ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" березня 2010 р. м. Київ К-16350/07
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області (далі -ДПІ)
на постанову господарського суду Донецької області від 20.02.2007
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2007
у справі № 26/368а (22а-676/07)
за позовом державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль»(далі -ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль»)
до ДПІ
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Донецької області від 20.02.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2007, позов задоволено; податкове повідомлення-рішення від 11.08.2006 № 0002011540/0 скасовано з мотивів неправомірності нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, яке погашалося в порядку, визначеному Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України та доповненні до неї ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що ДПІ не належить до кола суб'єктів, на яких поширюється дія названого Закону. Крім того, за твердженням відповідача, правила пункту 9.2 зазначеного Закону щодо ненарахування штрафних санкцій на суму заборгованості застосовуються у разі списання такої заборгованості, а не в разі її погашення шляхом проведення взаєморозрахунків між відповідними учасниками.
У запереченнях на касаційну скаргу ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» зазначає про правильність та обґрунтованість ухвалених у справі рішень та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу -без задоволення.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:
- на підставі акта про стан платіжної дисципліни ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» при сплаті податку на прибуток від 11.08.2006 № 1426-15-0/04623778, в якому зафіксовано порушення позивачем граничних строків сплати податкового зобов'язання з цього податку у сумі 691 800 грн., ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2006 № 0002011540/0 про зобов'язання позивача сплатити штраф у сумі 345 900 грн.;
- фактично податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 691 800 грн. було погашено в ході виконання чотирьохсторонніх договорів від 21.07.2006 № 05/705/8 та від 15.08.2006 № 05/705/57 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705, укладених управлінням Державного казначейства у Донецькій області, Головним фінансовим управлінням Донецької облдеражміністрації, комунальним підприємством «Зугрестепломережа»та ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль»для погашення заборгованості позивача, яка утворилася внаслідок різниці в тарифах на теплову енергію.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності нарахування позивачеві штрафних санкцій за порушення строків сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Як вбачається з установлених судовими інстанціями обставин справи, позивач є підприємством паливно-енергетичного комплексу, який бере участь у процедурі погашення заборгованості за енергоносії, передбаченої Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 цього Закону погашення заборгованості -це заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.
Таким чином, списання, проведення взаєморозрахунків, реструктуризація та часткова оплата заборгованості є окремими механізмами її погашення.
В силу вимог пункту 1.4 статті 1 названого Закону до структури заборгованості, що підлягає погашенню з урахуванням норм названого Закону, включається також податковий борг, який підлягає сплаті, але не сплачений, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих.
Статтею 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»визначено особливості погашення заборгованості шляхом застосування такого механізму, як проведення взаєморозрахунків. Так, відповідно до пункту 7.2 названої статті проведення взаєморозрахунків здійснюється шляхом послідовного виконання зобов'язань учасниками розрахунків на підставі відповідних угод та в разі наявності в межах заборгованості, зафіксованої на розрахункову дату, рівних сум заборгованості, що підтверджені при визначенні таких сум.
Водночас з огляду на структуру названого Закону статтею 9 цього нормативно-правового акта передбачено порядок застосування механізму списання заборгованості для її погашення. При цьому згідно з пунктом 9.2 статті 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»при погашенні платниками податків заборгованості у складі, визначеному цією статтею, що підтверджена за встановленим порядком, суми такої заборгованості не включаються до валових витрат кредиторів та до валового доходу дебіторів, штрафні санкції не нараховуються.
Отже, як вірно зазначив скаржник, правила пункту 9.2 зазначеного Закону застосовуються лише у разі погашення заборгованості шляхом її списання. Відтак з огляду на погашення спірного податкового боргу позивача за допомогою механізму проведення взаєморозрахунків судами безпідставно було застосовано наведений припис Закону до спірних правовідносин.
А відтак відсутні законні підстави для звільнення позивача від застосування до нього заходів відповідальності у вигляді штрафних санкцій, накладених в порядку підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток.
За таких обставин з огляду на те, що судами було повно та вичерпно установлено обставини цієї справи, однак таким обставинам надано невірну правову оцінку, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області задовольнити.
2. Постанову господарського суду Донецької області від 20.02.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2007 у справі № 26/368а (22а-676/07) скасувати.
3. У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її винесення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 47629126, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 26/368а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: