покласти на відповідачів.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що відповідно до договору № K4H0AW00050074 від 24.12.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит 61414,58 дол. США зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 8,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобовязання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ А-Банк договору поруки № 167 від 20.10.2010 року та договором поруки, укладеним з поручителем ОСОБА_2, у звязку з чим вони є солідарними відповідачами за предявленим до стягнення боргом.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2011 року позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до Публічного акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості була задоволена.

Ухвалою суду від 30 березня 2012 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2011 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до Публічного акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано.

При новому розгляді справи 07.05.2012 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна вимога ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК про визнання договору поруки № К4Н0АW00050074/1 від 24.12.2007 року припиненим, яка ухвалою суду від 08 травня 2012 року була прийнята судом до розгляду та обєднана в одне провадження з первісним позовом.

Позивач у зустрічній позовній вимозі посилався на те, що Банком в односторонньому порядку збільшено відсотки за Кредитним договором з 8,04% до 10,08% та у зв'язку із чим відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі збільшення зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність.

05.07.2012 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК та ОСОБА_2 про захист права споживача шляхом усунення недоліків в купленій ним послузі, яка ухвалою суду від 05 липня 2012 року була прийнята судом до розгляду та обєднана в одне провадження з первісним позовом.

Позивач у зустрічній позовній вимозі посилався на те, що кредитний договір порушує ст. 18, 11 Закону України Про захист прав споживачів та просив суд усунути виявлені недоліки, а саме: визнати такими, що підлягають корегуванню кредитні зобовязання ОСОБА_1, які виникають із кредитного договору № К4Н0АW00050074 від 24.12.2007 року укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ КБ ПриватБанком ; зобовязати ПАТ КБ ПриватБанк провести корегування кредитних відносин ОСОБА_1, які виникають із кредитного договору № К4Н0АW00050074 від 24.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ КБ Приватбанк.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК підтримав позовні вимоги первісного позову та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовів просив відмовити.

Представник ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги зустрічного позову та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, у задоволенні первісного позову просив відмовити.

Представник ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги зустрічного позову та позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 та наполягала на їх задоволення, у задоволенні первісного позову просила відмовити у повному обсязі.

Представник Публічного акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК в судове засідання не зявився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за основним позовом ПАТ КБ ПриватБанк задоволенню не підлягають, позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № К4Н0АW00050074 від 24.12.2007 року за умовами якого позивач зобов'язався надати кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 61 414,58 дол. США на споживчі цілі, а саме купівлю автомобіля, а також сплати комісії та страхових платежів, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,67% на місяць (8,04% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом зі строком користування по 23.12.2014 року включно.

Встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредит від Позивача у розмірі 33 190,48 дол. США (167 611,92 грн.), що підтверджується копією заяви на видачу готівки № 2 від 24.12.2007 року ( а.с.101), а не 61 414, 58 дол. США.

Суд не може прийняти до уваги твердження представника позивача щодо сплати страхових платежів за позичальника у порядку передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 Кредитного договору, оскільки суду не надано доказів щодо їх перерахування страховим компаніям.

Матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 61 414,58 дол. США.

Так, відповідно до розрахунків заборгованості Банком вказано суму отримання кредиту у розмірі 37 308,76 дол. США, а у позовній заяві вказано 61 414,58 дол. США.

На вимогу суду представником Банку надано виписку з 24.12.2007 р. по 17.09.2012 р., по рахунку ОСОБА_1 відповідно до якої з 24.12.2007р. по 17.09.2012р. (а.с. 106-115) Позичальник в погашення заборгованості по кредитному договору № К4Н0АW00050074 від 24.12.2007 року сплатив 37 517,9 дол. США.

В судовому засіданні представник Банку не зміг пояснити вказану розбіжність виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.

Матеріалами справи не підтверджується отримання суми кредиту ОСОБА_1 в розмірі 61 414,58 дол. США, а також нарахована сума заборгованості по відсоткам та нарахована пеня.

Зобовязання Позичальника, що випливали зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ А-Банк договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, за умовами якого ПАТ Акцент Банк взяв на себе зобовязання у випадку неналежного виконання боржником зобовязань за зазначеним кредитним договором відповідати перед банком нарівні з боржником як солідарні боржники ( п.4 договору поруки) ( а.с.6).

В забезпечення виконання умов кредитного договору К4Н0АW00050074 від 24.12.2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № К4Н0АW00050074/1 від 24.12.2007 року.

Відповідно до п.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно із п. 16 Договору поруки предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, згідно якого Кредитор надав Боржнику кредит в сумі 33 190,48 дол. США, а боржник повинен виконати зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0,67% за місяць.

Пунктом 13 Договору поруки визначено, що зміни і доповнення до цього Договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди ( а.с.70).

Встановлено, 01.11.2008 року Банком на адресу ОСОБА_1 направлено лист відповідно до якого Банк повідомляв, що у зв'язку із значним подорожчанням грошових ресурсів на світовому та українському фінансових ринках та підвищенням рівня облікової ставки Національного Банку України з 8,5 до 12 відсотків, з метою виконання зобов'язань перед своїми вкладниками, ПриватБанк змушений вимагати зміни умов Кредитного договору.

Виходячи з викладеного починаючи з 01.11.2008 року відсоткова ставка за кредитним договором, який укладений з ПриватБанком складатиме 10,08% на рік ( а.с.75).

Частиною 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ст. ст. 526,527,530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У пункті 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин №5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Договором поруки визначено, що поручитель поручається за відсоткову ставку користування кредитом у розмірі 8,04% річних, а всі зміни та доповнення до договору поруки вносяться лише за згодою сторін, шляхом підписання доповнень.

Проте з 01.11.2008 року Банк в односторонньому порядку змінив умови Договору поруки.

Крім того, Банк письмово не проінформував поручителя про зміну відсоткової ставки за Кредитним договором.

Виходячи з викладеного, надавши оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, Договір поруки є припиненим у зв'язку із збільшенням відсоткової ставки за Кредитним договором з 01.11.2008р, отже позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічною позовною заявою є законними та такими, що підлягають задоволенню.

У своєму зустрічному позові ОСОБА_1 просить скорегувати Кредитний договір у зв'язку із порушенням Банку при укладенні цього договору ч.3 п. 5 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів, встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором та абз. 3 ч.4 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів, кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Але, відповідно до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір, а також доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахування вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги представника позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором не обґрунтовані та не підтвердженні жодними належними доказами.

Позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом про визнання Договір поруки припиненим знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку із порушення Банком умов Договору поруки та збільшенням обсягу відповідальності поручителя.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом не обґрунтовані у зв'язку із недоведеністю порушення Банком істотних умов договору, а також завданої шкоди вказаними порушеннями.

Відповідно до ст.88 ЦПК України із Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати по справі в розмірі 107 грн.30 коп.

Керуючись: ст.ст.8,11 Закону України Про захист прав споживачів, ст. ст. 526, 530, 553, 554,559,610, 625,1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3,7 11,15,27, 30, 60, 61, 84,85, 88, 212-215 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк ПРИВАТБАНК - відмовити.

В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК, ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом усунення недоліків в придбаній ним послузі відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки № K4H0FW00050074/1 від 24.12.2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк ПРИВАТБАНК та ОСОБА_2.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 рах. № 64993919400001 на користь ОСОБА_2 (03194, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 понесені нею судові витрати по справі в розмірі 107 грн.30 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Слюсар