Ухвала суду № 47629197, 16.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ К/800/47490/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Шипуліної Т.М.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2014

у справі №2-а-9315/09/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Украгрокомп») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2009 №0000822310/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2011 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.02.2014 скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2011 та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2014 визнано нечинною постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що перевіркою повноти визначення позивачем скоригованого валового доходу за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 встановлено його заниження всього у сумі 15617807,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 року в сумі 1507599,00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 3696382,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 3939134,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 3205536,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 3269156,00 грн. Так, перевіркою відображених у рядку 01.1 декларацій «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 у загальній сумі 28864177,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із продажу вугілля, борошна, зерна та інших товарів. На думку відповідача, позивач неправомірно списав товарно-матеріальні цінності (вугілля) з рахунку 41 «Товари» (запис вчинювався по кредиту рахунку), факт реалізації яких не підтверджено відповідними первинним документами. Розрахунок собівартості вугілля (за марками та вагою), реалізація якого не підтверджена первинними документами, з зазначенням контрагентів: ПБП «Восток-Трейд», ТОВ «Роял-Би», ТОВ «Кепіталторгмаш», з посиланням на видаткові накладні, які були досліджені в ході перевірки.

За результатами перевірки був складений акт від 21.01.2009 №13/23-10/23991045. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2009 №0000822310/0 про сплату 7391601,00 грн. податку на прибуток, в тому числі основного платежу на суму 3929804,00 грн. та 3461797,00 грн. застосованої штрафної санкцій.

Скасовуючи постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2011 суд касаційної інстанції у своїй ухвалі зазначив, що дослідження питання продуктивність млина в порівнянні з загальною кількістю спожитої електроенергії, а отже і встановлення кількості зерна переробленого позивачем за відповідний період потребує спеціальних знань, таким чином зазначені обставини повинні були встановленні судом шляхом призначення судової експертизи з урахуванням вимог ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України. Також зазначено, що, при визначенні правомірності витрат з оренди за користування SIM-картками суд не перевірив належними засобами доказування зв'язок зазначених витрат з господарською діяльністю позивача як обов'язкової умови врахування цих витрат при визначенні бази оподаткування. Судом не було витребувано та досліджено будь-яких первинних документів, які б свідчили про господарський характер цих витрат, зокрема рахунки на оплату цих послуг, внутрішні інструкції підприємства по використанню послуг телефонного зв'язку у господарській діяльності, наявності на балансі позивача чи в оренді мобільних телефонів тощо.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом апеляційної інстанції, виконати приписи ухвали Вищого адміністративного суду України є не можливим, оскільки відповідно до довідки Головного управління статистики в Одеській області від 29.04.2014 №05-03-22/1537, у якій зазначено, що дата державної реєстрації припинення ТОВ «Украгрокомп» - 26.11.2013 №15431170023003068.

Відповідно до змісту п. 5 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі - у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Судом вірно зазначено, що згідно з приписами ч. 2 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Т.М. Шипуліна (підпис)М.О. Федоров