Рішення № 47649329, 12.04.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/5139/2012

Провадження №2/202/152/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 квітня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Щіголєвій Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК, ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство Акцент-банк про визнання добросовісним набувачем, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у березні 2012 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення. В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві позивач мотивував свої вимоги тим, що відповідно кредитного договору № НЕD0АE000057080 від 21.03.2008 року ОСОБА_3 21.03.2008 року отримав кредит в розмірі 13158,45 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.03.2013 року. Вимоги що випливають зі згаданого кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_3 договору застави рухомого майна від 21.03.2008 року - автомобіля ТОYOTA, модель Camry, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі:4Т1BXG22K5YU628800, реєстраційний номер: BT8733АІ, що належав на праві власності ОСОБА_3. Крім того зобовязання за вказаним договором забезпечено порукою в розмірі 10000 грн. на підставі договору поруки №167 від 20.10.2010 року, укладеного з поручителем ПАТ А-Банк. В порушення умов кредитного договору свої зобовязання належним чином ОСОБА_3 не виконував, що стало підставою для звернення до суду. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач ОСОБА_3 станом на 03.01.2012 року має заборгованість 25288,61 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ від 28.02.2012 року складає 202055,98 грн., яка складається з наступного: 12642,64 доларів США заборгованість за кредитом; 2370,89 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 432,24 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 8608,82 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, а також штрафи: 31,29 дол. США штраф ( фіксована частина); 1202,73 доларів США штраф (процентна складова). В ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що в 2011 році в порушення умов п.6.2.20 договору застави, ч.2 ст.586 ЦК України та ст.17 Закону України Про заставу, без згоди Банку Клієнт реалізував заставний автомобіль відповідачу громадянину ОСОБА_2 ( що мешкає за адресою: 65000, АДРЕСА_1). ПАТ КБ ПриватБанк згоду на відчуження рухомого майна без збереження обтяження не надавав. Просили суд: витребувати у відповідача ОСОБА_2 ( що мешкає за адресою: 65000, АДРЕСА_1) та передати на зберігання ОСОБА_1 Акціонерному товариству Комерційний банк ПриватБанк ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги,50, корд. ЄДРПОУ 14360570): предмет застави - автомобіль ТОYOTA, модель Camry, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі:4Т1BXG22K5YU628800, реєстраційний номер: BН2750СР ( номер до нової реєстрації ВТ8733АІ) , що належить на праві власності ОСОБА_2 ( що мешкає за адресою: 65000, АДРЕСА_1); комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт ) автомобіля ТОYOTA, модель Camry, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі:4Т1BXG22K5YU628800, реєстраційний номер: ВН2750СР ( номер до нової реєстрації BT8733АІ), що належить на праві власності ОСОБА_2 ( що мешкає за адресою: 65000, АДРЕСА_1); в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НЕD0АE000057080 від 21.03.2008 року в сумі 25288,61 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ №205/78 від 28.02.2012 року складає 202055,98 грн. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ТОYOTA, модель Camry, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі:4Т1BXG22K5YU628800, реєстраційний номер: ВН2750СР ( номер до нової реєстрації BT8733АІ ), що належить на праві власності ОСОБА_2 ( що мешкає за адресою: 65000, АДРЕСА_1) , шляхом продажу вказаного автомобіля ОСОБА_1 Акціонерним товариством Комерційний банк ПриватБанк ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також надання ПАТ КБ ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; Стягнути із ОСОБА_1 акціонерного товариства А-Банк, ОСОБА_2, ОСОБА_3, солідарно на користь ПАТ КБ ПриватБанк 10000 грн.

26.11.2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ ПриватБанк, ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство Акцент-банк про визнання добросовісним набувачем.

Вказав що заперечує проти задоволення позову в частині витребування в нього та звернення стягнення на належний йому автомобіль з підстав незаконності та необґрунтованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги до нього, позивач виходить із оскаржуваного кредитно-заставного договору №HED0LK000057080, укладеного 21.03.2008р. між ОСОБА_4 та ПАТ КБ ПриватБанк, в якому ані він, ані колишній власник автомобілю ОСОБА_5 стороною не виступали. Тому він не є відповідальним за невиконання ОСОБА_4 умов цього договору.

