Ухвала суду № 47648939, 24.06.2015, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1071/15-ц

№ 2/207/741/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Дніпродзержинськ

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Тюлюнової В.Г.

при секретарі Куцевол Л.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення,

В С Т А Н О В И В:

16.03.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просить виселити відповідачку з будинку № 47 по вул. Мічуріна в смт. Карнаухівка м. Дніпродзержинська без надання іншого жилого приміщення у звязку з тим, що 28.01.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ задовольнила його касаційну скаргу. Скасувала заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.10.2013 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності та вселення. Справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав власності від 08.12.2011 року він є власником житлового будинку 47 по вул. Мічуріна у смт. Карнаухівка м. Дніпродзержинська, а відповідачка цей будинок протиправно займає.

В судовому засіданні представник відповідачки адвокат ОСОБА_1, відповідачка ОСОБА_3 заявили клопотання про зупинення розгляду справи про виселення до вирішення справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору тому що до вирішення цієї справи неможливо зробити висновки про те, хто є правомірним власником спірного будинку, оскільки після набрання законної сили заочного рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.10.2013 року про визнання договору дарування житлового будинку 47 по вул. Мічуріна у смт. Карнаухівка у м. Дніпродзержинську недійсним, ухваленого за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, 08.04.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування спірного, і на теперішній час права власності на спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_3

ОСОБА_2 заперечує проти зупинення розгляду справи за його позовом до відповідачки, посилаючись на те, що заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.10.2013 року скасовано 28.01.2015 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тому тільки він є законним власником спірного будинку, а відповідачка злочинним шляхом на його думку, заволоділа будинком.

Суд, вислухавши думку сторін, представника відповідачки, адвоката ОСОБА_1, по заявленому клопотанню, вважає що клопотання про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті особи, яка була стороною у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства.

16.02.2015 року із Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності та вселення. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2015 року заочне рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.10.2013 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Після автоматичного розподілу судових справ, розгляд справи призначено на 12.03.2015 року. Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась. Відповідач ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_4 померла і йому не відомо чи вирішувалось питання про правонаступництво померлої ОСОБА_4. Приватний нотаріус ОСОБА_5 направила до суду ксерокопію свідоцтва про смерть ОСОБА_4, виданого 18.04.2014 року виконавчим комітетом Карнаухівської селищної ради м. Дніпродзержинська, згідно з яким ОСОБА_4 померла 13.04.2014 року.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.03.2015 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності та вселення зупинено до вирішення питання про правонаступництво померлої ОСОБА_4.

23.06.2015 року завідувач Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 поштою направила суду повідомлення, що 30.09.2014 року на підставі заяви № 1647 від імені ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 669/2014 після померлої 13.04.2014 року, ОСОБА_4. 16.01.2015 року за реєстровим № 1-58 видано свідоцтво про право на спадщину на імя ОСОБА_3 після померлої ОСОБА_4 Будь-які інші заяви про прийняття чи відмову від спадщини до Спадкової справи № 669/2014 не надходили.

24.06.2015 року в судовому засіданні ОСОБА_2 було запропоновано отримати копію позовної заяви його рідної сестри ОСОБА_3, як правонаступниці померлої ОСОБА_4, до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним. Ухвалою суду від 24.06.2015 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним і призначено розгляд справи на 05.08.2015 року оскільки після набрання законної сили заочного рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.10.2013 року про визнання договору дарування житлового будинку 47 по вул. Мічуріна в смт. Карнаухівка м.Дніпродзержинська недійсним, ухваленого за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, 08.04.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування, і на теперішній час право власності на спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_3, не має можливості зробити висновок про те, хто є правомірним власником спірного будинку.

Виходячи з викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення, зупинити до вирішення справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий суддя В.Г. Тюлюнова