Ухвала суду № 47632104, 30.07.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2087/15-ц

Провадження № 2-п/265/24/15

У Х В А Л А

30 липня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Азаровій А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 3 липня 2015 року по справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 3 липня 2015 року, ухваленим за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, позовні вимоги були задоволені частково шляхом стягнення з відповідача на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором від 22 жовтня 2012 року в сумі 23566,90 грн. та судового збору в сумі 243,60 грн.

16 липня 2015 року до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення від 3 липня 2015 року, вважаючи, що вказане рішення підлягає скасуванню, посилаючись на те, що відповідач не приймав участь у судовому засіданні з поважних причин у звязку із зайнятістю на роботі. Стверджував, що кредит в банку не отримував у сумі 12000 грн., та не погоджувався із наданим представниками банка розрахунком заборгованості. При цьому заперечував щодо нарахування неустойки за вказаним кредитним договором представниками банку, оскільки вказане суперечить Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де зазначено, що в районах, де проводилась АТО на час такої операції заборонено нарахування пені та штрафів з 14 квітня 2014 року, а нарахована пеня підлягає скасуванню банками. На підставі переліченого просив суд скасувати заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 3 липня 2015 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

ОСОБА_1 в судовому засіданні на задоволенні поданої заяви повністю наполягав, вказавши, що він вперше не зявився у судове засідання суду 3 липня 2015 року внаслідок аварійної ситуації на роботі.

Представник заявника, адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримуючи вимоги ОСОБА_1, вказував, що ОСОБА_1 не зявився у судове засідання з поважних причин та уперше. Також представниками банку не було обґрунтовано надання та отримання заявником грошових коштів банку в сумі 12000 грн., не було обґрунтовано нарахування ОСОБА_1 відсотків на суму заборгованості, а також не доведено законність нарахування ОСОБА_1 неустойки у порушення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». При цьому зазначав, що ОСОБА_1 був проведений платіж 10 серпня 2014 року на погашення існуючого боргу, який не врахований у наведеному банком розрахунку боргу по кредиту. Просив суд скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Представник ПАТ «КБ «Приватбанк» в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1, зауважуючи, що ОСОБА_1 не зявлявся до суду двічі, сума боргу та нарахованих відсотків із штрафними санкціями були обґрунтовані у наведеному банком розрахунку, де були враховані усі оплати відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду справи про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку або залишити заяву без задоволення.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За матеріалами справи, рішення за якою заявник просить суд переглянути, вбачається, що ОСОБА_1 повідомлявся належним чином та завчасно про час та місце розгляду справи на 21 травня 2015 року, на 11 червня 2015 року, на 22 червня 2015 року, на 3 липня 2015 року.

Суд при цьому не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що той був зайнятий на роботі 3 липня 2015 року, оскільки він, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не зявився вдруге на судове засідання 3 липня 2015 року (перший раз 21 травня 2015 року), не повідомивши суд про причини такої неявки.

Натомість суд зауважує, що з аналізу положень, закріплених у ст. 232 ЦПК України, вбачається, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача і поважність неможливості повідомити про причини своєї неявки в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й обовязково встановити наявність в сукупності істотних доказів, які не були вивчені при вирішенні справи, однак які б впливали на правильність рішення, яке заявник просить переглянути.

Однак суд зауваужє, що ОСОБА_1 суду не було надано істотних доказів на обґрунтування свого невизнання заявлених ПАТ «КБ «Приватбанк» до нього вимог в частині необґрунтованості нарахування представниками банку йому за кредитним договоромборгу з тіла кредита, відсотків та неустойки.

Суд при цьому зазначає, що сплачена в розмірі 1000 грн. 10 серпня 2014 року та надана у судовому засіданні ОСОБА_1 сума в рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором була врахована у розрахунку, наданому представниками банку на обґрунтування поданих до суду вимог.

Таким чином, з огляду на перелічене, суд відхиляє посилання ОСОБА_1 та його представника на необхідність перегляду заочного рішення від 3 липня 2015 року, враховуючи відсутність суттєвих обставин, які не були дослідженні судом та які заявник вважав такими, що впливатимуть на необхідність перегляду такого заочного рішення, бо ці доводи не знайшли свого підтвердження при розгляді вказаної заяви ОСОБА_1

Інші ж доводи ОСОБА_1 щодо незаконності судового рішення, ухваленого 3 липня 2015 року за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк», не впливають на визначені обставини, які можуть бути підставою для перегляду заочного рішення, а є незгодою заявника із правовою позицією суду, яким було ухвалено рішення по справі, тому заява ОСОБА_1 повинна бути залишена без задоволення.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 3 липня 2015 року по справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Розяснити заявнику, що заочне рішення суду від 3 липня 2015 року може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя