Ухвала суду № 47628936, 27.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року Справа № 876/5674/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Костів М.В.

судді Кузьмич С.М.

секретар судового засідання Коцур В.К.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Ягодинської митниці Міндоходів, ОСОБА_3 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року у справі № 2а-3191/10/03 за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на публічній службі та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

08 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 21.12.2010 року по 07.04.2015 року.

У заяві ОСОБА_3 зазначає, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року його позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано п. 2 наказу ДМС України від 28.10.2010 року № 2042-к «По особовому складу» та п.п. 2,3,4 наказу Ягодинської митниці від 29.10.2010 року № 751-к «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 28.10.2010 року № 2042-к «По особовому складу» в частині, що стосується звільнення ОСОБА_3 з митних органів України.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року у справі № 2991/11/9104 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року у справі № 2а-3191/10 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.09.2014 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року скасовано, залишено в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року.

Позивач на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) просить стягнути з Ягодинської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.12.2010 року по 05.05.2014 року та з 20.09.2014 року до 07.04.2015 року, виходячи із середньоденного розміру заробітку в сумі 89,07 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року заяву задоволено частково.

Стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 18170,28 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що положення статті 236 КЗпП України не можуть бути поширені на період дії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року до її скасування Вищим адміністративним судом України ухвалою від 24.09.2014 року, оскільки у відповідачів були відсутні підстави для поновлення позивача на посаді у зв'язку із скасуванням постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року. У зв'язку з наведеним заяву позивача слід задовольнити частково шляхом стягнення з Ягодинської митниці Міндоходів на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 181740,28 грн. (за період з 21.12.2010 року по 04.04.2011 року та з 24.09.2014 року по 31.03.2015 року, виходячи з розміру середньоденного заробітку 89,07 грн.), а в задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, Ягодинська митниця Міндоходів та ОСОБА_3 оскаржили її, подавши апеляційні скарги.

Апелянт - Ягодинська митниця Міндоходів просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви, а ОСОБА_3 просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та ухвалити нову ухвалу про задоволення заяви повністю.

У своїй апеляційній скарзі Ягодинська митниця Міндоходів зазначає, що порядок виконання судових рішень в адміністративних справах встановлений статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на вимоги даної статті законодавством передбачено два способи виконання судового рішення: негайне (добровільне) та примусове.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Що стосується негайного (добровільного) виконання судових рішень у справах про поновлення на роботі у відносинах публічної служби, враховуючи конституційно закріплений принцип свободи вибору громадянами виду своєї трудової діяльності, та з метою визначення свого бажання працювати після прийняття судового рішення про поновлення на посаді необхідна ініціатива не тільки працедавця, а й поновленої особи з цього питання. З урахуванням викладеного, з метою додержання норм трудового законодавства, вирішення питання про поновлення позивача на посаді, з якої він був звільнений, потребувало ініціативи працівника.

Оскільки затримка виконання судового рішення спричинена незалежними від відповідача причинами, в тому числі бездіяльністю ОСОБА_3 , тому вимога позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі є безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню, в зв'язку з чим дії Ягодинської митниці та Держмитслужби України не суперечать вимогам чинного законодавства та є всі правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції від 29.04.2015 року.

Апелянт ОСОБА_3 вказує, що вимушений прогул - це час протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати і роботодавець зобовязаний виплатити заробіток за час вимушеного прогулу. Розгляд його заяви про поновлення на роботі проходив тривалий час не з його вини і, як результат, вимушений прогул став результатом неправомірних дій керівництва Держмитслужби України та Ягодинської митниці.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Ягодинської митниці Міндоходів не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити з таких підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та поновлено його на посаді інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці з 29.10.2010 року, стягнуто з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_3 заробітку плату за час вимушеного прогулу у розмірі 3206,52 грн. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 1915,01 грн. звернуто до негайного виконання.

Однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

24.09.2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року залишено в силі. ОСОБА_3 поновлено на посаді шляхом прийняття наказу Міністерством доходів і зборів України від 12.03.2015 року № 155-о, а Ягодинською митницею Міндоходів - 01.04.2015 року наказом від 01.04.2015 року № 33-о.

Із записів трудової книжки слідує, що з 05.05.2014 року по 19.09.2014 року позивач працював на посаді агента з митного оформлення згідно із трудовим договором у фізичної особи підприємця ОСОБА_5

Відповідно до статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути промовлений на попередній робот і органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про оновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із статтею 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зазначена вище статті КЗпП не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу робот у працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на Державній митній службі України лежав обов'язок негайного виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді, незалежно від того, чи звертався він за примусовим виконанням судового рішення до органів державної виконавчої служби і правомірно стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі.

Якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати то роботодавець зобовязаний виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, в зв'язку з чим необхідно стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з з 21.12.2010 року по 05.05.2014 року, 20.09.2014 року до 074.04.2015 року та різниці в заробітку за час затримки виконання вказаного рішення суду з 05.05.2014 року до 19.09.2014 року.

Згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року у справі № 2а-3191/10/0370 середній заробіток позивача становив 89,07 грн.

Затримка виконання рішення суду з 21.12.2010 року до 05.05.2014 року та з 2.09.2014 року до 07.04.2015 року склала 979 робочих днів.

Відтак, розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду складає 87199,53 грн.

З 05.05.2014 року до 19.09.2014 року позивач працював на посаді агента з митного оформлення у ФОП ОСОБА_5 Заробіток за час роботи на вказаній посаді становив 6562,96 грн. За цей період затримка виконання рішення суду склала 94 робочих дні. Розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення складає 8372,58 грн.

З врахуванням наведеного, різниця в заробітку за час затримки виконання рішення суду з 05.05.2014 року до 19.09.2014 року складає 8372,58-6562,96 = 1809,62 грн.

Відтак, загальний розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 21.12.2010 року до 07.04.2015 року становить 89009,15 грн. (87199,53+1809,62).

Згідно ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст.196, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року про стягнення коштів у справі №2а-3191/10/0370 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.

Стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів (44350 Волинська область, Любомльський район, село Римачі, ідентифікаційний код 38592872) на користь ОСОБА_3 (вул. Першотравнева,61 с. Замшани, Ратнрівський район, Волинської області ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.12.2010 року до 07.04.2015 року у розмірі що становить 89009,15 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Костів М.В.

ОСОБА_6