Ухвала суду № 47629237, 23.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2015 р. м. Київ К/800/63981/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Калашнікової О.В.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Інструментальний завод»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року

у справі № 826/2383/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Інструментальний завод»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування вимоги,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Інструментальний завод» (далі - ПАТ «Інструментальний завод») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція), в якому просило визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Інспекції від 07 лютого 2014 року № Ю-146.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування судами обставин справи, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав для прийняття вимоги про сплату боргу, судами не дано оцінку доказам позивача, які підтверджують відсутність у нього недоїмки. Також вказує, що судами не досліджувалось питання підстав виникнення боргу взагалі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що 07 лютого Інспекцією виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-146, відповідно до якої ПАТ «Інструментальний завод» зобов'язано сплатити заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 22367,80 грн.

Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки за позивачем рахується борг з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податковим органом правомірно прийнято оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Суд касаційної інстанції вважає передчасними такі висновки судів, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та відповідно до п.п. 1, 6 п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція) обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суму яких нараховується єдиний внесок.

П. 4.9 Інструкції передбачено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абз. 2 п. 6.3 Інструкції органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Згідно з абз. 1 п. 6.4 Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи).

Зі змісту наведених норм вбачається, що вимога про стягнення боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску формується на підставі актів перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В порушення вимог вказаної статті та принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, судами при розгляді справи не встановлено факту наявності акту перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску та не досліджено чи проводилась взагалі така перевірка, яка є підставою для виставлення вимоги про стягнення боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суди не дали оцінку документам, відповідно до яких проводились виплати, на які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховується єдиний внесок, а відтак не перевірили правомірність нарахування суми недоїмки. Залишились поза увагою судів і відповідні доводи позивача про відсутність в нього боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, судами не досліджено всі докази та неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведені порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій унеможливлюють постановлення законного та обґрунтованого рішення в даній справі, оскільки без їх виправлення неможливо повно, всебічно та об'єктивно дати оцінку спірному рішенню відповідача.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судами порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2014 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інструментальний завод» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: