Ухвала суду № 47628994, 28.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 р.Справа № 820/4376/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Пянової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/4376/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" (далі - ПАТ "ХМЗ "Світло Шахтаря", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2015р. за №0000094000 про сплату штрафної (фінансової) санкції на несвоєчасну сплату податкового зобовязання у розмірі 65890,84 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 р. у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2015 року здійснено заміну відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 28.07.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №153 від 27.03.2015р. та повідомлень від 27.03.2015р. за №2899/10/28-09-40-26, №2895/10/28-09-40-26 фахівцями контролюючого органу 14.04.2015р. проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за земельні ділянки за листопад 2014 р., січень 2015р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №83/28-09-40-14/00165712 від 14.04.2015р. (а.с.9-26), в якому зафіксовані порушення позивачем вимог п.287.3 ст.287 ПК України, а саме узгоджену суму орендної плати за земельні ділянки за листопад 2014р. по строку сплати 30.12.2014р. ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" несвоєчасно сплатило з затримкою на 27 днів (погашено 27.01.2015 р.) та часткову суму за січень 2015р. терміном сплати 02.03.2015р. з затримкою на 10 днів (сплачено 12.03.2015р.).

На підставі зазначених висновків акту перевірки та положень ст.126 ПК України контролюючим органом прийнятно податкове повідомлення-рішення №0000094000 від 24.04.2015р. (а.с.27), яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме 65890,84 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено правомірність і обґрунтованість висновків акту перевірки №83/28-09-40-14/00165712 від 14.04.2015р. та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 24.04.2015р. за №0000094000, а тому позовні вимоги позивача не обґрунтовані, не доведені у судовому засіданні та є такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до положень п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст.269 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником орендної плати за землі державної або комунальної власності (орендар).

Згідно з ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до положень п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що згідно розрахунку №9006773124 від 14.02.2014р. та уточнюючих розрахунків №9031469777 від 03.06.2014р., №9057952260 від 10.10.2014р., №9065557064 від 12.11.2014р., №9074656861 від 24.12.2014р. позивачем самостійно нараховано суму грошового зобовязання з орендної плати за землю за 2014 рік на загальну суму 6 899 894,73 грн.

Станом на 30.12.2014р. у позивача утворився податковий борг у сумі 654601,93 грн. по сплаті орендної плати за землю.

Позивачем укладено з відповідачем договір №4 від 27.01.2015р.(а.с.50-51), щодо розстрочки податкового боргу на підставі рішення МГУ ДФС №5 від 27.01.2015р. (а.с.49).

Разом з тим, позивачем платіжними дорученнями №1544/1, №1544/2, №1544/3, №1544/4, №1544/5, №1544/6, №1544/7, №1544/8 на загальну суму 654601,93 погашено в повному обсязі заборгованість з орендної плати за землю за 2014 рік.

Крім того, позивачем самостійно нараховано орендну плату згідно розрахунку земельного податку №9009747482 від 05.02.2015р. у сумі 816870,54 грн. з терміном сплати 02.03.2015р. Згідно даних облікової картки платника податків станом на 01.03.2015р. у позивача рахувалася переплата на загальну суму 812564,00 грн. Однак, у звязку із несплатою суми грошового зобовязання нарахованого згідно №9009747482 від 05.02.2015р. у позивача утворилася заборгованість в розмірі 4306,54 грн., яку було погашено 12.03.2015р.

Відповідно до положень п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З огляду на викладене, позивачем порушено вимоги п.287.3 ст.287 ПК України, у звязку із чим несвоєчасно сплачено податковий борг з орендної плати за земельні ділянки за листопад 2014 року та січень 2015 року.

Доводи апеляційної скарги позивача на неможливість застосування до ПАТ "Світло Шахтаря" положень ст.126 ПК України, оскільки, на його думку, приписами зазначеної статті передбачена відповідальність лише за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток, рентної плати, але не орендної плати за земельну ділянку з юридичних осіб, колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на таке.

Згідно з ст.126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що відповідальність передбачена як за несплату узгодженої суми грошового зобовязання, так із за не сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати.

Таким чином, зазначена норма є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобовязання.

Враховуючи викладене, посилання позивача на неможливість застосування санкцій, передбачених ст.126 ПК України, є безпідставними.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність його рішення, що оскаржується, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/4376/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 29.07.2015 р.