Про те, що існує зазначений оскаржуваний договір він дізнався лише в жовтні 2012 року, коли його представник ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами цивільної справи.

У своїй заяві позивач просить звернути стягнення на належний йому автомобіль, який він у 2010 році придбав по договору купівлі-продажу у гр. ОСОБА_5.

Згідно умов договору він оплатив та прийняв у власність від ОСОБА_5 автомобіль Toyota Camry, 2000 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: 4T1BG22K5YU628800, якій їй належав на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВТС №034067, виданого МРЕВ ДАІ м. Херсона 17.06.2008р.

На момент вчинення правочину 27.03.2010 р. органами ДАІ м. Херсона автомобіль було знято з обліку для реалізації в межах України та надано транзитний номер 22АС5703.

18.08.2010р. він на законних правових підставах зареєстрував придбаний ним автомобіль в РЕВ №2 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області (за місцем свого проживання), отримав державний номер НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САА №970557. Згідно з чим він є повноправним власником зазначеного транспортного засобу. І укладений ним правочин в розумінні положень статті 204 ЦК України є правомірним, доки його недійсність не визнана судом.

Таким чином, перед тим, як він придбав автомобіль, автомобіль був двічі знятий з обліку органами ДАІ та зареєстрований за різними власниками.

За таких обставин, він не знав і не міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець ОСОБА_5, можливо, не мала права відчужувати автомобіль. Все це свідчить про добросовісність придбання ним автомобілю, яка згідно ч.5 ст. 12 ЦК України презюмується.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Просив суд: в задоволені позовних вимог ПАТ КБ Приватбанк в частині витребування від ОСОБА_2 автомобілю ТОYOTA, модель Camry, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі:4Т1BXG22K5YU628800, реєстраційний номер: ВН2750СР, ключів від нього, документів та звернення стягнення на автомобіль шляхом укладання від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем та стягнення з ОСОБА_2 судових витрат відмовити; визнати ОСОБА_2 добросовісним набувачем автомобілю ТОYOTA, модель Camry, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі:4Т1BXG22K5YU628800, реєстраційний номер: ВН2750СР; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, укладеного між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_3 в частині передачі в заставу автомобілю ТОYOTA, модель Camry, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі:4Т1BXG22K5YU628800, реєстраційний номер: ВН2750СР; стягнути з ПАТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_2 суму сплаченого збору в розмірі 214,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, в задоволені зустрічної позовної заяви просив суд відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав. Підтримав зустрічну позовну заяву та просив суд її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ПАТ Акцент-Банк в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги за основним позовом такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічна позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № НЕD0АE000057080 від 21.03.2008 року ОСОБА_3 21.03.2008 року отримав кредит в розмірі 13158,45 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.03.2013 року. Вимоги що випливають зі згаданого кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_3 договору застави рухомого майна від від 21.03.2008 року - автомобіля ТОYOTA, модель Camry, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі:4Т1BXG22K5YU628800, реєстраційний номер: BT8733АІ, що належав на праві власності ОСОБА_3. Зобовязання за вказаним договором № НЕD0АE000057080 від 21.03.2008 року забезпечено порукою в розмірі 10000 грн. на підставі договору поруки №167 від 20.10.2010 року, укладеного з поручителем ПАТ А-Банк.

Відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором на даний час не виконав, станом на 03.01.2012 року має заборгованість 25288,61 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ від 28.02.2012 року складає 202055,98 грн., яка складається з наступного: 12642,64 доларів США заборгованість за кредитом; 2370,89 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 432,24 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 8608,82 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, а також штрафи: 31,29 дол. США штраф ( фіксована частина); 1202,73 доларів США штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про заставу, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до ст.20 Закону України Про заставу, заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог, звернути стягнення на предмет застави, якщо в момент настання термінів виконання зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобовязання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі , якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобовязаний на вимогу обтяжувала негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувала ( заклад)

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст.ст.598,599 ЦК України договірні зобовязання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, а саме - виконанням цього зобовязання, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вказав позивач в своїй позовній заяві і в судовому засіданні представник позивача в ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що в 2011 році в порушення умов п.6.2.20 договору застави, ч.2 ст.586 ЦК України та ст.17 Закону України Про заставу, без згоди Банку Клієнт реалізував заставний автомобіль відповідачу громадянину ОСОБА_7 ( що мешкає за адресою: 65000, АДРЕСА_2 ) та ПАТ КБ ПриватБанк згоду на відчуження рухомого майна без збереження обтяження не надавав.

Відповідно до вимог ст.10 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно до ст.388 Цивільного кодексу за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набував набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

В разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Як вбачається із ОСОБА_8 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 34849465 від 09.02.2012 року зареєстровано звернення стягнення 09.02.2012 року підстава договір застави автотранспорту, НЕD0АE000057080 від 21.03.2008 року .

Представник відповідача у судовому засіданні вказав на те, що ОСОБА_2 у 2010 році придбав збірний автомобіль по договору купівлі-продажу у гр. ОСОБА_5.

Відповідно до довіреності від 27.03.2010 року, посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_8, посвідченого в реєстрі за №179 ОСОБА_9 уповноважує ОСОБА_10 , ОСОБА_11 представляти її інтереси перед третіми особами з питань розпорядження, що стосується належного їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія ВТС №034067, виданого МРЕВ ДАІ Херсона, 17.06.2008 року автомобіля марки Toyota, модель Camry, тип седан легковий, рік випуску 2000 року, колір сірий, номер шасі ( кузова, рами) 4T1BG22K5YU628800, обєм двигуна 2200, реєстраційний номер ВТ 4200АК.

На момент вчинення правочину 27.03.2010р. органами ДАІ м. Херсона автомобіль було знято з обліку для реалізації в межах України та надано транзитний номер 22АС5703.

18.08.2010р. ОСОБА_12 зареєстрував придбаний мною автомобіль в РЕВ №2 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, отримав державний номер НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САА №970557.

Отже перед тим, як ОСОБА_2 придбав автомобіль, він був двічі знятий з обліку органами ДАІ та зареєстрований за різними власниками.

За таких обставин, ОСОБА_2 не знав і не міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець ОСОБА_5, можливо, не мала права відчужувати автомобіль. Все це свідчить про добросовісність придбання ним автомобілю, яка згідно ч.5 ст. 12 ЦК України презюмується.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже виходячи із вищевикладеного ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача за зустрічним в частині визнання добросовісним набувачем знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, законні та підлягають задоволенню, та не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк за основним позовом , як в частині звернення стягнення так і щодо стягнення суми 10 000 грн., оскільки вимоги в цій частині регулюються іншими нормами права та не можуть розглядатись з даним предметом позову.

Щодо заявлених вимог позивача ОСОБА_2 за зустрічним позовом в частині застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, укладеного між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_3, в частині передачі в заставу автомобілю ТОYOTA, модель Camry, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі:4Т1BXG22K5YU628800, реєстраційний номер: ВН2750СР, то суд не вбачає законних підстав в задоволені позовних вимог в цій частині зустрічної позовної заяви, оскільки ОСОБА_2 не є стороною в даному договорі, та даний договір не порушує його права.

Відповідно до ст.88 ЦПК України із ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банку ПРИВАТБАНК підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

Керуючись: ст.ст. 13, 16, 203, 388,525, 526, 627, 1047, 1054 ЦК України, Закону України Про заставу, ст.ст. 3,7,10, 11,15,27, 30, 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 акціонерному товариству комерційний банку ПРИВАТБАНК відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 добросовісним набувачем автомобіля Toyota Camry, 2000 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/ шасі 4Т1ВG22K5YU628800, реєстраційний номер : ВН2750 СР.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банку ПРИВАТБАНК на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.П. Слюсар