Постанова № 47627667, 23.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Справа № 9104/168482/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.

представника позивача:ОСОБА_1

представника відповідача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до Приватної агрофірми "Нива" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У червні 2012 року Приватна агрофірма "Нива" (далі ПАФ "Нива") звернулася в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 р., в якій просила скасувати вказану постанову, якою було задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (далі УПФУ в Пустомитівському районі Львівської області) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 8 160 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 р. вказану заяву було задоволено. Вирішено постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 р. у справі № 2а-3293/12/1370 про стягнення з ПАФ "Нива" на користь УПФУ в Пустомитівському районі Львівської області 8160 грн. 36 коп. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, її оскаржило УПФУ в Пустомитівському районі Львівської області. Апеляційну скаргу мотивує тим, що згідно Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства повинні відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ПАФ «Нива» є правонаступником Агроспілки «Нива» тільки в частині прийнятих для господарювання земельних та майнових паїв, оскільки у Статуті відповідача визначено, що він є правонаступником усіх майнових прав реформованої Агроспілки «Нива», що відповідає приписам ст. 59 Господарського кодексу України та 108 Цивільного кодексу України. Таким чином, ПАФ «Нива» має відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта ОСОБА_1, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова скасуванню з прийняттям нової, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно поданого Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по ПАФ Нива за період з 28.11.2011 р. по 30.03.2012 р. відповідачу належить до сплати 8160,36 грн.

Задовольняючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами із прийняттям нової про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач є правонаступником Агроспілки «Нива» тільки в частині прийнятих для господарювання земельних та майнових паїв, а колишні члени останнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які отримали право на призначення пільгової пенсії, своїх паїв для створення ПАФ «Нива» не передавали, а відтак відсутні підстави для відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій цим особам.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» -«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками № 1 та № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема в п.п. «б»-«з» частини першої цієї статті.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції).

З аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що підприємства зобов'язані відшкодовувати управлінню витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ № 21-1 від 19 грудня 2003 року, призначені працівникам цього підприємства відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За правилами підпункту 6.3. Інструкції, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку прийнявши до уваги доводи відповідача про те, що він є правонаступником Агроспілки «Ниви» тільки в частині прийнятих для господарювання земельних та майнових паїв, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на час реорганізації Агроспілки «Нива» та державної реєстрації ПАФ «Нива», юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до новостворених юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої.

Частиною другою п. 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118, визначено, що у разі перереєстрації (створення) суб'єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов'язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Як встановлено ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 р. № К-1183/10 у справі № 32/156/5015 за позовом УПФУ в Пустомитівському районі Львівської області до ПАФ «Нива» про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, згідно розпорядження представника Президента Пустомитівського району № 407 від 11.11.1993 р. радгосп «Жовтневий» перетворений у держгосп «Нива», який згідно розпорядження голови Пустомитівської районної ради № 134 від 18.04.1995 р. реорганізовано в агроспілку «Нива», яка в свою чергу була реорганізована в ПАФ «Нива», згідно рішення Пустомитівської районної державної адміністрації від 29.03.2000 р. № 1745.

ПАФ «Нива» діє на підставі статуту, перереєстрованого Пустомитівською районною радою 29.03.2000 р., ідентифікаційний номер 00854363, реєстраційний номер 1745. В пункті 3.2 розділу III статуту ПАФ «Нива» зазначено, що агрофірма є правонаступником усіх майнових прав реформованої Агроспілки «Нива» Пустомитівського району.

12.06.2000 р. до п. 3.2 розділу III статуту ПАФ «Нива» було внесено зміни і доповнення та викладено його в наступній редакції: «Агрофірма набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації. Агрофірма є правонаступником усіх прав та зобов'язань реорганізованої Агроспілки «Нива» Пустомитівського району».

Таким чином, вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що ПАФ «Нива» є правонаступником усіх прав та зобов'язань реорганізованої Агроспілки «Нива», яка в свою чергу була правонаступником держгоспу «Нива», а останній правонаступником радгоспу «Жовтневий».

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказані обставини підтверджується також тим, що ПАФ «Нива» зберегло за собою ідентифікаційний код Агроспілки «Нива», що з огляду на п. 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118, вправі були робити тільки правонаступники.

Доводи відповідача щодо непроведення капіталізації коштів на виплату збору при реорганізації Агроспілки «Нива», а також на те, що громадяни, яким виплачувались пільгові пенсії, вийшли з Агроспілки «Нива» та забрали свої паї не може братись до уваги, оскільки ПАФ «Нива» є правонаступником Агроспілки «Нива» за усіма її зобов'язаннями без винятку. Збір на відшкодування витрат з виплати пенсій зобов'язані сплачувати особи, у яких працювали (не обов'язково працюють на час сплати збору) особи, яким призначено пенсію, або їх правонаступники.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач має відшкодовувати УПФУ в Пустомитівському районі витрати на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 згідно розрахунків.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надсилалися відповідачу розрахунки щодо виплати і доставки пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-« 3» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 28.11.2011 р. по 30.03.2012 р., які останнім отримані, що підтверджується повідомленнями про вручення. Проте, відповідачем вказані витрати в установлені строки не відшкодовані, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 8 160,36 грн., що підтверджується наявним у справі розрахунком.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про те, що ПАФ «Нива» є частковим правонаступником Агроспілки «Нива» є не правильними.

Оскільки доказів сплати цієї заборгованості в процесі судового розгляду відповідачем не надано, колегія суддів дійшла висновку, що вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на підставі рішення суду.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року по справі №2а-3293/12/1370 скасувати та прийняти нову, якою заяву Приватної агрофірми "Нива" залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді :В.П. Сапіга

ОСОБА_6

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.07.2015 р.