Ухвала суду № 47641408, 27.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.07.2015 р. Справа№ 914/1564/15

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом:Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Перевесло», м.Львів;до відповідача:Приватної агрофірми «Дністер», с.Верин, Львівська область;за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест», м.Львів; Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м.Львів;про:стягнення 5 810 857,78 грн.

За участю представників:

від позивача: Сенів Т.В., представник (довіреність від 15.05.2015р.), Іванченко Я.О., голова правління;

від відповідача: Семиренко П.Я., представник (довіреність №05-05/2015 від 05.05.2015 р.);

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Перевесло», м.Львів до Приватної агрофірми «Дністер», с.Верин, Львівська область, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест», м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м.Львів про стягнення 5 810 857,78 грн.

Позивач звернувся з позовною заявою до відповідача про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу цінних паперів №Б11/5966 від 15.12.2011 року, який визнаний недійсним рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року у справі № 910/5201/14. В подальшому зазначене судове рішення було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2014 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях по справі, просили суд застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу цінних паперів №Б11/5966 від 15.12.2011р. та стягнути з відповідача вартість цінних паперів у розмірі 5 810 857,78 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових обґрунтуваннях до відзиву, підтримав подане через канцелярію суду клопотання (вх.№3264/15 від 27.07.2015р.) про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Як зазначив представник відповідача, 25.05.2015р. Господарським судом Львівської області у справі №914/769/15 за позовом Приватної агрофірми «Дністер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» про визнання договору недійсним, було винесено рішення, яким договір купівлі-продажу цінних паперів №Б11/5968 від 15.12.2011р. визнано недійсним. Дане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Відповідач звернувся з вимогою до ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» про повернення цінних паперів, отриманих останнім за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б11/5968 від 15.12.2011р. У відповідь на вказане звернення ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» повідомило, що згідно інформації, отриманої від зберігача цінних паперів - ТОВ «Комфорт - Цінні Папери», облігації серії К, які знаходяться на балансі ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд - 1» не можуть бути переведені на рахунок, відкритий у іншого зберігача, у зв'язку з тим, що цінні папери є заблокованими.

Враховуючи наведене, як зазначив відповідач, добровільне повернення ним отриманих від позивача цінних паперів за недійсним правочином на даний час є неможливим, у зв'язку з чим просив суд призначити судову експертизу для визначення вартості цінних паперів за цінами, які існують на момент відшкодування.

В поясненнях по суті позову, поданих через канцелярію суду (вх.№29988/15 від 20.07.2015р.), третя особа - ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» підтвердила наявність цінних паперів, а саме іменних процентних звичайних облігацій, що вільно обертаються серії К, код ISIN - UA4000022446, номінальною вартістю 1 000,00 грн., загальною кількістю 3 458 шт. на рахунку в цінних паперах третьої особи.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.12.2011р. між ТОВ «Комфорт - Цінні Папери», яке діяло як комісіонер на підставі замовлення №07 від 15.12.2011р. до договору на брокерське обслуговування №Б 11/4466; УН/180-У від 13.01.2011р., що укладений із Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Перевесло» та Приватною агрофірмою «Дністер» укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б11/5966.

Предметом вищеназваного договору були іменні процентні звичайні облігації, що вільно обертаються серії К, код ISIN - UA4000022446, номінальною вартістю 1 000,00 грн., загальною кількістю 3 458 шт., загальною вартістю 5 810 857,78 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року у справі № 910/5201/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2014року, вищезгаданий договір купівлі-продажу цінних паперів було визнано недійсним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, згідно п.2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» у разі встановленої під час судового розгляду неможливості повернути одержане за правочином майно у натурі (через його втрату, псування, істотну зміну тощо), набувач повинен відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

Відтак, якщо іменні процентні звичайні облігації, що вільно обертаються серії К, код ISIN - UA4000022446, номінальною вартістю 1 000,00 грн., загальною кількістю 3 458 шт. не можуть бути повернуті, то їх вартість підлягає встановленню на момент такого відшкодування.

Судом встановлено, що 15.12.2011р. відповідач на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №Б11/5958 відчужив спірні облігації на користь ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору купівлі-продажу цінних паперів №Б11/5958 від 15.12.2011р, акту виконаних зобов'язань від 15.12.2011р., виписки з рахунку у цінних паперах №500022.

В подальшому, рішенням Господарського суду Львівської області від 25.05.2015р. у справі №914/769/15 за позовом Приватної агрофірми «Дністер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» про визнання договору недійсним, договір купівлі-продажу цінних паперів №Б11/5968 від 15.12.2011р. визнано недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що вимога відповідача до ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» про повернення переданих облігацій останнім не була задоволена з мотивів блокування зазначених цінних паперів.

Ухвалами суду від 13.07.2015р. та 20.07.2015р. суд зобов'язував відповідача та третю особу - ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» надати виписки про стан рахунку в цінних паперах (іменні процентні звичайні облігації, серія К, код ISIN - UA4000022446).

Відповідачем не було подано суду виписки про стан рахунку в цінних паперах, з якої б вбачалося, що спірні облігації є у власності відповідача і можуть бути ним повернуті позивачу.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною третьою статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У відповідності до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Цією ж статтею передбачено, що у випадку неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Доводи позивача щодо того, що спірні облігації вилучені з обігу та взагалі припинили своє існування як об'єкт цивільно-правового обороту, спростовується наступним.

Згідно ст.6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - це облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» порядок емісії, обігу, викупу та погашення облігацій встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Розділом IV Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2013р. №2998, регулюються питання щодо погашення, анулювання, конвертації облігацій, скасування реєстрації випуску облігацій.

Так в згадуваному розділі Положення визначено, що реєструвальний орган здійснює скасування реєстрації випуску облігацій та анулює свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій, що є безумовною передумовою припинення обігу емісійних цінних паперів, у разі погашення (дострокового погашення) облігацій у повному обсязі, а також якщо до настання строків погашення облігацій емітент здійснив викуп всіх облігацій одного випуску (серії) та прийняв рішення про анулювання викуплених облігацій, проведення конвертації облігацій.

Докази припинення обігу спірних облігацій в матеріалах справи відсутні, сторонами такі докази суду надані не були.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку стосовно випусків цінних паперів відсутня інформація про скасування випуску облігацій, емітованих ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест», а також відсутня інформація про зупинення обігу спірних облігацій.

Аргументи позивача щодо того, що після терміну погашення, зазначеного в проспекті емісії, облігації як об'єкт обігу існувати не можуть, спростовується положеннями п.15.4 Інформації про випуск облігацій, зареєстрованої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 20.01.2006р. за реєстр.№11/02/6 і опублікованої у щоденному офіційному виданні регулятора фондового ринку «Вісник. Цінні папери» №293-294 від 15.12.2006р., відповідно до яких у випадку несвоєчасного подання облігацій для погашення, кошти, що підлягають виплаті, депонуються на поточному рахунку емітента до особистого звернення власника облігацій.

Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Оскільки відповідно до вимог ст.216 ЦК України в разі неможливості повернення всього одержанного за недійсним правочином в натурі - відшкодовується вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, у суду виникає необхідність встановлення такої вартості.

Зважаючи на те, що суд не володіє спеціальними знаннями для встановлення вартості спірних облігацій, а висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, з метою вирішення спору по суті з прийняттям законного, обґрунтованого та об'єктивного рішення, суд, ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає за доцільне задоволити заявлене представником відповідача клопотання та призначити у справі судову експертизу.

Згідно з ч.2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення судової експертизи. Та обставина, що в експертну установу будуть надіслані всі матеріали даної справи, унеможливлює подальший розгляд позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Перевесло» та є підставою для зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 41, 48, 79, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м.Львів, вул.Липинського, 54).

2. Для вирішення експерту поставити наступне запитання:

- якою є вартість іменних процентних звичайних облігацій, що вільно обертаються, емітованих ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест», серії К, код ISIN - UA4000022446, номінальною вартістю 1 000,00 грн., загальною кількістю 3 458 шт.?

3. Витрати на проведення експертизи до вирішення спору по суті покласти на відповідача - Приватну агрофірму «Дністер».

4. Зобов'язати сторін створити експерту необхідні умови для проведення експертизи, а також надавати на його вимогу усі необхідні документи.

5. Попередити експерта про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від покладених на нього обов'язків.

6. Зобов'язати експерта після закінчення проведення судової експертизи надіслати господарському суду Львівської області висновок за результатами дослідження та матеріали справи №914/1564/15.

7. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.

8. Про поновлення провадження у справі сторони будуть повідомлені ухвалою суду після отримання висновку експерта.

Суддя Мазовіта А.Б.