Ухвала суду № 47648409, 30.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/477/15-к Провадження №11-кп/773/337/15 Головуючий у 1 інстанції:Свередюк А. В. Категорія:ст. 307 КК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Бешти Г.Б.,

суддів Силки Г.І., Польового М.І.,

при секретарі Гладкому В.В.,

з участю прокурора Плечій О.М.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_1 на вирок Нововолинського міського суду від 27 травня 2015 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженої, раніше не судимою, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_4, яку визнано винною та засуджено: за ч. 1 ст. 307 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві особистої власності майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців з конфіскацією всього належного їй на праві особистої власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання. Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді домашнього арешту до вступу вироку в законну силу залишено попередню.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1844 (одну тисячу вісімсот сорок чотири) грн. 70 коп. за проведення судових експертиз. Вироком вирішено долю речових доказів, -

в с т а н о в и в:

Вироком суду ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за вчинення злочинів при наступних обставинах.

Так, 23 жовтня 2014 року, близько 09 год. 09 хв., перебуваючи біля вхідних дверей квартири №3, що по вул. Островського м. Нововолинська, за 250 гривень збула громадянину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6 (анкетні дані легендовані) паперовий згорток з частиною таблетки білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін вагою 0,0012 г.

Окрім цього, 24 жовтня 2014 року ОСОБА_2 близько 09 год. 36 хв., перебуваючи біля вхідних дверей квартири №3, що по вул. Островського м. Нововолинська, за 125 грн., повторно збула громадянину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6 (анкетні дані легендовані) паперовий згорток з частиною таблетки білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін вагою 0,0006 г.

Також, 14 листопада 2014 року ОСОБА_2 близько 10 год. 15 хв., перебуваючи в підїзді будинку №15 неподалік вхідних дверей квартири №3, що по вул. Островського м. Нововолинська, за 250 грн., повторно збула громадянину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6 (анкетні дані легендовані) два паперових згортки з частинами таблеток білого кольору, які містиять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін вагою 0,0007 г. та 0,0007 г. загальною масою 0,0013 г.

15 січня 2015 року ОСОБА_2 близько 13 год., перебуваючи в підїзді будинку №15 неподалік вхідних дверей квартири №3, що по вул. Островського м. Нововолинська, за 125 грн., повторно збула громадянину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6 (анкетні дані легендовані) паперовий згорток з частинами таблеток білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін масою 0,0011 г.

В своїй апеляції прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким за ч. 1 ст. 307 КК України - призначити ОСОБА_2 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 70 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Посилається на те, що суд першої інстанції , всупереч вимогам ст. 69 КК України, не навів перелік обставин, які на його думку, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину. Крім того, ОСОБА_2 не розкрила джерело надходження збутих нею наркотичних засобів, а також, будучи працездатною особою, отримувала кошти на прожиття злочинним шляхом.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання, застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинувачену від покарання з випробуванням. Зазначає, що ОСОБА_2 є особою молодого віку, має постійне місце проживання, раніше не притягувалась до відповідальності, позитивно характеризується, батько обвинуваченої є інвалідом 2 групи, який в даний час перебуває на стаціонарному лікуванні з діагнозом "інсульт". Крім того, по справі відсутні обставини, що обтяжують покарання.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст вироку та доводи апеляцій, захисника - адвоката ОСОБА_1, обвинувачену ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу захисника, а апеляцію прокурора заперечили, міркування прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченої заперечила, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає, а апеляцію захисника слід задоволити з наступних підстав.

Враховуючи, що кримінальне провадження розглядалося у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, тому апеляційний суд не перевіряє правильність кваліфікації дій та доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 65 цього Кодексу, пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначає покарання у межах санкції статті (частини) статті Особливої частини Кодексу та з врахуванням вимог положень його Загальної частини. При цьому, суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, помякшуючі на обтяжуючі покарання обставини.

Призначення покарання, співмірного зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, особою винного та обставинами, що впливають на визначення його виду і розміру, має на меті не тільки покарати, а й сприяти виправленню засудженого, а також запобігти вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.

В порушення вимог ст. 65 КК України, суд першої інстанції призначив засудженій надмірно суворе покарання, яке не відповідає особі обвинувачуеної та скоєму. Так, при призначенні ОСОБА_2 покарання судом враховані характер і ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які є тяжкими, дані про її особу, яка раніше не судима та працездатна, обставини, що пом'якшують покарання.

До обставин, що помякшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд правильно відніс щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обтяжуючих покарання обставин щодо обвинуваченої ОСОБА_2 суд першої інстанції не знайшов.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче найнижчої межі санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Прийшовши до правильного висновку про можливість застосування при призначенні покарання ОСОБА_2 ст. 69 КК України, суд першої інстанції в повній мірі мотивував це рішення та врахував ряд обставин.

Суд правильно вважав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів вищенаведені пом'якшуючі покарання обставини в сукупності з іншими обставинами, а саме - незначною кількістю збутого наркотичного засобу - 0,0042 гр., тобто менше 1 грама та відсутністю можливості настання будь-яких негативних наслідків від вчинених ОСОБА_2 злочинів, оскільки всі епізоди збуту наркотичних засобів фактично вчинялись під контролем органів внутрішніх справ.

Однак судом першої інстанції не враховано, що обвинувачена періодично вживала наркотичні засоби, пройшла курс ресоціалізації в жіночому відділенні центру ресоціалізації алко- і наркозалежної молоді "Переображення", де позбавилась негативної звички, батько обвинуваченої є інвалідом, переніс інсульт та потребує її піклування та підтримки. ОСОБА_2 влаштувалась на роботу, працює барменом в кафе, виключно позитивно характеризується по місцю проживання та праці.

Також колегія суддів приходить до висновку, що конкретні обставини справи (протиправна поведінка ОСОБА_2 була стимульована правоохоронними органами, розмір збутого наркотичного засобу є незначним), та дані про особу обвинуваченої (має позитивні соціальні зв'язки та схильності, у вчиненому щиро кається, вину визнала, активно сприяла розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку) дають підстави вважати, що виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів можливо досягти без ізоляції її від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таке покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_2 Оскільки покарання ОСОБА_2 призначатиметься із застосуванням ст.75 КК України, то додаткове покарання у виді конфіскації майна, на підставі ст. 77 КК України, застосуванню не підлягає.

За таких обставин, апеляційна скарга захисника підлягає до задоволення, а вирок - зміні в частині призначеного покарання.

Підстав для скасування вироку та постановлення нового, про що просить в апеляції прокурор, - колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 414, 419 Кримінального процесуального кодексу України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Нововолинського міського суду від 27 травня 2015 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженою:

- за ч. 1 ст. 307 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, без конфіскації майна.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;

- періодично зявлятись на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої інспекції.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: