ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2015 р. Справа № 909/64/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Оріана" (надалі ВАТ "Оріана"), за вих. № 470 від 22.05.2015р. (вх. № ЛАГС 01-05/2426/15 від 29.05.2015р.)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2015р.
у справі № 909/64/15
за позовом: ВАТ "Оріана", м. Калуш, Івано-Франківська область
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач" (надалі ТзОВ "Фірма "Рембудпостач"), м. Калуш, Івано-Франківська область
про стягнення завданих збитків в сумі 28 553,00 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2015р. у справі № 909/64/15 (суддя Рочняк О.В.) відмовлено у задоволені позовних вимог ВАТ "Оріана" до ТзОВ "Фірма "Рембудпостач" про стягнення завданих збитків в сумі 28 553,00 грн.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що завдані збитки шляхом неповернення частини орендованого майна настали внаслідок протиправних дій відповідача, не доведено безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ «Оріана» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, поданих позивачем, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що акт прийому-предачі майна в оренду є належним доказом, в розумінні ст. 34 ГПК України, визначення реального технічного стану майна. Крім того, вважає, що оскаржуваним рішенням позивача позбавлено майна та права на відшкодування збитків. Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/64/15 від 27.04.2015р.
Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 29.05.2015р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2015р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 18.06.2015р.
У зв'язку із перебуванням суддів Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л. у відрядженні, розпорядженням голови суду від 17.06.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 909/64/15, замість суддів Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л. введено суддів Мельник Г.І. та Якімець Г.Г.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.07.2015р.
У зв'язку із перебуванням суддів Мельник Г.І. та Якімець Г.Г. у відпустці, розпорядженням голови суду від 23.07.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 909/64/15, замість суддів Мельник Г.І. та Якімець Г.Г. введено суддів Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.
На виконання вимог ухвали суду, ВАТ «Оріана» надіслало листа № 591 від 07.07.2015р. з переліком неповернутого відповідачем з оренди частини майна (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/4416/15 від 13.07.2015р.).
Сторони участі уповноважених представників жодного разу в судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
11.11.2008р. між ВАТ "Оріана" (орендодавець) та ТзОВ "Фірма "Рембудпостач" (орендар) укладено договір оренди майна № 341-юр-1250, відповідно до умов якого орендодавець передає орендареві у тимчасове володіння та користування майно, перелік якого наведений в додатку №1 до договору (а.с. 11-12).
У п.2.1 договору зазначено, що майно повинно бути передано орендареві та прийнято орендарем протягом 10 днів протягом підписання даного договору. Майно вважається переданим орендодавцем і прийнято орендарем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна, що оформлений як додаток № 2 до договору.
У відповідності до п.4.2.1 орендодавець зобов'язався в десятиденний термін після підписання цього договору передати майно орендареві по двосторонньому акту, в якому відображається технічний стан майна на момент його передачі.
У пункті 6 договору визначено термін оренди - 2 роки від дня укладення договору.
Підпунктом 5.2.8 п.5.2 договору сторони передбачили, що по закінченню терміну оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю за актом прийому-передачі предмет оренди в тому технічному стані, в якому він був на момент передачі в оренду.
11.11.2008р. між сторонами договору було підписано акт приймання-передачі майна ВАТ «Оріана», що передається в оренду ТзОВ «Фірма «Рембудпостач» (додаток №2 до договору) з його переліком і інформацією про дату вводу в експлуатацію, кількість та первісну вартість, загальна вартість якого складає 10 938 074,00 грн. (а.с. 13-18; 93-98).
Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб без будь-яких застережень та зауважень.
Отже, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вищевказаний акт приймання-передачі підписаний односторонньо.
01.06.2009р. між ВАТ "Оріана" (орендодавець) та ТОВ "Фірма" Рембудпостач" (орендар) укладено угоду №341-юр-1316 про внесення змін до договору від 11.11.2008р. №341-юр-1250 у відповідності до п.1 якої визначено розмір орендної плати з 01.06.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 67 800,00 грн. (а.с. 21).
