Ухвала суду № 47627890, 22.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 р.Справа № 820/3834/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П., Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. по справі № 820/3834/15

за позовом приватного підприємства "Альватрейдінг"

до Чернігівської митниці ДФС

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС , в якому просив суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000082/2 від 10 квітня 2015 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00096 Чернігівської митниці ДФС.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 29.08.2014 року між приватним підприємством "Альватрейдінг" (покупець) та ZHEJLANG ELECTRIC APPLIANCE CO, LTD (постачальник) укладено контракт № AL-YBL29/08/14, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари в асортименті, а покупець зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного контракту (а.с. 31-35).

На виконання умов контракту №AL-YBL29/08/14 від 29.08.2014 року на митну територію України відповідно до Інвойсу №AL-YBL29/08/14 від 29.08.2014 року ввезено товар "запасні частини для велосипедів" за базисом поставки CFR ОСОБА_2 (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".

Декларантом приватного підприємства "Альватрейдінг" подано до Чернігівської митниці ДФС декларацію за формою МД-2 №102110000/2015/021761 від 10.04.2015 року, якою задекларовано імпорт запасних частин для велосипедів на загальну митну вартість 22800,80 доларів США (534345,16 грн.) за 6875,100 кг (нетто) товару, виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу надано: контракт №AL-YBL29/08/14 від 29.08.2014 року, доповнення до контракту №AL-YBL29/08/14 від 29.08.2014 року, додаткову угоду №7 від 11.02.2015 року до контракту №AL-YBL29/08/14 від 29.08.2014 року, міжнародну товарно-транспорту накладну №3280, коносамент BSG15020110A від 12.02.2015 року, калькуляцію №YBL16/004/3 від 16.02.2015 року, інвойс №YBL2015040 від 12.02.2015 року, пакувальний лист до інвойсу №YBL2015040 від 12.02.2015 року, видаткова накладна №YBL9/004/3 від 09.02.2015 року, відвантажувальна специфікація №YBL12/004/3 від 12.02.2015 року, звіт про оцінку майна №04-04/04/47 від 10.04.2015 року, лист: №4.02/03 від 04.02.2015 року, №26.02/16 від 26.02.2015 року, №27.02/11 від 27.02.2015 року, №YBL040/4 від 25.02.2015 року, №YBL040/5 від 26.02.2015 року, №YBL040/7 від 26.02.2015 року, прайс-лист №YBL30/004 від 30.01.2015 року.

Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/2000082/2 від 10 квітня 2015 року, яким підвищив митну вартість товару, що збільшило вартість за одиницю митного оформлення та загальну митну вартість товару, оскільки надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Звіт про оцінку від 10.04.2015 року №04-04/04/47 не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України. Прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюються дана цінова пропозиція. Калькуляція на товар №YBL16/004/3 від 16.02.2015 року надана не виробником товару CHAMPION BICYCLE INDUSTRIAL CO. LTD, а постачальником ZHEJLANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO, LTD. На підставі наявної у митниці цінової інформації на ідентичні, подібні (аналогічні) товари здійснено коригування митної вартості за резервним методом відповідно до вимог ст. 64 МК України. (а.с. 16-19).

Крім того, відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00096 (а.с. 20-23).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган не навів жодного обґрунтованого пояснення та не надав жодного доказу, які б свідчили про наявні розбіжностей, які не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, заявленої позивачем під час митного оформлення, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Діючим законодавством передбачається наступний порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 5 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав необхідні документи, які підтверджують митну вартість товарів, але приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/2000082/2 від 10 квітня 2015 року, відповідач прийшов до висновку, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Однак, частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Отже, відповідач вправі був запропонувати позивачу надати додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до Інкотермс 2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), CFR (Cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

Посилання апелянта, що витрати на страхування товару повинні включатися позивачем до митної вартості товару, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" не передбачають обов'язку страхування товару, а згідно повідомлення ZHEJLANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD №YBL040/7 від 26.02.2015 року та листа позивача №27.02/11 від 27.02.2015 року, продавець та покупець не здійснювали страхування товарів, відвантажених за інвойсом №YBL2015040 від 12.02.2015 року.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Отже, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, тому він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.

А тому посилання апелянта на те, що звіт про оцінку майна №04-04/04/47 від 10.04.2015 року не приймається до уваги, оскільки не містить інформації про ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, колегія суддів вважає необгрунтованим.

Твердження апелянта, що прайс-лист №YBL30/004 від 30.01.2015 року не є додатковою інформацією для підтвердження митної вартості товару, оскільки не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаний прайс-лист направлявся ZHEJLANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD позивачу та підтверджує проведення господарської операції, а інформація, що міститься в прас-листі відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції.

Посилання апелянта, що калькуляція №YBL16/004/3 від 16.02.2015 року не є документом для підтвердження митної вартості товару, тому що надана не виробником товару, а постачальником, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки у разі включення до ціни товару всіх складових вартості товару, калькуляція може бути прийнята як від виробника так і від постачальника.

Твердження апелянта, що в ході проведення консультації декларант не надав цінової інформації щодо імпорту ідентичних або подібних товарів, а тому митний орган правомірно використав як джерело інформації МД від 03.04.2015 № 102040000/2015/040407 щодо митної вартості на спірний товар, колегія суддів не приймає до уваги і вважає правильним посилання суду першої інстанції на роз'яснення Міністерства доходів і зборів України у листі від 07 травня 2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17, що відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у Чернігівської митниці ДФС відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну в митному органі.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Однак, згідно матеріалів справи, відповідачем не надано доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (за резервним методом).

Як вбачається з матеріалів, позивач, скориставшись правом на оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/2000082/2 від 10 квітня 2015 року, 17 квітня 2015 року звернувся з вказаним позовом до суду, а тому ненадання відповідачу додаткових документів після випуску товарів у вільний обіг, не є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були у наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту №AL-YBL29/08/14 від 29.08.2014 року.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. по справі 820/3834/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. по справі 820/3834/15 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 липня 2015 року. У повному обсязі буде складена 27 липня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_4