Рішення № 47641032, 28.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015Справа №910/14684/15Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маквік Трейд Плюс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега"

про стягнення 83 539,41 грн.

Представники сторін:

від позивача: Трубчанінов С.С. - представник за довіреністю № б/н від 23.06.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Маквік Трейд Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" про стягнення 83 539,41 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.06.2014 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" укладено договір поставки.

На виконання умов договору позивачем здійснено поставку продукції на загальну суму 83 539,41 грн.

Проте, станом на 29.04.2015 року відповідач не здійснив оплату товару.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 83 539,41 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.06.2015 року.

В судове засідання 30.06.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.06.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32009348, але 30.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 11.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року розгляд справи відкладено на 28.07.2015 року.

В судове засідання 28.07.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.06.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32011792.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

13.06.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Маквік Трейд Плюс" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" (покупець) укладено договір поставки №0304-01.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікацій до даного договору (надалі - продукція), що являються додатками до нього, та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити таку продукцію згідно умов цього договору.

Згідно з п. 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.8.1 договору).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що сторони погодились, що цей договір є чинним до 31.12.2014 року, а в частині розрахунків до повного його виконання. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не сповістить іншу сторону про його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п.3.5 договору, по факту приймання продукції сторони оформлюють документи прийому - передачі, а саме: по кількості - згідно видаткової накладної, по якості - згідно даних ветеринарного свідоцтва на продукцію.

Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі продукції відповідно до п. 3.5. даного договору. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженими представниками постачальника та покупця видаткої накладної на отримання продукції (п.3.6 договору).

Згідно з п.4.2 договору, загальна вартість продукції, що поставляється за цим договором складає загальну вартість всієї поставленої продукції протягом строку дії цього договору.

На виконання умов договору уповноваженими особами сторін були підписані та скріплені печатками видаткові накладні на загальну суму 87 539,41 грн., а саме:

- №ТП-0000299 від 04.11.2014 року на суму 38 328,00 грн.;

- №ТП-0000346 від 01.12.2014 року на суму 2 940,01 грн.;

- №ТП-0000001 від 05.01.2015 року на суму 4 251,00 грн.;

- №ТП-0000008 від 13.01.2015 року на суму 4 950,00 грн.;

- №ТП-0000013 від 15.01.2015 року на суму 4 500,00 грн.;

- №ТП-0000019 від 20.01.2015 року на суму 9 000,00 грн.;

- №ТП-0000058 від 05.02.2015 року на суму 9 800,40 грн.;

- №ТП-0000068 від 13.02.2015 року на суму 13 770,00 грн.;

Також, в матеріалах справи наявні довіреності видані товариством з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" на менеджера (управитель) з постачання Давиденка М.О. на отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Маквік Трейд Плюс" товару.

Доказів щодо неотримання товару, повернення чи оплати матеріали справи не містять.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.3 договору оплата за продукцію, здійснюється покупцем в строк, 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки продукції, згідно виставленого рахунку-фактури, шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника.

При здійсненні оплати за продукцію згідно умов цього договору, покупець зобов'язаний у графі призначення платежу в платіжному дорученні на перерахування відповідних сум, робити посилання на даний договір, із зазначенням його номеру і дати укладення (п.4.5 договору).

Згідно з п.6.4 договору, в рамках договору під звітним місяцем розуміється місяць, на який припадає дата відповідної поставки.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наявних доказів у справі вбачається, що позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 87 539,41 грн., докази оплати якої в матеріалах справи відсутні.

Проте, позивачем зазначено, що відповідно до наданих видаткових накладних ним поставлено товар на загальну суму 83 539,41 грн., та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 83 539,41 грн.

Також, в матеріалах справи наявна довідка товариства з обмеженою відповідальністю "Маквік Трейд Плюс" за підписом директора в якій зазначено, що станом на 30.06.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 83 539,41 грн.

Враховуючи вищезазначене та неможливість виходу суду за межі позовних вимог, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №0304-01 від 13.06.2014 року у відповідача перед позивачем в сумі 83 539,41 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 37, КПІ 4030, корпус 28, код ЄДРПОУ 37593864) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маквік Трейд Плюс" (69041, Запорізька обл., місто Запоріжжя, бульвар Бельфорський, будинок 13, квартира 84, код ЄДРПОУ 39148371) борг в сумі 83 539 (вісімдесят три тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 41 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 30.07.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий