Ухвала суду № 47629003, 21.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р.Справа № 820/60/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Пянової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 820/60/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод"

до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганській області, треті особи - Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області , Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

05.01.2015 року позивач, Публічне акціонерне товариство "Старобільський молокозавод", звернувся до суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганській області треті особи: Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому просив визнати дії відповідача щодо опису майна позивача у податкову заставу від 30.12.2014 року протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 820/60/15 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, треті особи - Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганськ Головного управління Міндоходів в Луганській області про визнання дій протиправними задоволено у повному обсязі.

Визнано неправомірними дії Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо опису майна Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" у податкову заставу, за результатами яких складено акт відмови платника податків - Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод", від опису майна у податкову заставу від 30.12.14 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі №820/60/15 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративної позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними-відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам, встановленим ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься в матеріалах справи, Публічне акціонерне товариство "Старобільський молокозавод" зареєстровано 22.08.1996 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області як платник податків з 06.09.1996 року.

09.04.2014 року Начальником Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганській області прийнято рішення про опис майна Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" у податкову заставу № 2448/8/12-30-26.

Зазначене рішення отримано позивачем поштою, про що свідчить поштове повідомлення.

На доказ наявності заборгованості у позивача станом на момент прийняття рішення про опис майна, відповідачем до матеріалів справи надано довідку про податкову заборгованість, з якої вбачається, що станом на 30.12.2014 року Публічне акціонерне товариство "Старобільський молокозавод" має заборгованість у розмірі 1641362,06 грн.

Також відповідачем до матеріалів справи надано податкову вимогу від 26.03.2014 року № 15, якою повідомлено Публічне акціонерне товариство "Старобільський молокозавод" про необхідність сплати суми податкового боргу у розмірі 1641362,06 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційною інстанцією, що на підставі рішення про опис майна Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" у податкову заставу № 2448/8/12-30-26 від 09.04.14 року податковим керуючим 11.07.2014 року було складено акт відмови від опису майна у податкову заставу.

03.11.2014 року для опису майна позивача відповідачем призначено податкового керуючого ОСОБА_2

На підставі рішення про опис майна Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" у податкову заставу № 2448/8/12-30-26 від 09.04.2014 року податковим керуючим повторно 30.12.2014 року складено акт відмови керуючим по причині того, що позивачем відмовлено у наданні документів.

Не погодившись із вищезазначеними діями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано обов'язок щодо подачі інформації та документів для здійснення опису майна, який передбачено ст. 89 ПК України, через що у відповідача були відсутні підстави для повторного виходу на підприємство позивача, а акт від 30.12.2014 року є безпідставним та неправомірним, оскільки позивачем було надано інформацію та документи раніше, у квітні 2014 року.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 88 ПК України встановлює зміст податкової застави, так з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України закріплено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно до п.91.1, п.91.3 та п 91.4 ст.91 ПК України керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі, якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 89.4. статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

З матеріалівс прави вбачається, що 09.04.14 року Начальником Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято рішення про опис майна ПАТ "Старобільський молокозавод" у податкову заставу №2448/8/12-30-26 (зазначене рішення отримано позивачем поштою, про що свідчить поштове повідомлення).

На доказ наявності заборгованості у позивача станом на момент прийняття рішення про опис майна, відповідачем до матеріалів справи надано довідку про податкову заборгованість, з якої вбачається, що станом на 30.12.14 року ПАТ "Старобільський молокозавод" має заборгованість у розмірі 1641362,06 грн.

Також відповідачем до матеріалів справи надано податкову вимогу від 26.03.14 року № 15, якою повідомлено ПАТ "Старобільський молокозавод" про необхідність сплати суми податкового боргу у розмірі 1641362,06 грн.

Нпідставі рішення про опис майна ПАТ "Старобільський молокозавод" у податкову заставу № 2448/8/12-30-26 від 09.04.14 року податковим керуючим 11.07.14 року було складено акт відмови від опису майна у податкову заставу (03.11.2014 року для опису майна позивача відповідачем призначено податкового керуючого ОСОБА_2О).

На підставі рішення про опис майна ПАТ "Старобільський молокозавод" у податкову заставу № 2448/8/12-30-26 від 09.04.14 року податковим керуючим повторно 30.12.14 року складено акт відмови керуючим по причині того, що позивачем відмовлено у наданні документів.

Як вбачається з заперечень представника відповідача від 27.01.15 року, позивач допустив податкового керуючого на територію підприємства, що також підтверджується інформацією, викладеною у позові та копією витягу з книги відвідувань.

Колегія суддів зазначає, що на вимогу суду першої інстанції під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач відмовив податковому керуючому у наданні документів та доказів того, що відповідач під час виходу 30.12.14 року на підприємство позивача витребовував у позивача будь-які документи для здійснення опису майна позивача.

Також відсутні докази того, що податковий керуючий 30.12.2014 року пред'являв рішення платнику податків - ПАТ "Старобільський молокозавод", що має податковий борг у відповідності до п.89.3 ст.89 ПК України.

Крім того колегія суддів зазначає, що заступник начальника Старобільської ОДПІ звертався з листом до керівника ПАТ "Старобільський молокозавод" від 09.04.14 року № 2449/8/12-30-25-11, в якому повідомляв про наявність заборгованості у позивача у розмірі 1641362,06 грн. та просив забезпечити безперешкодний доступ податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу, що підтверджується матеріалами справи (зазначений лист від 09.04.14 року № 2449/8/12-30-25-11 отримано позивачем).

З адміністративної справи № 820/16594/14 за позовом Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області до ПАТ "Старобільський молокозавод" про накладення арешту, яка перебувала в провадженні Харківського окружного адміністративного суду, судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційною інстанцією, що ПАТ "Старобільський молокозавод" надав лист відповідачу від 28.04.14 року № 04/14-83, яким надав інформацію та документи щодо майна позивача та сум реалізованої продукції (відомість по амортизації та інформацію про виготовлення та реалізацію продукції.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем виконано обов'язок щодо подачі інформації та документів для здійснення опису майна, який передбачено ст. 89 ПК України, через що у відповідача були відсутні підстави для повторного виходу на підприємство позивача, а акт від 30.12.2014 року є безпідставним та неправомірним, оскільки позивачем було надано інформацію та документи раніше, у квітні 2014 року.

Також колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, що позивач перебував у нього на обліку, як платник окремого податку на момент вчинення дій з опису майна позивача, окрім його письмових пояснень від 16.03.15 року.

Так, згідно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який міститься в матеріалах справи - Публічне акціонерне товариство "Старобільський молокозавод" перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області як платник податків з 06.09.1996 року.

Згідно п.64.3 ст. 64 ПК України взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах згідно з пунктом 64.1 цієї статті підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

У разі взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах згідно з пунктом 64.2 цієї статті цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка про взяття на облік.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим за необхідне визнати неправомірними дії Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо опису майна Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод" у податкову заставу, за результатами яких складено акт відмови платника податків - Публічного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод", від опису майна у податкову заставу від 30.12.14 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 820/60/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 820/60/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 27.07.2015 р.