Ухвала суду № 47628728, 23.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2015 року

справа № 2а-1554/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства “Запорізький оліяжиркомбінат” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів за участю прокурора Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 03.08.2009 №0000640804/0.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року позовні вимоги задоволенні. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 №0000640804/0.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №219/08-04/00373847 від 21.07.2009 року.

На підставі цього акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000640804/0 від 03.08.2009 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 15 018 197,5 грн., за основним зобов’язанням – 6 776 760 грн., фінансові санкції – 8 241 437,50 грн.

За наслідками оскарження цього податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення податкового органу залишено без змін.

За результатами акту перевірки податковим органом були встановлені наступні порушення:

- порушення п.5.1, п.5.3 ст5, пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, яке виявилося в тому, що ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” завищено валові витрати внаслідок включення до складу валових витрат суми юридичних послуг щодо придбання обладнання, яке ввозиться на територію України, як внесок нерезидента в статутний фонд, які не пов’язані з господарською діяльністю підприємства, за 1 квартал 2008 року на суму 15 000грн. (стор. 17, 18 Акту перевірки);

- порушення п. 5.1 ст.5, пп. 7.9.6 п. 7.9 ст.7 Закону України від 28.12.94 №334/94 – ВР „Про оподаткування прибутку підприємств ” (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.07), із змінами і доповненнями, ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” у рядку 05.2 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік та Уточнюючому розрахунку за 2007 р. вх.№669 від 12.02.08р. (збільшено ряд.05.2 Декларації з податку на прибуток за 2007 р.) вдруге враховано до складу валових витрат, витрати пов'язані з нарахуванням орендної плати у 2006 році за користування обладнанням отриманого у ТОВ “Маском” на суму 9 555000 грн., в результаті чого завищено валові витрати за 2008 рік у розмірі 9 555 000 грн., у тому числі за 3 квартал 3008 року у сумі 9 555 000 грн. (стор. 25, 26 Акту перевірки);

- порушення п. 5.5.1, пп. 5.5 ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94 – ВР „Про оподаткування прибутку підприємств ” (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.07), із змінами і доповненнями, підприємством безпідставно завищені валові витрати за рахунок включення вдруге затрат, які пов’язані з виплатою процентів за кредитними договорами за 2006 рік у 3 кварталі 2008 року та за 2008 рік у загальній сумі 3 717 548 грн. (стор. 26, 27 Акту перевірки);

- порушення п. 5.9 ст. 5, п. 6.1. ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р. із змінами та доповненнями, підприємством безпідставно включено до складу валових витрат за 3 квартали 2008 року та 2008 рік на загальну суму 4 356 746 грн., у т. ч. по періодах 3 квартал 2008 року у сумі 4 356 746 грн. убуток балансової вартості запасів за 2006 рік (стор. 27, 28 Акту перевірки);

- порушення п. 5.1 ст.5, пп. 7.9.6 п. 7.9 ст.7 Закону України від 28.12.94 №334/94 – ВР „Про оподаткування прибутку підприємств ” (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.07), із змінами і доповненнями ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” у рядку 05.2 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік та в Декларації за 2007 рік вдруге враховано у складі валових витрат, витрати пов'язані з нарахуванням орендної плати у 2007 році за користування обладнанням всього на суму 5 776 833 грн., у т. ч. отриманого у ТОВ “Маском” на суму 5 525 667 грн., ТОВ „Автомісія” на суму 91 333 грн. , ТОВ „Торговий дім „Запорізький оліяжиркомбінат” у сумі 159 833 грн., а також відсотки нараховані за отриманими кредитами на суму 27 389 697 грн., в результаті чого завищено валові витрати за 3 квартали 2008 рік та за 2008 рік у розмірі 33 166 530 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 33 166 530 грн. (стор. 28, 29 Акту перевірки).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Згідно положень підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За приписами абзаців 2, 3 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, під час складання декларації з податку на прибуток за 2006 рік ЗАТ "Запорізький оліяжиркомбінат" не включило до складу валових витрат всі фактично перераховані ним ТОВ "Маском" суми оплати за оренду обладнання за договором оренди № 739 від 02.12.2002 року, тому, скориставшись правом, наданим абзацами 2, 3 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивач виправив допущену раніше помилку, шляхом подання уточнюючих розрахунків за 2007 рік № 669 від 12.02.2008 року та № 635 від 11.02.2008 року, збільшивши валові витрати за 2007 рік (рядок 05.2).

Ця обставина підтверджена постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2010 року, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 року та Вищого адміністративного суду від 20.11.2013 року.

Таким чином, ПАТ «ЗОЖК» з урахуванням значень уточнюючих розрахунків отримало від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2007 рік у розмірі 22 270 642 грн.

Відповідно до положень п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягаю включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.»

За таких обставин від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2007 рік у розмірі 22 270 642 грн. підлягало включенню до складу валових витрат 1 кварталу 2008 року, проте до декларації за 1 квартал 2008 року ПАТ «ЗОЖК» включило від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2007 рік у розмірі 6 939 349 грн., а не включеним залишилося від'ємне значення в розмірі 15 331 293 грн.

Ця помилка була самостійно виправлена позивачем шляхом включення неврахованої суми 15 331 293 грн. до рядку 05.2 декларації про прибуток за 3 квартали 2008 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо безпідставності висновків суду першої інстанції щодо невизнання потрійного включення сум валових витрат вартості послуг з оренди обладнання ТОВ "Маском" та неврахування висновків ухвали Вищого адміністративного суду від 20.11.2013 року є безпідставними.

Згідно положень п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність – це будь-яка діяльність, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, віднесення ЗАТ „ЗОЖК” до складу валових витрат відсотків за користування кредитами є правомірним.

Матеріалами перевірки ЗАТ „ЗОЖК” за період з 01.04.2005р. по 31.12.2006р. (акт перевірки від 30.03.2007р. №112/08-04/00373847) встановлено сплата банку відсотків за користування кредитами у 2006 році у розмірі 7502516,0 грн., яка не враховувалася у складі валових витрат по декларації про прибуток за 2006 рік.

Сума неврахованих у складі валових витрат у 2006 році процентів у розмірі 3717548 грн. і була відображена позивачем в уточнюючому розрахунку за 2007 рік №669 від 12.02.2008 року у відповідності до положень п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а в наступному, у зв’язку з помилковим не перенесенням до складу валових витрат 1 кварталу 2008 року, включило до валових витрат 3 кварталу 2008 року.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи в частині безпідставності віднесення до валових витрат 3 кварталу 2008 року убутку балансової вартості запасів в розмірі 4356746 грн. не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що сума убутку балансової вартості запасів 11296095 грн. (6939349 грн. + 4356745 грн.) була відображена в деклараціях за 4 кв. 2005 року та за 2006 року.

За результатами перевірки за 2007 рік, оформленої актом перевірки №177/08-04/00373847 від 07.04.2008 року визначено убуток балансової вартості запасів у незавершеному виробництві в розмірі 4356746 грн. за 2006 рік, який підлягав включенню до валових витрат 2007 року.

Одночасно, за результатами цієї ж перевірки не підтверджено від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за 2007 рік на загальну суму 22270642 грн., до складу якої входила сума убутку балансової вартості запасів в розмірі 6939349 грн. за 4 квартал 2005 року.

Правомірність включення суми убутку балансової вартості запасів в розмірі 6939349 грн. підтверджена постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2010 року, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 року та Вищого адміністративного суду від 20.11.2013 року.

Отже, виправлення помилки щодо заниження валових витрат за 2006 рік було здійснено шляхом подання уточнюючого розрахунку за 2007 рік №669 від 12.02.2008 року узгоджується і з попередніми висновками податкового органу, у зв’язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Висновок податкового органу щодо подвійного включення до складу валових витрат послуги оренд обладнання на суму 5 776 833 грн. (в т.ч. 5525667 грн. – у ТОВ „Маском”, 91333 грн. – у ТОВ „Автомісія”, 159833 грн. – у ТОВ „ТД ЗОЖК”) та процентів за користування банківськими кредитами у розмірі 27 389 697 грн. за 2007 рік, всього 33 166 530 грн. ґрунтується виключно на висновках акту перевірки №177/08-04/00373847 від 07.04.2008 року, яким визначено структуру валових витрат, яка містить вищезазначені суми.

В той же час, податковим органом не спростовано доводи позивача щодо непогодження із зазначеними висновками акту перевірки та не надано належних доказів у підтвердження вказаних обставин, викладених в акті перевірки від 21.07.2009 року №219/08-04/00373847.

Доводи апеляційної скарги в частині завищення валових витрат 1 кварталу 2008 року на 15000,0 грн. у зв’язку з не пов’язаністю цих витрат з господарською діяльністю підприємства не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивач отримав консультаційні послуги з приводу варіантів придбання виробничого обладнання, що не заперечується податковим органом.

Отже реалізація позивачем свого наміру у придбанні обладнання за одним із варіантів не виключає використання у господарській діяльності інших варіантів, оскільки вони використовувалися під час аналізу та прийняття рішення по обранню найбільш вигідного варіанту.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно дослідив обставини справи та надав належну правову оцінку, у зв’язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 23.07.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим