Ухвала суду № 47627923, 27.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р.Справа № 820/4287/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2015р. по справі №820/4287/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРТОРГ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними,зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРТОРГ", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, які полягають у здійсненні корегування (зміні) в АІС "Податковий блок", "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" без винесення та направлення позивачеві податкового повідомлення - рішення визначених ТОВ "Євроінтерторг" у податкових деклараціях з ПДВ за липень 2014 року сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі акту перевірки №4057/20-30-22-03/39167216 від 14.10.2014 р.;

- зобов'язати ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова виключити інформацію (корегування), внесену на підставі акту перевірки №4057/20-30-22-03/39167216 від 14.10.2014 р. з АІС "Податковий блок", "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та відновити суми податкового кредиту й податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ "Євроінтерторг" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за результатами позапланової невиїзної перевірки посадовими особами контролюючого органу з порушенням вимог податкового законодавства здійснено корегування показників позивача з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, які полягають у здійсненні корегування (зміні) в АІС "Податковий блок", "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" без винесення та направлення позивачеві податкового повідомлення - рішення визначених ТОВ "Євроінтерторг" у податкових деклараціях з ПДВ за липень 2014 року сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі акту перевірки №4057/20-30-22-03/39167216 від 14.10.2014 р.

Зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова виключити інформацію (корегування), внесену на підставі акту перевірки №4057/20-30-22-03/39167216 від 14.10.2014 р. з АІС "Податковий блок", "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та відновити суми податкового кредиту й податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ "Євроінтерторг" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що внесення до електронної бази даних податкової інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, що в свою чергу є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ЄВРОІНТЕРТОРГ" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова.

Співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова 13.10.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Євроінтерторг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2014 року, за наслідками якої складено Акт №4057/20-30-22-03/39167216 від 14.10.2014р.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- ст.187 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено податкові зобов'язання за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. всього у сумі 3407499,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. на загальну суму 3389676,00 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що за наслідками зустрічної звірки жодних податкових повідомлень-рішень про нарахування ТОВ "Євроінтерторг" суми грошового зобов'язання податковим органом прийнято не було.

Разом з тим, як було підтверджено під час судового розгляду, контролюючим органом на підставі вказаного акту здійснено коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок".

Позивач, на погоджуючись із вказаними діями податкового органу, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства були відкориговані задекларовані позивачем показники податкових зобов'язань та податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій, шляхом внесення змін до автоматизованої інформаційної системи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" введено в експлуатацію з 01.01.2013 року ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби усіх рівнів.

Згідно п. 2.1 вказаного наказу було визначено, що існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказана система повинна відображати фактично задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, у т.ч. для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Крім того, наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Відповідно до норм податкового законодавства, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Отже, самі по собі документ (акт, довідка), складений за результатами перевірки платника податків, не може слугувати підставою для внесення змін до інформаційної системи.

Як встановлено під час судового розгляду, за наслідком проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог діючого законодавства.

В свою чергу, жодних податкових повідомлень-рішень про нарахування позивачу суми грошового зобов'язання на підставі вказаних порушень прийнято не було, а результати проведеної перевірки та виявлені порушення, були відображені в інформаційних базах, шляхом відповідного коригування у бік зменшення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Щодо настання негативних наслідків внаслідок коригування відповідачем показників податкової звітності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму, а тому невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Порушення законного інтересу позивача у спірних правовідносинах полягає у настанні для позивача негативних наслідків, спричинених діями відповідача, а саме: корегування (зміна) в Інформаційних автоматизованих системах Міністерства доходів та зборів України відомостей про задекларовані підприємством показники податкової звітності.

Отже, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження заявника апеляційної скарги з приводу того, що проведення контролюючим органом відповідного коригування у бік зменшення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, не призвело до настання для позивача будь-яких негативних наслідків.

Колегія суддів зазначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, приймаючи до уваги, що будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки з приводу вказаних порушень стосовно позивача не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, колегія суддів дійшла висновку, що діями відповідача з приводу корегування показників податкової звітності створено для позивача негативні наслідки.

В свою чергу, способом відновлення порушеного права позивача може бути виключно зобов'язання відповідача відновити відповідні показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за відповідні періоди у інформаційних автоматизованих системах податкових органів, шляхом виключення інформації, внесеної на підставі Акту перевірки від №4057/20-30-22-03/39167216 від 14.10.2014 р. з АІС "Податковий блок", "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та відновлення суми податкового кредиту і податкових зобов'язань, задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості даної частини заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних дій.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2015 року по справі №820/4287/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2015р. по справі №820/4287/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Водолажська Н.С.