Рішення № 47640183, 28.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.2015 Справа № 905/512/15

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1)

до відповідача: Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 23312222, адреса: 87535, м. Маріуполь, вул. Нове Життя, 14)

про: стягнення заборгованості за договором оренди 116.103,00 грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 - особисто

від відповідача: не з'явились

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області заборгованості за договором оренди №2 від 01.07.2014р. у сумі 116.103,00 грн., з яких: 78.000,00 грн. - основний борг за період липень-грудень 2014 року та 38.103 грн. - інфляційні втрати.

Нормативно вимоги обґрунтовано приписами статей 525, 526, 530, 625, 629, 901, 762 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позову надано суду: договір оренди №2 від 01.07.2014р., акт прийому-передачі нерухомого майна, що передається в оренду орендарю від 01.04.2013р., акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг), вимогу від 18.05.2015р. № 1 про сплату заборгованості з доказами направлення відповідачу, акт звірки розрахунків станом на 18.05.2015р., договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 02.04.2013р., витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1897695, договір від 12.04.2013р. про внесення змін до договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2352847, розрахунок позовних вимог, акт звірки розрахунків станом на 18.05.2015р., статутні документи, довідку Державної казначейської служби України від 28.07.2015р. № 04-27/2948 про зарахування судового збору.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

Відповідач в жодне судове засідання свого представника не направив, письмового відзиву по суті спору не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що процесуальні документи у цій справі (ухвали суду) були направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позові і яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в мережі інтернет, відомості якого є офіційними і загальнодоступними, тому відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до приписів статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач не представив суду письмового відзиву по суті спору та документів, на яких такий відзив ґрунтується, наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, суд ВСТАНОВИВ:

01.07.2014р. між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір оренди № 2, предметом якого є тимчасове, платне користування (оренда) частиною будівлі площею 150 кв.м., розташованої у АДРЕСА_2.

У пункті 3.1 договору сторони встановили, що ціна договору становить 78.000,00 грн. (сімдесят вісім тисяч гривень). Ціна 1 кв.м. орендуємої площі складає 86,67 грн. Орендна плата за місяць складає 13.000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень).

Розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Розрахунки за цим договором здійснюються за фактично надані послуги, на підставі акту наданих послуг (п.4.1 договору).

Строк надання послуг: на протязі 2014 року (п.5.1 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2014р. (п.10.1 договору оренди).

Договір оренди № 2 від 01.07.2014р. підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками.

Матеріали справи свідчать, що об'єкт оренди, розташований у АДРЕСА_2, належить позивачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 02.04.2013р. (витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1897695) та договору від 12.04.2013р. про внесення змін до договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2352847).

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтями 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу п.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Матеріали справи свідчать, що позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень за актом приймання-передачі від 01.04.2013р. об'єкт оренди, що розташований у АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.1. договору оренди визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Розрахунки за цим договором здійснюються за фактично надані послуги, на підставі акту наданих послуг (п.4.1 договору).

Позивач надавав, а відповідач отримував та підписував відповідні акти виконаних робіт/послуг до договору № 2 від 01.07.2014р., складення яких передбачено п.4.1 договору.

Згідно наявних у справі актів виконаних робіт/послуг від 31.07.2014р., від 31.08.2014р., від 30.09.2014р., від 31.10.2014р., від 30.11.2014р., від 31.12.2014р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги з оренди майна всього на суму 78.000,00 грн. (сімдесят вісім тисяч гривень).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано документального підтвердження виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань у порядку і строки, визначені умовами договору оренди № 2 від 01.07.2014р.

За поясненнями позивача, які не спростовано відповідачем, за період з липня по грудень 2014 року відповідач не здійснював розрахунків за договором оренди і за ним рахується заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 78.000,00 грн. (сімдесят вісім тисяч гривень). Про такі обставини також свідчить наявний у справі та підписаний обома сторонами без розбіжностей акт звірки розрахунків станом на 18.05.2015р. за договором № 2 від 01.07.2014р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з вимогою від 18.05.2015р. № 1 про сплату заборгованості протягом семи днів.

Відсутність реагування на цю претензію з боку відповідача спричинило спір.

Предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди №2 від 01.07.2014р. у сумі 116.103,00 грн., з яких: 78.000,00 грн. - основний борг за період липень-грудень 2014 року та 38.103,00 грн. - інфляційних втрат.

Враховуючи, що матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань належним чином відповідно до умов договору, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних підлягають задоволенню у пред'явленому розмірі як обґрунтовані.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 23312222, адреса: 87535, м. Маріуполь, вул. Нове Життя, 14) про стягнення заборгованості за договором оренди № 2 від 01.07.2014р. у розмірі 116.103,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 23312222, адреса: 87535, м. Маріуполь, вул. Нове Життя, 14) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) 78.000,00 грн. - основний борг за договором оренди № 2 від 01.07.2014р. за період липень-грудень 2014 року, 38.103,00 грн. - інфляційні втрати, разом - сумі 116.103,00 грн. (сто шістнадцять тисяч сто три гривні)

Стягнути з Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 23312222, адреса: 87535, м. Маріуполь, вул. Нове Життя, 14) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 2322,06 грн. (дві тисячі двадцять дві гривні шість копійок)

Після набрання чинності рішенням видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 30.07.2015р.

Суддя Н.В. Величко

надруковано 3 прим.

1- у справу

2-позивачу

3- відповідачу