31.12.2009р. між ВАТ "Оріана" (орендодавець) та ТзОВ "Фірма" Рембудпостач" (орендар) укладено угоду про внесення змін до договору від 11.11.2008р. №341-юр-1250 у відповідності до п.1 якої сторони домовилися продовжити до 31.08.2010р. термін дії угоди про внесення змін до договору оренди приміщення №341-юр-1316 від 01.06.2009р. (а.с. 22).
На підставі актів прийому-передачі майна від 28.02.2011р., від 30.04.2012р., від 31.10.2012р., від 31.10.2012р., від 31.10.2012р., від 31.05.2013р. ТзОВ "Фірма" Рембудпостач" повернуло, а ВАТ "Оріана" прийняло орендоване майно ВАТ "Оріана" лише частково на загальну суму 10 910 578,00 грн. (а.с. 23-33).
Умовами договору, зокрема пп. пп. 5.2.1, 5.2.3, 5.2.7 п.5.2 було покладено обов'язок на орендаря належно експлуатувати, зберігати та утримувати орендоване майно у повній справності. Крім того, забезпечувати вільний доступ до об'єкта уповноважених представників орендодавця.
Як стверджує позивач, під час повернення йому орендованого майна, комісією було виявлено, що частина майна не придатна до використання (деяке частково розкомплектоване, а деяке повністю знищено).
В зв'язку з чим, 15.05.2012р. ВАТ "Оріана" звернулося до ТзОВ "Фірма" Рембудпостач" з листом №518, в якому просило привести перераховане в листі орендоване майно в стан, що дозволить його подальшу експлуатацію (а.с. 54).
Проте даний лист був залишений без відповіді та задоволення.
16.05.2014р. постійно діючою інвентаризаційною комісією було здійснено обстеження орендованого відповідачем майна ВАТ «Оріана», за результатами чого був складений акт, згідно якого ТзОВ Фірма «Рембудпостач» не повернуло ВАТ «Оріана» з оренди таке майно:
- Машина прибиральна (трактор МТЗ-80) інв.№ 806627;
- Пів причіп-цистерна цементовоз інв.№ 854126;
- Трактор МТЗ-80Л інв.№ 136068;
- Агрегат зварювальний АДД-4001 інв.№ 485051;
- Компресор 4/8 FКЕ інв.№ 485237
- Побутівка вагонного типу «В» інв.№ 7950, оскільки дане майно не придатне до використання (а.с. 47).
Враховуючи, що відповідач орендоване майно та обладнання не привів в стан, що дозволить його подальшу експлуатацію, позивач вважає, що йому завдано збитків у розмірі 28 553,00 грн. Факт завдання збитків, на думку ВАТ "Оріана", підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності-підприємця Михайлової Т.В. станом на 30.07.2014р. (а.с. 34-41).
При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.
За змістом положень ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 20 ГК України, яка кореспондується зі ст. 16 ЦК України, визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, зокрема, передбачено можливість захисту прав та інтересів шляхом відшкодування збитків.
Згідно з ст. 22 Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Частиною 1 статті 226 того ж Кодексу передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
За загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто, відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
При цьому розмір збитків (шкоди) має довести сторона, яка їх зазнала, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів цивільного правопорушення звільняє заподіювача шкоди від відповідальності.
Виходячи з цього, позивач повинен довести, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача, безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди та її розмір.
Як зазначалося вище, між сторонами був укладений договір оренди майна № 341-юр-1250 від 11.11.2008р., відповідно до умов якого та вимог ЦК України, орендар був зобов'язаний зберігати і не допускати погіршення або загибелі цього майна.
Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як стверджує позивач, частину майна відповідач йому не повернув, оскільки воно знаходиться в стані не придатному до використання (деяке має часткове розкомплектування, а деяке повністю знищене). Згідно актів від 16.05.2014р. та 30.06.2015р., складених постійно діючою інвентаризаційною комісією в складі працівників ВАТ «Оріана», ТзОВ Фірма «Рембудпостач» не повернуло ВАТ «Оріана» з оренди таке майно: Машина прибиральна (трактор МТЗ-80) інв.№ 806627; Пів причіп-цистерна цементовоз інв.№ 854126; Трактор МТЗ-80Л інв.№ 136068; Агрегат зварювальний АДД-4001 інв.№ 485051; Компресор 4/8 FКЕ інв.№ 485237 та Побутівка вагонного типу «В» інв.№ 7950.
Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі майна ВАТ «Оріана» (а.с.23-33), яке було повернуто відповідачем з оренди лише на загальну суму 10 910 578,00 грн. Тобто, відповідач не повернув позивачу майна на суму 27 496,00 грн. Всі акти підписані та скріплені печатками обох сторін.
Колегія суддів апеляційної інстанції, проаналізувавши дані акти, перевіривши відповідність отриманого відповідачем майна в оренду та повернення його з оренди, дійшла висновку, що ТзОВ «Фірма «Рембудпостач» не повернуло ВАТ «Оріана» майно, перелік якого зазначено у акті обстеження майна від 16.05.2014р.(а.с.47) та в акті від 30.06.2015р. Проте, згідно з актом приймання-передачі в оренду від 11.11.2008 р. загальна первісна вартість неповернутого зазначеного майна становить 32 028,00 грн.
Доказів повернення відповідачем даного майна з оренди позивачу в матеріалах справи такі немає.
Відповідно до ч. 4 ст. 285 Господарського кодексу України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.
Згідно з ч. 2 ст. 779 ЦК України, у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. При цьому ч. 3 ст. 22 ЦК України зазначає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі.
За приписами ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання відповідно до договору.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі звернення керуючого санацією ВАТ «Оріана» Юрківа В.В. з метою відшкодування збитків, завданих внаслідок розкомплектації (пошкодження) та неповернення основних засобів позивача, Михайловою Тетяною Володимирівною, яка є суб'єктом оціночної діяльності-підприємцем відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", що підтверджується Сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності № 15595/13, виданим ФДМУ 15.11.2013р. (а.с. 53) було складено звіт про незалежну оцінку вартості майна, що належить ВАТ «Оріана».
З вказаного висновку вбачається, що станом на 30.07.2014р. вартість неповернутого ВАТ «Оріана» майна з оренди: Машина прибиральна (трактор МТЗ-80) інв.№ 806627; Пів причіп-цистерна цементовоз інв.№ 854126; Трактор МТЗ-80Л інв.№ 136068; Агрегат зварювальний АДД-4001 інв.№ 485051; Компресор 4/8 FКЕ інв.№ 485237 та Побутівка вагонного типу «В» інв.№ 7950 становить 28 553 грн. (а.с. 34-41).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач має право вимагати від відповідача вимагати завданих йому збитків.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законами.
Отже з огляду на наведене, колегія суддів вважає, що внаслідок порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, останній здійснив протиправні дії, а саме допустив погіршення технічного стану - псування орендованого майна і ці дії привели до спричинення позивачеві збитків.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, відповідачем всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відтак його слід скасувати, прийняти нове, яким в позов задоволити.
Відповідно до ст.49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу ВАТ "Оріана" № 470 від 22.05.2015р.задоволити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2015р. у справі № 909/64/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, код 22191495) на користь відкритого акціонерного товариства "Оріана" (вул.Євшана,9, м. Калуш, Івано-Франківська область, код 05743160) 28 553,00 грн. збитків.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, код 22191495) на користь відкритого акціонерного товариства "Оріана" (вул.Євшана,9, м. Калуш, Івано-Франківська область, код 05743160) 913,50 грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рембудпостач" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, код 22191495) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську; код ЄДРПОУ отримувача 37952250; банк отримувача: ГУДКС України в Івано-Франківській області, МФО 836014; р/р 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001) 1 827,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.
6. Справу передати до господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Кравчук Н.М.
судді Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
Судове рішення № 47644269, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 23.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 909/64/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: