Постанова № 47636567, 23.07.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7522/15-а

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючої суддіЗубачик Н.Б.,

при секретаріДомашовець М.Ф.,

за участю представникапозивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській областіпро визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 17 червня 2015 року до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області надійшла копія постановивід 16 червня 2015 року ВП № 47848489 відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 461/371/15-а від 06 червня 2015 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.10.2014 року. Вказано постановою зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області виконати рішення суду у строк до 22.06.2015 року.Покликається на те, що державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2015 року ВП №47848489 порушені норми Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, у виконавчому документі відсутні дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано виконавчий документ,ідентифікаційний номер стягувача, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2015 року ВП №47848489. Так, п.3 ч.1 ст.18 Закону вимагає, що у виконавчому листі повинно бути зазначено ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб),індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувана та боржника для фізичних осіб - громадян України. Окрім того, зазначає, що пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №135/13402, передбачено, що заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером, або його законним представником особисто до органу, що призначає пенсію за місцем проживання. Стверджує, що заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_3 до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не подавалася. Вважає, що виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №461/371/15-а від 06 червня 2015 року, виданого Галицьким районним судом м.Львова, не підвідомче відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив задоволити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-2 в судове засідання зявився, проти задоволення позовних вимог заперечив, пояснив суду, що державний виконавець діяв у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження». Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач-1 - ГТУЮ у Львівській області, будучи належно повідомлений, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Суд вважає за можливе розглянути справи у відсутності цього представника.

Заслухавши пояснення учасників процесу,дослідивши письмові документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, 06 червня 2015 року по адміністративній справі № 461/371/15-а видано виконавчий лист, якимзобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.10.2014 року.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Львівській області від 16 червня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 47848489 відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 461/371/15-а від 08 червня 2015 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень частини першої статі 3 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приписамистатті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За нормамистатті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На підставі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою згідно виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Законупідлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.

Вимоги до виконавчого документа визначені в ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст. 258 КАС України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Згідно із п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невідповідностівиконавчого документавимогам, передбаченимст.18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавецьвідмовляє увідкритті виконавчого провадження.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Згідно із ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Тобто, з аналізу змісту вказаної статті, можна зробити висновок, що обов'язок з виконання рішень, за якими боржниками є, зокрема, територіальні підрозділи центральних органів державної влади покладено на підрозділи примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

З оскаржуваної постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області про відкриття виконавчого провадження вбачається, що боржником у справі є Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

За змістом статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, орган державної влади - це самостійний вид органів державної влади, які згідно з конституційним принципом поділу державної влади мають своїм головним призначенням забезпечення функціонування однієї гілки державної влади - виконавчої.

Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого УказомПрезидента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Відповідно до п. 15 вказаного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах районах у містах.

Як вбачається з Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.06.002 №11-2 головні управління ГІФУ в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

Враховуючи вищенаведене, Пенсійний фонд України та його територіальні органи відносяться до органів виконавчої влади і, як наслідок, - до органів державної влади, а тому обов'язок з виконання рішення суду, за яким боржником є Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області покладено на відповідний підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, про що зазначено в ухвалі від 15.01.2014 року (справа №К/9991/54045/12).

З огляду на вищевикладене, доводи позивача про непідвідомчість відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Львівській області є безпідставними.

Крім того, частиною першою статті 258 КАС України визначено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено видається один виконавчий лист.

Згідно з частинами першою, другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження

Враховуючи вимоги положень Закону України «Про виконавче провадження», відсутність ідентифікаційного номера стягувача та боржника у виконавчому листі не може слугувати підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Окрім того, відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 червня 2014року у справі № 6-62цс14 відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Також суд критично оцінює доводи позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги про те, що заява від стягувача про поновлення виплати раніше призначеної пенсії до ГУ ПФУ у Львівській області не надходила, оскільки у виконавчому документі чітко встановлено спосіб та порядок виконання, тому це не є правовою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, судом встановлено, що дії державного виконавця при відкритті виконавчого провадження відповідають вимогам існуючого законодавства. Доводи позивача щодо неправомірності дій державного виконавця та незаконності прийнятого ним рішення про відкриття провадження за виконавчим листом суд відхиляє, оскільки відповідно до ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи наведене суд, керуючись власним переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні матеріалів справи у відповідності до ч.1 ст.86 КАС України, дійшов висновку, що дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження є правомірними, проведені у відповідності до вимог закону, що регулюють виконавче провадження, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 14, ч. 2 ст. 71, 117, 118, 159, ч.3 160, 161, 181 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови від 16.06.2015 року ВП № 47848489 про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Галицький районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зубачик Н.Б.