Ухвала суду № 47627761, 23.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 р.

м.Одеса

Справа № 821/587/15-а

Категорія: 10.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Градовського Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області (далі – УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області, позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області (далі – відділення Фонду, відповідач) в якому просило стягнути:

- витрати по актах щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання громадянам, які отримали травми на території держав СНД в сумі 900,00 грн. за період жовтень-грудень 2014 року;

- допомогу на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 302,37 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що витрати Пенсійного фонду з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок вказаних підстав, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, повинні відшкодовуватися Фондом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року позов задоволено частково.

Суд стягнув з відділення Фонду на користь УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області витрати по актах щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання громадянам, які отримали травми на території країн СНД за жовтень, листопад, грудень 2014 року в сумі 900,00 грн.

У задоволенні іншої частини позову, суд – відмовив.

В апеляційній скарзі УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення та просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відділення Фонду просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем в жовтні, листопаді та грудні місяці направлялись відділенню Фонду акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с.8-10).

Відділенням Фонду вказані розрахунки не визнані, оскільки на їх думку вони не повинні відшкодовувати вказані виплати.

У зв’язку з чим, у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню вказаних виплат в сумі 1202,37 грн. – витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, які отримали травми на території країн СНД за жовтень – грудень 2014 року та допомоги на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за листопад 2014 року, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.6), а саме:

- 900,00 грн. – сума витрат по особових справах потерпілих, каліцтво які отримали на території країн СНД;

- 302,37 грн. – допомога на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Також, вказані суми витрат позивач підтверджує таблицями розбіжностей за жовтень-грудень 2014 року (а.с.11-13).

Задовольняючи частину позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР та держав СНД є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, а тому останній повинен відшкодовувати УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області витрати пов’язані з такою виплатою.

Відмовляючи в іншій частині позову, суд зазначив, що матеріали справи не містять докази, які б підтверджували причинний зв'язок між настанням смерті та наявністю професійного захворювання або трудового каліцтва, що виключає можливість відповідача відшкодовувати допомогу на поховання та витрати на її доставку.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (надалі – Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (ст.4 Основ у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.4 ст.25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а належним страховиком відповідно до статті 25 Основ є Фонд. Це також передбачено і ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV (надалі – Закон №1105), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, що здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з ч.4 ст.26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, то виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому, неналежний страховик має право звернутися до належного страховика про відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене в п.5 ч.2 ст.24 Закону №1105, згідно якого, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, то виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом ст.21 Закону №1105, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває чи не перебуває підприємство, на якому стався страховий випадок, на обліку як платник страхових внесків.

Відповідно до ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, витрати, понесені УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області, у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок відділення Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і висновок суду першої інстанції з цього питання є цілком законний та обґрунтований.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року (справа №21-361а12).

Стосовно доводів апеляції про те, що Фонд, як відділення не наділений повноваженнями по відшкодуванню пенсії по інвалідності та такі відшкодування суми пенсії відбуваються на централізованому рівні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 Закону №1105, безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Стаття 18 Закону №1105 визначає, що виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з п.7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, вимоги УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією та основними завданнями виконавчої дирекції Фонду, визначеними розділами 2, 3 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року №15.

Такий висновок відповідає ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2014 року (К/9991/72055/12).

Що стосується доводів апеляційної скарги УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області, яка полягає в тому, що відділення Фонду повинно відшкодовувати витрати на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, суд першої інстанції, з позицією якого погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

У статті 21 Закону №1105 визначені соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Так, у разі настання страхового випадку Фонд у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до ч.8 ст.34 Закону № 1105, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім’ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України (пункт 2 цього Порядку). Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником (пункт 5 зазначеного Порядку).

Згідно з абз.2 ч.9 ст.34 Закону № 1105, у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Аналіз норм Закону № 1105, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини восьмої статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов’язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише стосовно тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв’язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Також слід зазначити, що положення пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за №376/7697, яким зобов’язано Фонд відшкодовувати ПФУ витрати на допомогу на поховання сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону №1105.

Так, зокрема, стаття 21 цього Закону пов’язує виникнення такого обов’язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії.

За таких обставин справи, враховуючи, що УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області не надало доказів, які б підтверджували причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом особи, яка отримувала відповідну пенсію, суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив позивачу у відшкодуванні допомоги на поховання та витрат на її доставку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 травня 2011 року (справа № 21-48а11).

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи наведене, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області – залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення заборгованості – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський